Від круасанів до буряників випікають у прикарпатському селищі Яблунів. Пекарню понад 20 років тому відкрила родина Боєчків, яка доводить, що будь-де можна вести бізнес та створювати комфортні умови для життя.
Більше про те, як вдалося налагодити справу, традицію випікання картопляного малая та як підприємці мріють повернути людей у селище, читайте у репортажі Суспільного.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Взяли кредит у понад 100 тисяч доларів, щоб відкрити пекарню
“Це мій чоловік вирішив, що хоче будувати пекарню, — каже Ярослава Боєчко. — Взяли кредит у понад 100 тисяч доларів. Це було складно, але мотиваційно, тому що заклали в банк усе своє майно і не було шансу не заробляти. Ми закрили кредит за сім років і після цього змогли інвестувати гроші в магазин. Це була така вітрина нашої продукції. Багато хто не вірить, що нас ніхто не спонсорував, що двоє молодих людей зуміли це зробити самотужки”.
Хліб з місцевої пекарні у селищі Яблунів. Суспільне Івано-Франківськ
За фахом жінка — вчителька іноземних мов: французької та англійської. Ярослава два роки працювала у місцевій школі, викладаючи англійську, згодом влаштувалася перекладачкою у приватне підприємство. А у 2011 році повністю зайнялася розвитком власного бізнесу.
Підприємиця Ярослава Боєчко. Суспільне Івано-Франківськ
“У школі мені зарплату не платили й чоловік, відповідно, мусив заробляти на життя. У 2000 році в нас народився син Денис. Коли йому було сім місяців, я почала працювати. І коли чую, що хтось не може працювати, бо в нього — маленька дитина чи “я живу в селі”, або “в мене нема стартового капіталу”, я відповідаю: все можливо, якщо є бажання.
“Хто які мав рецепти, те готували”
“Наша пекарня починалася з приміщення 30 на 50 метрів, був виробничий цех, склад і піч на дровах. Усе ми робили вручну. Тоді, у 2002 році, ми працювали у дві зміни по дві жінки: хто які мав рецепти, те готували”, — розповідає Ярослава Боєчко.
Випікають хліб у селищі. Суспільне Івано-Франківськ
Підприємиця каже: у той час весь хліб привозили у селище, проте не було великого асортименту, зокрема здобної продукції. Коли відкрили пекарню, то відчули, що у людей був запит на різноманітні хлібобулочні вироби.
Працівниці пекарні формують булочки. Суспільне Івано-Франківськ
“Тому ми розвивалися, бо зробили 50 булочок — їх розкупили за годину і ще хочуть. Тоді нам було мало приміщення, почали добудовувати, докупили обладнання й запустили новий продукт — житній хліб, хлібчик з кунжутом і у 2008 році ми добудували основний зал”, — розповідає Ярослава Боєчко.
Два роки знадобилося, щоб навчитися пекти житній хліб та круасани
“Пробували пекти житній хліб. Не могли зробити його, тому що ми не знали, що до жита треба закваску. У 2004 році, коли ми купили нове обладнання, нам фірма дала технолога, який приїхав на одну ніч. І за цю ніч він ознайомив нас з процесом виготовлення закваски. Саме за цю ніч я вивчила, як пекти житній хліб. Скільки ми зіпсували хліба, історія замовчує”, — розповідає підприємиця.
Працівниця пекарні наповнює круасани шоколадною начинкою. Суспільне Івано-Франківськ
Два роки знадобилося, щоб навчитися випікати й круасани. У цій справі теж допомогли технологи партнерів, пригадує Ярослава. Зараз у пекарні виготовляють французький смаколик з різними начинками: від шоколаду до малинового джему.
Створили пекарню у селищі. Суспільне Івано-Франківськ
“Ми — єдина пекарня в районі, яка готує традиційну гуцульську страву — малай”
У пекарні також виготовляють картопляний гуцульський хліб — буряник. Назва страви залежить від регіону і як там називають картоплю. Тому ще кажуть на нього — малай, ріп’яник, мандибуряник, розповідає пекарка Оксана.
Пекарка Оксана меле картоплю для малая. Суспільне Івано-Франківськ
У її родині такий хліб пекли з діда-прадіда. З однієї каструлі відвареної картоплі жінка формує приблизно 20 хлібин.
Картопляний малай або буряник перед випіканням. Суспільне Івано-Франківськ
“Цей продукт, хто звідси родом, нагадує дитинство. Був такий запит і ми його зробили, — каже Ярослава. — Буряник споживають по-різному: хтось — із салом, хтось — з молоком. Наразі ми — єдині, хто його робить у регіоні”.
Картопляний малай у розрізі. Суспільне Івано-Франківськ
“Якщо не будете посміхатися — не буде гарного хліба”
Два роки працює у пекарні Марія Котюк. У Яблунів доїжджає із сусіднього села Стопчатів.
Пекарка Марія Котюк розповідає про роботу. Суспільне Івано-Франківськ
“Колектив — добрий, веселий, — каже пекарка. — Перед тим, як випікати, всім кажу: треба посміхатися. Якщо не будете посміхатися — не буде гарного хліба, тому треба бути на позитиві. Ви йдете на роботу, як на свято”.
Марія Котюк є матір’ю п’ятьох дітей і своїм прикладом показує, що у житті важливо реалізуватися й через професію.
