Ярина Квасній, 23-річна літературознавиця, співачка з Івано-Франківщини (відома виконанням пісні “Парова машина”), з грудня 2024 року служить у Першому окремому медичному батальйоні ЗСУ, евакуюючи військових на фронті та продовжуючи розвивати українську культуру.
Хто надихнув дівчину до мобілізації, як вона адаптовувалася до фронту, а також про свою любов до всього українського та мрії Ярина Квасній розповіла Суспільне.
“Думаю: фух, я — не скажена, я не здуріла”
На річницю своєї мобілізації до лав ЗСУ Ярина Квасній приїхала додому, у рідне село, що в Галицькій громаді. За батьківською хатою, каже, найбільше сумувала на початку служби.
Рідний будинок Ярини Квасній на Івано-Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Наразі дівчина служить у Першому окремому медичному батальйоні. Ярина не має медичної освіти, тож займається евакуацією поранених та їхнім супроводом.
“Це — хірургічне відділення, де надають невідкладну допомогу пораненим бійцям. Моє завдання — зустріти, дізнатися особисті дані пораненого чи пораненої, зареєструвати. Задокументувати, які допомога і медикаменти надавалися. Потім — визначити, куди людину далі будуть евакуювати, тобто де вона лікуватиметься”, — говорить Ярина Квасній.
Ярина Квасній служить у Першому медичному батальйоні. Надала Суспільному Ярина Квасній
Тато бійчині служить у лавах ЗСУ. Зараз він перебуває на Запорізькому напрямку. Саме приклад батька вплинув на рішення Ярини мобілізуватися. Піти до війська її надихнули також історії інших військовослужбовиць.
“Дуже страшно кудись вступати, якщо не бачиш там нікого, схожого на себе. Але коли читаєш якийсь матеріал про дівчину-військовослужбовицю, твою ровесницю, в якої приблизно так само розвивалося життя до армії, ти думаєш: ну от який може бути тепер аргумент, щоб не піти?” — розповідає Ярина Квасній.
Виконавиця пісні “Парова машина” і військовослужбовиця Ярина Квасній. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
На фронті вона зустріла багато посестер.
“Пам’ятаю, як перевелася в теперішній свій батальйон. Ми їхали з полігону на напрямок. Дивлюся: у нашій машині — однакова кількість дівчат і хлопців. Думаю: фух, я не скажена, я не здуріла”, — ділиться Ярина Квасній.
Ярина Квасній на полігоні. Надала Суспільному Ярина Квасній
“Ти знаєш, де вона? Вона мобілізувалася!”
Документи в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки дівчина подала у травні 2024 року й чекала на відповідь упродовж восьми місяців.
“Минулого року, коли мені передзвонили і я дізналася, що через кілька днів треба прибути в ТЦК, я чемно доїла мамині пляцки й поїхала мобілізуватися. Мамі нічого не казала. Не хотіла її хвилювати”, — згадує Ярина Квасній.
Військовослужбовиця Ярина Квасній з мамою у рідній хаті. Суспільне Івано-Франківськ/Роман Сокирко
Її матір Галина Квасній розповідає, що звістка про мобілізацію доньки стала для неї несподіванкою.
“Різдво. Ми колядуємо, а дитина кудись збирається. Сказала, що їде на курси. Перед Новим роком вона кидає свою світлину вже у військовому однострої. Пересилаю чоловікові. Він питає: “А де вона?” Я сказала, що то якийсь полігон. Чоловік тоді: “Цивільних туди не пускають”. Потім знову дзвонить: “Ти знаєш, де вона? Вона мобілізувалася!” Звичайно, що пишаюся ними (чоловіком і донькою — ред.), але я ще й дуже хвилююся. Вони щовечора здають мені звіт — мої вояки”, — говорить Галина Квасній.
Ярина Квасній з мамою Галиною грають на піаніно. Суспільне Івано-Франківськ
“Треба перебудуватися, освоїтися, знайтися у цій війні”
Ярина каже: зберегти здорову психіку під час служби їй допомагає гумор і компанія однодумців.
