Роман Пинило приблизно 7 років тому вирішив повернутися у батьківське село Луковець-Журівський і розпочати там власну справу. На бабусиному городі висадив полуницю. Йому вдалося. Тож наразі на трьох гектарах чоловік вирощує шість сортів полуниці, пише Суспільне Карпати.
“Почалося в мене з хобі. Я вивчав, як розсада поводиться у тій землі, чи можна посадити, чи не можна. Ну, спробував коло хати — вдалося. Ми підбирали розсади кількох видів, потім я вже попросив родичів, чи мені б надали те поле. Дали те поле. Потім — ще своє поле, потім — сусіднє. І так мало-помалу кожен рік все підсаджуємо кілька видів сортів, і так воно вдається!”, — розповідає Роман Пинило.
Чоловік за освітою — водій-автослюсар, 15 років працював шофером, зокрема й за кордоном. Згодом повернувся додому і розпочав підприємницьку діяльність у Львові. Зараз — ще й фермерством на Прикапатті.
Під час збору урожаю на плантації працює приблизно 25-30 людей із села Луковець-Журівський та навколишніх. Наприклад, Юрій Куцин із села Бортники.
“Працюю вже тут другий місяць на зборі полуниці. Спочатку працював за кордоном. Там був на будовах, дахи робили. Так собі порахував, що тут набагато краще виходить: і вдома, і робота є близько, доїзд безкоштовний”, — каже ЮрійКуцин.
Сім років працює тут і жителька села Луковець-Журівський Любов Левенець. Жінка каже, що має дітей і не хоче виїджати за кордон. А тут може заробити:
“Мені тут подобається. Добрий господар, приємний”.
Не все Роману Пинилу одразу вдалося, аже чоловік агрономію вивчав самотужки. Бувало, що декілька соток полуниці згоріло на сонці, однак — не розчарувався. Методом проб і помилок чоловік продовжує розвивати справу та доказувати, що можна вирощувати якісний продукт і розвивати своє село в Україні.
“Хотів доказати людям, що не тільки в місті можна жити. Можна нормально і в селі жити, якщо ти будеш мати бажання і хотіння до того. Тільки то спочатку нічого не буває, треба перше вкласти душу в те поле, в ту ягоду, тоді воно дає свої плоди”, — говорить Роман Пинило.
Охочі можуть приїхати на плантацію та самотужки зібрати полуницю, каже чоловік. Люди приїжджають сюди навіть на фотосесію. Хоча сезон полуниці уже завершився, та в деякі роки вдається мати свою полуницю і в грудні, каже Роман Пинило.
Загалом робота на полі триває цілий рік. Восени та навесні продають розсаду. Сімейний бізнес підтримав і чоловік сестри — Василь Заломанін. Він — інженер авіаційної галузі. Працював у сфері нафтотрейдерства. Каже, що прийшов до того, що треба розвивати своє.
Господарники продовжують експериментувати — взялися вирощувати розсаду помідорів та перцю. Самотужки чоловіки звели теплицю і висадили 8 сортів помідорів: від “Чері” до “Чорного принца” чи “Волового серця”.
“Скажімо так, попав, попав пальцем в небо. Усі сорти відповідають заявленим сортам. Взагалі то, найкорисніші продукти — з того регіону, де людина проживає, включаючи воду, і де вона росте. От такої позиції дотримуємося. Напевно, будемо її розвивати — місцеву продукцію для своїх людей”, — розповідає Василь Заломанін.
Чоловіки мріють, що знайдуться фермери, які підтримають їхню ініціативу. Попри те також візьмуться розвивати громаду.
А Роман Пинило каже, що згодом має намір цілком переїхати в село і вдихати у нього нове життя, щоб люди хотіли тут жити!
