Коли перед тобою, як у Шекспіра, постає питання «Бути чи не бути?», мусиш реагувати, діяти: під час війни це означало знайти однодумців, взяти до рук зброю та піти захищати рідну домівку, навіть якщо ворог за сотні кілометрів від неї.
На початку повномасштабного наступу рф на територію України радник Івано-Франківського міського голови з питань безпеки та правопорядку Назарій Кішак створив добровольче формування Івано-Франківської територіальної громади №3 (ДФТГ №3), до якого долучилися небайдужі громадяни місцевої громади. Професія, спеціальність у цивільному житті стали другорядними: щоб перемогти, потрібно було стати спочатку воїном — обрати для себе цей шлях. Підготовка, злагодження, закупівля екіпірування, організація взаємодії з волонтерськими організаціями та фондами — все робили для того, щоб бути ефективним, пише Урядовий кур’єр.
Після місяця перебування на малій батьківщині франківці почали розглядати військові частини, до яких можна було долучитися. З особистих міркувань та прихильності Назарія воїни приєдналися до лав 72 ОМБр імені Чорних Запорожців наприкінці березня.
Саме там ДФТГ №3 перетворилося на кулеметний взвод у складі одного з батальйонів і почало виконувати бойові завдання у смузі оборони Київської області. Зі слів військовослужбовців, саме в боях за Київщину вони зрозуміли, з якими нелюдами мають справу і що розмову з кацапами треба вести суто за допомогою зброї.
Назарій Кішак — не лише командир підрозділу, а й беззаперечний його лідер Назарій Кішак, маючи лідерські якості та досвід керівника, згуртував довкола себе однодумців, побратимів та земляків, з якими йому легше було йти фронтовим шляхом.
Підрозділ вирізнявся дисципліною, особливими традиціями. Кулеметний взвод став невеличким шматочком Гуцульщини, який нагадує його бійцям про рідний дім. Напевно, в цьому і була його особливість. Бо навряд чи зустрінете в ЗСУ підрозділ, у якому всі військовослужбовці з Одеси чи, наприклад, Чернігова. У таких формуваннях завжди є люди з інших регіонів. А тут ні. Тут панує зовсім інша атмосфера, якою передовсім треба завдячувати лідерові.
Назарій Кішак, вже маючи досвід бойових дій 2014—2015 років, знав, як може діяти ворог та наскільки він небезпечний. Можливо, це було мотивацією, щоб повести за собою людей, взяти на себе відповідальність за їхні життя і бути для них прикладом.
Принаймні саме таким має бути сучасний командир, лідер у ЗСУ. Про це не треба запитувати чи брати інтерв’ю у бійців, достатньо лише день провести з ними та поспостерігати за побутом, життям, спілкуванням і виконанням наказів.
Ще одна особливість підрозділу в прямому та переносному значенні — кулеметниця Оксана Рубаняк з позивним «Ксена», який походить від усім відомого танго «Гуцулка Ксеня».
Вона особлива не лише тим, що єдина дівчина в підрозділі, а й тим, що на свої дев’ятнадцять років має досвід кількох життів: до повномасштабного вторгнення рф та після. Ці життя можна сміливо розділяти, адже в них різниться все: цінності, друзі, життєві цілі. У кожному з них такі слова, як родина, мрія, тиша, набувають різних, інколи несподіваних для нас значень. Попри війну, «Ксена» не забуває про творчість і готується до видання другої збірки поезії, в якій ділиться ескізами військового життя.
Щодо самого життя підрозділу, то основне, що поєднує цей маленький франківський світ, — довіра. Це відчуття, яке виникає у воїна, коли він на 100% упевнений в підтримці того, хто поруч. Коли для вагань немає часу, ти просто знаєш: підтримка є.
Як приклад один з бійців взводу з позивним «Стелс» згадує порятунок побратима з-під обстрілу. Основне — було важко не морально, а фізично. І врятувати бійця було потрібно. Треба було триматись і зробити це. Розмови, відвертання уваги, переконування, що «загоїться, доки весілля скоїться»… Короткі миті життя під обстрілами тривали від однієї точки до іншої, відпочинок — і знову рух уперед. Напевно, саме такий вигляд має самопожертва, коли заради побратима ти готовий віддати найдорожче, бо інакше не можеш.
Цей невеличкий підрозділ 72 ОМБр імені Чорних Запорожців вміщає цілий світ, у якому можна знайти безліч чудових історій. Можливо, ті історії не будуть унікальними, проте вони інші, тобто особливі.
