Як створити власну писанку в домашніх умовах: 5 корисних порад від писанкарки

Писанка — один із символів Великодня. У сучасному світі є багато варіантів, як її зімітувати, наприклад, у кожному магазині продають наліпки на яйця — опустив в окріп і за 3 секунди готово.

Але справжня писанка — це давня традиція, що єднає з предками, можливість відпочити від галасу та провести час із собою, пише Правда.іф з посиланням на ШоТам.

Анна Котліна займається писанкарством уже 16 років. Вона каже, що це пов’язане з її наполегливістю, яка проявляється протягом життя, адже жінку не одразу взяли на гурток писанкарства в дитинстві, та вона не здалася й за кілька років спробувала ще раз. Тепер Анна проводить майстер-класи, а також у майстрині є ютуб-канал з детальними поясненнями процесів. 

Анна каже, що їй подобається не лише писати писанки, а й навчати. Тож майстриня з радістю поділилася з ШоТам своїми великими й малими лайфхаками, щоб кожен, хто хотів спробувати себе, зміг навіть удома створити власну писанку.

Що треба для того, щоб написати писанку

Тут усе просто: яйце, віск, писачок, фарби та свічка. Сучасні магазини пропонують одразу цілі набори, які можна купити, щоб створити писанку. Наприклад, «Українські ремесла» продають набір з двох писачків і свічки з вощини та бджолиного воску за 300 гривень. А «Українські традиції» за 450 гривень надішлють 3 писачки різного розміру, 3 шматочки бджолиного воску, 5 анілінових барвників, свічку з бджолиного воску, підставку та коробочку під писанку й схему символів.

Набір для писанкарства від «Українських традицій». Фото з соцмереж

Але навіть без спеціального набору є шанс написати писанку. Анна стверджує, що в неї вже був досвід карантинних занять, коли вдома не було писачків. Тож чим можна замінити писачок:

• ложка;
• металева пилочка для нігтів;
• цвяшок;
• зламана циганська голка;
• звичайна голка;
• булавка;
• непотрібний ключ;
• шматок металевої лінійки.

Кожен з інструментів варто нагріти біля свічки й зачерпнути трішки воску — принцип дії такий самий, як у професійного писачка. Можна використовувати церковні чи декоративні свічки, які знайдуться вдома, але Анна наголошує, що лише воскові, адже якщо використовувати парафін, то фарба потім може «залазити» під ці воскові лінії. 

Анна Котліна зі своїми писанками. Фото: Олеся Богдан

Які візерунки обрати?

Жінка каже, що можна почати з найпростішого — сонечок чи рибок, зірок на 8 кутів. В інтернеті є безліч різних символів, які можна підглянути для своєї писанки. Загалом є кілька груп символів: вогню (сонце, зірки, сварга, хрест), води (хвильки, риби, грабельки, спіралі), символи розвитку, збереження та продовження життя (дерево життя, берегиня). Є також християнські символи (церква, хрест, риба, виноградна лоза), тваринні, пташині та рослинні.

«Часто писанки писали, не змінюючи порядку символів. Цю послідовність і сам орнамент передавали з покоління в покоління: бабуся — мамі, мама — доньці, а донька вже своїй доньці. Символи не забувалися», — розповідає Анна Котліна.

Різновиди хрестів у символах писанки. Фото: сайт «Українські традиції» 

Чим фарбувати

Фарби для писанок є різні: природні, харчові та хімічні (анілінові). Анна попереджає, що писанки, розписані хімічними барвниками, не можна вживати в їжу! І харчові, і хімічні барвники можна придбати в магазині, розвести за інструкцією та приступити до роботи. З природніми ж барвниками все цікавіше, адже ми можемо не здогадуватися, які скарби ростуть у нас під ногами чи продаються в аптеці. 

Які природні барвники взяти?

• Жовтий: березові сережки, форзиція (кущі з жовтими квітами), ромашка;
• зелений: кропива, ряст, пелюстки червоних тюльпанів, квіти рожевої мальви, а квіти чорнобривців дадуть салатово-жовтавий;
• бурий: кора дуба (продається в аптеці);
• синій: чай каркаде;
• помаранчевий, червоний: цибулиння, марена красильна (продається в аптеці);
• темно-синій, чорний: чорниця, бузина.

