Путін ненавмисно поставив українську державу та українську націю у центр світової історії на загальний огляд
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Важко
людей
воєдино згуртувати,
собою
хизуючись не дуже.
Чи відомо нам про українську ніч?
Ні,
ми не знаємо української ночі.
Володимир Маяковський «Борг Україні», 1926
Володимир путін вважає, що він може вирішувати, існує Україна чи ні. Бог сказав йому, що українські душі насправді — росіяни. Історія відкрила йому, що Україна прагне «єдності» з росією. І навіть мова, якою він спілкується, дозволяє йому вторгатися в будь-яку країну, де нею розмовляють. І тому Україна має бути атакована, і будь-хто, хто думає чи говорить про Україну, має бути вбитий, депортований або принижений.
Завдяки цьому глибокому нерозумінню путін ненавмисно поставив українську державу та українську націю у центр світової історії на загальний огляд. У його росії справи ще похмуріші. Всі споглядають на нього, або, можливо, швидше шукають його. Яка нація самостверджується, зрежисовано вишиковуючись у формі літери Z? У якій державі одна людина приймає екзистенційні рішення за всю країну на підставі ексцентричних догматів, написаних про іншу людину?
Путін заявив, що російська культура була «скасована» Заходом, але більш правдоподібні пояснення походження нашого нового «російського питання» вже зовсім поряд. Путінська війна триває заради росії, а вбивства, каліцтва, викрадення та депортації скоюються десятками тисяч російських громадян. Тому зараз важко обговорювати російську культуру.
Тисячі росіян працюють над створенням безперервної телевізійної пропаганди, яка переконує матерів і батьків не вірити своїм дітям в Україні. Для придушення інших ЗМІ також потрібна робота тисяч росіян. Потрібно насильство з боку тисяч росіян, щоб придушити тих, хто має розум і бажання говорити про це. Росіян, які тримають чисті аркуші паперу на знак протесту, заарештовують. Росіян, які тримають таблички з уривками з Біблії, заарештовують. Росіян, які тримають таблички просто із зірочками, заарештовують. Було навіть затримано росіян у синіх та жовтих капелюхах.
Росіян, які тримають антифашистські плакати, заарештовують. Поліція путіна знає, що будь-хто, хто серйозно висловлюється про фашизм, розповідає про власне нього. У пропагандистських відеороликах режиму головними героями є поліціянти: спершу їхня присутність вселяє страх, а потім ви маєте відчути полегшення, коли усвідомлюєте, що поліція на вашому боці, поки ви слухняно підкоряєтеся вимогам режиму. На одному із таких відео поліцейські несуться зі свого фургона до групи людей. Глядач має бути збентеженим: поліціянти лупцюватимуть натовп! Але натомість вони зчеплюють руки, утворюючи гігантську літеру Z, символ вторгнення. Гаразд: безглузде насильство спрямоване не проти нас, а українців. Усім розслабитись. Це культура?
Як і гітлерівська свастика, літера Z не має власного значення. Вона функціонує як замінник культури: ми показуємо цей безглуздий символ, щоб виграти час для виправдання масових вбивств, які ми придумаємо пізніше. Прикріплюємо стрічками його на одяг, щоб не довелося нічого промовляти. Ми формуємо його нашими тілами як акт вірності невизначеної мети. Ми висловлюємо готовність прийняти це визначення, хоч би яким воно не виявилося. Ми підкоряємось заздалегідь.
Ми пишемо Z на дверях незгодних, щоб загрожувати їм. Саме це затикаюче насильство, засноване на порожньому ритуалі, має стати мірилом приголомшливої мужності окремих російських розкольників. І саме до цього зигзагу потрапляють висловлювання путіна. Не залишилося нікого, хто міг би поставити під сумнів те, що він говорить, або, мабуть, бути посередником його слів. Він висловлюється тепер від серця, вживаючи термін «російська культура», але також і термін «самоочищення», скаржачись на злослів’я інших, коли сам його скасовує.
