Більше пів сотні студентів п’ятих-шостих курсів Івано-Франківського національного медичного університету третій тиждень чергують на 11-ти карантинних контрольно-пропускних пунктах Прикарпаття. Про це Суспільному Карпати розповіла заступниця голови студентського профкому ІФНМУ Анастасія Нагірняк.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Студенти-медики вимірюють температуру водіям та пасажирам громадського транспорту. При потребі – надають першу медичну допомогу.
За словами Анастасії Нагірняк, яка також чергує на блок-постах, це гарна практика для студентів. Окрім того, робота по 12 годин під дощем, снігом чи в мороз загартовує характер. Підвищують медики і свою стресостійкість, коли їм трапляються конфліктні водії, які можуть і висловитися непристойно, і показати якісь “знаки”.
“Ну і гарно загартовують ситуації, в яких довелося надавати першу медичну допомогу. Були в нас й епілепсія, і порізані руки-ноги, люди з постковідним синдромом, люди з відкритою черепно-мозковою травмою”, – каже Анастасія Нагірняк.
Вона розповідає про випадок, коли студенти-медики виявили труп:
“На станцію поліції подзвонили і сказали, що недалеко від нашого поста в річці жінка помітила тіло чоловіка. Команда з нашим медиком виїхала на місце. І наш медик констатував смерть. Для декого це був перший досвід, бо зазвичай під час навчання в медичному університеті ми ходимо до пацієнтів в лікарнях. Таких екстрених ситуацій в нас не було”.
Через складнощі та екстрені ситуації від чергувань студенти не відмовлялися. Не виходили на пост через хворобу або неможливість поєднати свою роботу з чергуванням.
Є в роботі і приємні моменти, ділиться враженнями Анастасія Нагірняк:
“З позитивних моментів – це дітки. Ми для них були, як супергерої. Вони дуже тішаться, коли ми міряли температуру безконтактним термометром – ручками махали, бажали гарного дня, гарно попрацювати. Якщо, наприклад, в машині троє діток, всі у кріслах, то вони дуже хотіли міряти температуру, просили батьків відщепити їх, бо вони не дотягуються ручкою. Дітки дуже комунікабельні”.
