У селі Ріпне на Івано-Франківщині 18 квітня відкрили музей лемківсько-бойківської спадщини. Його облаштували у хаті лемкині Ганни Гарадим, яку у 1940-х роках примусово депортували з Польщі в Україну. Під час відкриття музею господині приготували понад десять тисяч кльоцків, якими пригощали всіх охочих.
Про це розповіли засновниці музею Ганна Крисюк та Віра Кісіль-Червак, пише Суспільне.
Музей відкрили у хаті бабусі Ганни Крисюк — Ганни Гарадим. Жінку депортували із села Зібряче біля Кракова на Тернопільщину у 1940-х роках відповідно до угоди між польською та радянською владами. Згодом вона переїхала у село Ріпне на Франківщину.
Музей лемківсько-бойківської спадщини у селі Ріпне. Галина Бабич
“Бабуся — переселенка, яка дуже чутливо ставилася до того, що її з родиною депортували. І все, що вони привезли, дуже берегла в своїй скрині. Там були фотографії, документи. Кожен раз, коли я приїжджала, вона мені показувала. Для бабусі було дуже важливо, щоб те, що вони мають, залишилося, щоб це ніхто не забрав. І вона дуже хотіла, щоб я про це знала і могла дітям, внукам передавати. Залишилася бабусина ікона, Біблія маленька, стара, пошарпана, але вона собі її залишила, бо для неї це дуже цінно. І я розуміла, що я хочу це зберегти”, — розповідає Ганна Крисюк.
У хаті зберегли меблі, якими користувалася родина Ганни Гарадим, зокрема креденси, бамбетель та столи. Всі експонати музею — речі жителів села Ріпне. Їх вдалося зібрати за півтора року, розповідає директорка музею Віра Кісіль-Червак.
“Ми нікуди не ходили, не їздили, не купували. Все — з нашого села, бо воно було дуже багате. Наприклад, люди казали: “Дивися, у нас є старенька хата. Там нагорі є такий старенький куфер. Ми би так хотіли, щоб ви його забрали в музей”. І так ми собі збирали, а вишивка в мене вже була”, — говорить жінка.
Серед експонатів музею — старовинний посуд, меблі, скрині, вишиті рушники та подушки, ікони, бойківський та лемківський строї.
Під час відкриття жителі Стрийської громади частували всіх охочих кльоцками. Впродовж шести годин господині зробили 10 тисяч 564 кльоцки.
Господині готують кльоцки. Галина Бабич
“Вони від 6:00 це готували, і на полудень все було готово. Пʼять тисяч кльоцків забрали для прикордонників, які перебувають у місцевих реабілітаційних центрах, а ще п’ять — роздали в громаді всім присутнім, бо було понад 400 людей”, — розповідає Ганна Крисюк.
Надалі біля музею планують облаштувати відпочинкові зони, а також створити туристичні маршрути, щоб залучити якомога більше відвідувачів.
Впродовж шести годин господині зробили 10 тисяч 564 кльоцки. Facebook/Book World Records
“Я думаю, що цей музей буде таким місцем сили, відновлення для людей. Ми там будемо робити зелену зону, щоб мандрівники хотіли туди приїжджати, вивчати нашу історію, а також розробимо п’ять маршрутів селом та горами, щоб розвивати туризм. Кожен може в себе в хаті приймати гостей, готувати нашу колоритну їжу. Таке в нас є в планах на майбутнє. І наступний захід хочемо на Івана Купала робити, таку лемківську ватру”, — каже Ганна Крисюк.