“Дуже хороший у мене колектив. Ця частина — не перша, в якій служу. Я зрозуміла, що це — чи не найвизначальніший фактор. Бо можна бути за 100-200 кілометрів від лінії фронту з людьми, які тобі не близькі по духу, і воно буде в рази важче, ніж за 15-20 кілометрів від лінії бойового зіткнення, але з людьми, з якими тобі хоча б весело”, — каже Ярина Квасній.
Ярина Квасній відпочиває після служби. Надала Суспільному Ярина Квасній
Військовослужбовиця додає, що в умовах перманентної війни її мислення адаптувалося до нової реальності.
“Там буває і важко, і зле, і безсило, і безнадійно. Але немає часу, щоб це проживати чи аналізувати, бо треба бігти, щоб зустріти наступного пораненого. Я б навіть ризикнула сказати: добре, що війна стала “буденною”. У тому сенсі, що ми перестали сприймати її, як щось виняткове, від чого можна заціпеніти. Те, що ми зараз усвідомили, що треба перебудуватися, освоїтися, знайтися у цій війні, — це добре”, — каже Ярина Квасній.
Військовослужбовиця Ярина Квасній з квітами. Надала Суспільному Ярина Квасній
“Якби я була іншої національності, все одно любила б українське”
Перед вступом до лав Збройних сил України Ярина навчалася у Києво-Могилянській академії на спеціальності “Українська мова, література і компаративістика”.
“Я інколи уявляла, що, якби була іншої національності, то я б, напевно, все одно любила б українське, бо воно — гарне, приємне, з характером”, — говорить військова.
Ярина Квасній закінчила Києво-Могилянську академію. Надала Суспільному Ярина Квасній
Разом з друзями вона організувала в Києві творчий простір “Леся Квартиринка”, який поступово розвинувся в музичний фестиваль, де виступали гурти “Пенсія”, “Dakh Daughters”, “DakhTrio”, “Дичка”, “The ВЙО”, “Ziferblat”, “Zgarda” та інші.
“Я дуже тішуся з цієї “дитинки”, яка вже тепер, певно, “підліток” — цей фестиваль. Коли відбувався крайній, то мене відпустили (зі служби — ред.), щоб я його провела. І в нас на сцені вперше був гурт з Естонії. Це теж свідчить про масштабування. Крім того, це корисно для розбудови україно-естонських відносин”, — говорить Ярина Квасній.
Ярина Квасній (друга праворуч) на сцені. Надала Суспільному Ярина Квасній
Дівчина також виступала на сцені “Лесі Квартиринки”. Після свого першого концерту у складі гурту “Дичка” вона й записала відео пісні “Парова машина”.
“Я була така щаслива, що все вдалося. Зал — понад тисяча людей. У мене раніше такого не було. Вся — на адреналіні. Дорогою додому я багато пісень переспівала, а “Парова машина” потрапила на камеру”, — згадує Ярина Квасній.
Військовослужбовиця Ярина Квасній біля рідної хати. Суспільне Івано-Франківськ
Наразі це відео має 35 мільйонів переглядів і понад два мільйони вподобань у Tik-Tok.
“Я сумнівалася, чи варто його публікувати. Не очікувала, що воно стане таким популярним. Емоції були різні, але переважала вдячність. Мене почали впізнавати на вулиці, більше людей про мене дізналися, почали цікавитися, що я вмію, пропонували колаборації. Це дійсно щаслива випадковість, яка дала мені багато”, — каже Ярина Квасній.
Ярина Квасній на сцені. Надала Суспільному Ярина Квасній
“Хотілося б втілити дрібні й масштабніші свої мрії”
Після служби Ярина мріє продовжити навчання та розвиватися у мистецькій сфері.
“Ці роки мене навчили, що будь-що може статися як в хорошому, так і в поганому сенсі. Єдине, що я точно знаю, хочу бути живою. Також хотілося б втілити дрібні й масштабні свої мрії. Наприклад, вступити на якийсь мистецький факультет, почати професійно займатися тим, що зараз є моїм хобі. Також хотілося б створити неподалік від мого рідного села творчу резиденцію, куди б могли приїжджати митці та мисткині. І щоб я могла цьому сприяти”, — ділиться мріями Ярина Квасній.