Можна взяти сухі, свіжі чи заморожені барвники (достатньо буде жмені), залити прохолодною водою, проварити 10-15 хвилин та охолодити. У такі відвари можна додати квасці або галуни, які теж продаються в аптеці — ці речовини зроблять колір фарби більш стійким, насиченим — та можна обійтися й без них.

Писанки від Анни Котліної, пофарбовані бузиною, чорнобривцями, чорницями та кропивою. Фото з соцмереж Анни Котліної

Процес створення писанки — покрокова інструкція

1. Обираємо візерунок для писанки — попередньо можна промалювати лінії олівцем. Яйце можна брати й біле, і коричневе, і домашнє, і магазинне.  Писанка — це саме видуте яйце, тож треба зробити отвір і шприцом, медичною грушею чи губами видути білок і жовток. Анна радить використовувати свердло, а не ніж чи голку, адже вони можуть спричинити тріщинки. Раніше писали на повних, домашніх, запліднених яйцях і вони пізніше висихали, каже Анна. На варених яйцях пишуть писанки не всюди в Україні — це вже змішання традиції крашанки та писанки.
2. Писачок чи будь-який підручний інструмент нагріваємо над свічкою та зачерпуємо ним трішки воску — розміром менше за горошину, ближче до зернятка гречки.
3. Гарячим воском створюємо візерунки на яйці. Анна радить рухатися невеличкими відрізками, щоб лінії були рівнішими. Все, що буде покрите на цьому етапі, залишиться в кольорі яйця. Під воскові лінії чи покриті частинки не буде чіплятись кожна наступна фарба.
4. Час опускати яйце в першу фарбу. Їх зручно замішувати в півлітрових банках. Анна нагадує — рухатися треба від найсвітлішого кольору до найтемнішого, тому першим може стати жовтий, а останнім — темно-синій чи чорний. Писанку можна зробити і дво- чи триколірною. У фарбі яйце може провести й 2 хвилини, і 20 — залежно від насиченості барвника.
5. Далі виймаємо яйце з фарби, промокуємо серветкою та знову додаємо віск: ті місця, які покриємо воском на цьому етапі, залишаться такого кольору, як перша фарба.
6. Таким чином заповнюємо всю писанку символами (чи на скільки стане снаги).
7. Настав час вивільнити малюнок, адже поки яйце вкрите воском, не все видно. Для цього знадобляться свічка та серветка. Яйце тримаємо біля свічки (не над нею, бо так можна закоптити писанку), торкаємось боку вогника, коли віск розтоплюється, то ми витираємо його серветкою. Тут знадобляться музичні знання, адже доведеться згадати вальсові мелодії — на раз-два-три тримаємо яйце коло вогню й забираємо, протираємо серветкою, далі знову на раз-два-три тримаємо, і так поки не змиється весь віск. Таким чином ми вмиваємо писанку коло вогню та бачимо всі символи, що писали до цього. Порожні писанки нагріватимуться швидше, ніж ті, що з жовтком і білком всередині. Вітаємо, ви прекрасні! Писанка готова.

А якщо не писанки, то що

Для когось процес із писанками може бути складним, але й це не біда. Великодні традиції мають інші варіанти. Наприклад, можна зробити дряпанку — занурити яйце на ніч у темний барвник, а тоді продряпати на поверхні цвяшком чи чимось гострим візерунки. Для занять з дітьми Анна радить спробувати крапанку — тут теж доведеться працювати з воском, тому під наглядом батьків. Замість ліній воском, як у писанках, на яйце крапають віск, занурюють у фарбу й так повторюють. У результаті вийде цікава крапанка з краплинками різних кольорів.

Є й інші види — восківки чи витравлені оцтом писанки. Головне, що це традиція, яка досі живе, й українці її продовжують.

«У нас настільки мінливий світ, що ми хочемо знайти якусь опору. Наприклад, у традиціях, народному співі чи танцях — у чомусь такому, що йде з глибини. Нам треба й виспіватися, й викричатись, і вихлюпнути свої емоції, переживання. Водночас людина прагне краси, а в писанках це можна поєднати — побажати собі чи своїй родині щось і втілити це в символах на писанці», — підсумовує Анна Котліна.