Статистичного дослідження заможності коломиян в минулому, мабуть, не проводилося, але й без статистики відомо, що серед містян були дуже багаті люди.
Дехто з них, як, наприклад, Герш Рамлер, володіли численними будинками, граф Едмунд Стаженський – унікальною колекцією археології, нумізматики, стародруків тощо, а були, звичайно, й палкі поціновувачі коштовностей, пише Правда з посиланням на сторінку Музею Історії міста Коломиї.
А такий скарб аж «проситься», щоб його показали, продемонстрували іншим. І от з одним коломиянином чи коломиянкою під час такої «демонстрації» сталася неприємність, про яку повідомлено було в коломийській газеті «Glos Pokucki» за 1899 рік:
“У неділю по обіді десь на вул. Т. Шевченка, чи біля Дирекції скарбової (тепер – ліцей № 9), біля пошти або на вул. Франца Йосифа (тепер – бульвар Лесі Українки) загублено шпильку з діамантом”.
З цього оголошення стає зрозуміло, за яким маршрутом відбувалася така нещаслива «демонстрація» коштовної шпильки. За віднайдення згуби майор кавалерії Теуфель (ймовірно, власник) обіцяв належну винагороду.
Та чи могла зрівнятися винагорода з вартістю самого діаманта?! А з іншого боку – чесній людині й винагорода не потрібна.
Наприкінці ХІХ сторіччя в Коломиї перебував тимчасово чи мешкав і власник іншого, значно ціннішого, скарбу – скрипок найвеличніших майстрів ХVII – ХVIII сторіч Антоніо Страдіварі та Якоба Штайнера!
В оголошенні зазначалося, що скрипки в доброму стані, а детальніші відомості можна отримати за адресою: вул. Франца Йосифа, 320 (тоді нумерація була загальноміською). Після прочитання повідомлення одразу ж виникають сумніви щодо оригінальності скрипок, адже факт перебування таких раритетів в Коломиї видається неймовірним.
“Згідно з оголошенням, скрипка Я. Штайнера й справді не була витвором його рук, а мануфактурною, тобто виготовленою «під Штайнера» копією. А от до скрипки Страдіварі в оголошенні такого уточнення немає”, йдеться у дописі.
Тож, чи міг це бути оригінал і ким був той, хто намагався її продати й помістив про це повідомлення в коломийській газеті? Запитання, на які відповідей немає.
Невідомо також, чи придбав хтось ці скрипки, але оголошення вміщено лише в трьох числах часопису.