Він досягнув піку тиранії, а отже, перетворюється на пародію.
Путін став господарем найбільшого осередку російськомовної культури, власне росії, і спробував змусити її замовкнути. У Москві знищена висока культура, оскільки талановиті втікають або їх карають. Суспільні науки та світова культура вилучені з навчальних програм педагогічних академій вишів росії. Україна — двомовна країна, де люди розмовляють українською та російською мовами. Її можна розглядати як другий за величиною осередок російськомовної творчості. Путін намагається це зруйнувати. Його вторгнення змусило назавжди замовкнути тисячі голосів. Путін заявив, що росіяни за межами росії — покидьки, зрадники та комахи. Що залишилось?
Коли культура окреслюється як самоізоляція, вона припиняє існувати. Пов’язані з цим процедури доносів, переслідувань і конформізму породжують свого роду культуру, але цілком типову, яка не має нічого спільного з росією і, на жаль, універсальну.
Культура передбачає певні контакти. Російська культура була тісно пов’язана з Польщею, Німеччиною, Сполученими Штатами, з усім, що зараз визначається як чуже і недоторканне. Вона у великому та невизнаному боргу перед Україною. Маяковський зображує культуру, що виникає у міру того, як ми починаємо розуміти власну зарозумілість як замасковане невігластво. Росіяни у його вірші стверджують, що знають про Україну все, і тому знають менше ніж нічого. Це лише питання часу (якщо це ще не сталося), коли росіянина з плакатом з рядками з «Боргу Україні» буде заарештовано. (Ось — вірш, прочитаний кілька днів тому російською мовою).
Культура руйнується всередину, коли тиран вірить, що Бог, історія та мова говорять через нього, вимагаючи того, що путін називає «самоочисним» насильством. Коли путін заявляє, що Захід скасував російську культуру, він намагається навести аргументи на користь свободи слова. Очевидна іронія полягає в тому, що він відповідальний за велике «скасування» російської культури, ніж будь-хто інший у світі. Але є глибша проблема. Це ніби бути найзаможнішою людиною у світі і керувати найбільшою країною у світі певним чином було недостатньо, щоб дозволити їй говорити те, що вона хоче.
Путін розкриває проблему з мемом «скасування культури», доводячи його до логічних крайнощів. Коли ми скаржимося на «культуру скасування», ми, здається, кажемо, що хочемо контактів. Але скарга розгорнута, щоб наполягати на пануванні. Якщо найпривілейованіша людина на планеті може заявити, що її скасували, що насправді може означати ця фраза? Чи не виникає невдоволення у неї через той страх, що інші можуть не погодитися з нею з власних причин? Або від настирливого занепокоєння того, що власна зарозумілість — не те саме, що досягнення?
Культура виникає з контактів, але контакти потребують покірності. Зустріч це лише зустріч, і ми не знаємо, як відреагує інша людина. У мене складається враження, що коли ми говоримо про «культуру скасування», ми скаржимося не так на свободу слова, як на те, що не всі з нами згодні і не готові шикуватися в струнку.
СвобоПублікується з дозволу автора. Вперше надруковано на snyder.substack.comда слова не означає, що всі у вашій країні починають викладати своїми тілами гігантські літери абетки, коли ви цього хочете, або що всі в сусідній країні підкоряються вашій думці і погоджуються з тим, що їх не існує. Свобода слова путіна не порушується, якщо українці діють згідно зі своїми переконаннями та чинять йому спротив.
Справді, нашої уваги заслуговують переконання різних мільйонів, які діють послідовно, а не брехня самотнього спантеличеного диктатора. Дії українців під час цієї жахливої війни вселяють повагу та покірність. Український спротив змінив усю нашу культуру, безперечно, на краще. Так чи інакше, це спонукало до знайомства, на яке ми не очікували і наслідки якого є непередбачуваними.
Ми всі в боргу перед Україною.
Переклад НВ
Публікується з дозволу автора. Вперше надруковано на snyder.substack.com