Пекарка Марія Котюк місить тісто. Суспільне Івано-Франківськ
“У мене — три сини й дві донечки. Найменша дитина — в першому класі, а найстаршій — 18 років. Була в декреті й думала, що треба йти на роботу. Я — активна і щось люблю робити. Думаю, що кожній мамі варто працювати, щоб надихати своїх дітей.
Підтримка маленьких підприємців — це й робота вашої сусідки
“Я хочу, щоб люди зрозуміли, що коли вони купляють у маленьких підприємців — це також і робота там, наприклад, їхньої сусідки, яка має п’ятеро чи семеро дітей. Ми маємо розуміти, що своїх підтримати важливо. Тільки хтось щось робить у регіоні, я намагаюся завжди підтримати”, — ділиться Ярослава Боєчко.
Понад 20 років випікають хліб у селищі Яблунів. Суспільне Івано-Франківськ
Підприємиця каже: у пекарні за роки розширили асортимент, зокрема випікають тернопільський хліб, батони, булочки “Малютка”, цільнозерновий хліб, соціальний, а також — калачі та струцлі.
Процес випікання хліба у пекарні. Суспільне Івано-Франківськ
“Також ми печемо струцлі — це така здоба більше на весілля. Виробляємо калачі різної форми: великі, маленькі, хоч з діркою всередині, і також — різноманітні короваї. Їх прикрашаю я — так відволікаюся від цифр й організаційних питань. Це така певним чином творчість”, — зізнається Ярослава Боєчко.
У пекарні виипікають короваї, струцлі. Фото: Ярослава Боєчко
У пекарні виипікають короваї, струцлі. Фото: Ярослава Боєчко
“Готуємо рецептуру унікального хліба нашої пекарні”
“Житній хліб і закваска до нас потрапила з Тернополя, тому що ми там купляли перше наше обладнання і там нам дали технологічні карти. Тому його так назвали. Часто люди кажуть: ми хочемо купити ваш хліб, а це якийсь тернопільський. Але він не з Тернополя — тільки така назва. Також зараз ми працюємо над тим, щоб створити унікальну рецептуру хлібчика для нашої пекарні”, — розповідає Ярослава Боєчко.
Готують рецептуру фірмового хліба. Суспільне Івано-Франківськ
“Нема нічого неможливого”
Ярослава Боєчко стала однією з переможниць конкурсу, завдяки якому виграла навчання у Києво-Могилянській бізнес-школі. Жінка змогла увійти у четвірку фіналісток зі 150 учасниць.
Ярослава Боєчко під час участі у конкурсі. Фото: Ярослава Боєчко
“Син скинув посилання, що проводиться конкурс. Потрібно було записати відео на 60 секунд і розповісти про свій бізнес. Я до цього мало що знімала, але відео зробила, і я увійшла спочатку до 150 учасниць. Там потрапила в десятку і за результатами виступу в Києві я стала однією із чотирьох переможниць. Нема нічого неможливого. Тому, щоб почати справу, зробіть один крок, от, наприклад, запишіть відео. Я могла подумати: та кому цікава моя пекарня? Живу у селі, а там всі дівчата працювали через Instagram. Але завдяки тому, що не сумнівалася, я виграла”, — мотивує Ярослава Боєчко.
“Мрію, щоб люди повернулися в селище”
Через знелюднення навколишніх сіл іноді підприємці змушені доставляти хліб собі у збиток. Проте кажуть, що працюють з людьми по десять років і “не можуть їх залишити без хліба”.
Підприємці мріють, щоб люди повернулися жити у селище. Суспільне Івано-Франківськ
“Моя велика, глобальна мрія, щоб люди повернулися в Яблунів. Це — дуже класне селище, просто супер. У нас є все, і якщо тут буде виробництво, робота для людей, то буде й місце, де можна вранці випити каву. Зараз у селищі є порожні будинки, і дуже хочеться, щоб люди повернулися”, — зізнається Ярослава.
“Сієста по-яблунівськи”
Проте підприємиця не тільки мріє, щоб люди повернулися, але й створювали у селищі комфортні умови для життя. Якось, відпочиваючи в Іспанії, Ярослава захотіла запозичити традиції тієї країни, тож з чоловіком відкрили кафе.
“В Іспанії я бачила, як люди приходять у заклади, снідають, п’ють гарячу каву, смакують булочки, смажені пиріжки. Я собі подумала: оце було б класно зробити таке в Яблунові. І тому ми біля пекарні збудували магазин і зробили теж каву, гарячу випічку. І справді, місцеві жителі приходять і починають ранок з кави, смаколиків, навіть знають о котрій годині у нас щось з’являється, — говорить Ярослава. — Мені здається, що це — одне з таких місць, яке, можливо, буде спонукати людей повертатися додому після перемоги”.
Ярослава Боєчко про розвиток бізнесу. Суспільне Івано-Франківськ
“Жінки, не бійтеся починати власну справу!”
“Хочу побажати, щоб ніхто не боявся починати свою справу. В нашому регіоні особливо жінки — вони такі талановиті: вміють писати писанки, вишивати — багато умілиць. Але я хочу, щоб вони не просто працювали вдома, а оформляли свою справу офіційно, ставали приватними підприємцями. Аби їхні діти пишалися, що мама — підприємиця”, — говорить Ярослава Боєчко.
