У серпні 1913 року цісарсько-королівський піхотний полк ерцгерцога Людвіга Сальватора № 58, штаб і один з батальйонів якого дислокувався у Станиславові (тепер Івано-Франківськ), відзначав півторастолітній ювілей.
Полк було створено 1763 року, в результаті взяття на імперську службу французького полку. Через це вояки полку мали прізвисько “валонці”.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
У 1866 році галичани-“валонці” брали участь в австрійсько-прусській війні, зокрема у переможній битві під Трутновим 27 червня (цю дату згодом було обрано для відзначення полкового свята) та в розгромній для австрійської армії – під Садовою 3 липня, пише журналіст Богдан Скаврон.
Під час Першої світової війни Галицький піхотний полк № 58 був задіяний на російському та італійському фронтах. У 1918 році входив до складу групи австро-німецьких військ в Україні, діяв на Півдні України (Одещина, Херсонщина).
Перед початком великої війни 72% особового складу полку становили українці.
У чині майора тут проходив службу майбутній генерал Української галицької армії Антін Кравс.
Ось як описував святкування ювілею 58-го піхотного полку краківський тижневик Nowości Illustrowane у номері за 23 серпня 1913 року.
“Минулого тижня 58-й полк піхоти, що набирався з околиць Станіславова, відзначив своє 150-річчя.
Ювілейні урочистості почалися напередодні з урочистого вечірнього маршу. На чолі колони їхали військові велосипедисти на заквітчаних велосипедах, за ними – сурмачі та барабанщики, потім повний оркестр полку, солдати з ліхтарями, підрозділ у характерних історичних костюмах і, нарешті картини, що відображали найважливіші моменти з історії полку.
Процесія зупинилася перед готелем “Уніон” (тепер офісний центр у приміщенні колишнього готелю “Київ” на початку франківської пішохідної “стометрівки”, – Б.С.), де замешкали генерали, що приїхав на урочистості, звідти попрямувала до квартири коменданта станиславівського гарнізону, греко-католицького єпископства та ратуші.
У п’ятницю вранці, прокинувшись, гості, які прибули на церемонію, офіцерський склад 58-го стрілецького полку та делегації зібралися в кафедральному храмі, де відбулося урочисте богослужіння, на якому були присутні й представники місцевої влади і автономних органів влади на чолі з радником двору Прокопчицем.
Після богослужіння полк вишикувався на подвір’ї казарми.
Після огляду, проведеного генералами на чолі з комендантом Перемишльської фортеці Коллардом, виступив полковник Коннешегг, який коротко описав історію полку та представив значення ювілею. На завершення відбувся парад перед генералами та запрошеними гостями.
Опівдні в залі ресторану Гаубенштока (у той час цей заклад працював на першому поверсі згаданого готелю “Уніон” – Б.С.) на 170 осіб було організовано бенкет для офіцерів полку та запрошених гостей, тоді ж солдати розсілися на подвір’ї казарми до ювілейного застілля.
У церемонії взяло участь багато цивільних осіб, оскільки серед офіцерів запасу полку є велика кількість станиславівців, а офіцерський корпус зміг зберегти дружні товариські стосунки та злагоду з цивільним населенням.
З числа генералів до Станіславова прибули на обхід підмаршали: Коллард, Герхаузер, Маттанович, генерал-майори Залеський і Кунеш. Загальну увагу привернув єдиний живий учасник битви під Садовою, колишній офіцер цього полку, львівський підполковник Жолтинський“.
