Ставлення громадян України до росіян і білорусів продовжує погіршуватися станом на серпень 81% українців негативно ставляться до росіян та 52% до білорусів.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” 17-18 серпня.
“Дослідження показало подальше погіршення ставлення українців до мешканців Росії та Білорусі. 81% негативно ставляться до росіян (у квітні 2022 – 69%, у квітні 2021 – 41%), 14% – нейтрально, лише 3% – позитивно. До білорусів негативно ставляться 52% (у квітні 2022 – 33%, у квітні 2021 – 4%), нейтрально – 34%, позитивно – 10%”. – ідеться в дослідженні.
До росіян, які живуть в Україні, ставлення переважно нейтральне (42%). Позитивно ставляться до них 22%, негативно – 29%.
До російськомовних українців ставлення переважно позитивне (51%) або нейтральне (31%). Негативно ставляться лише 14%.
Соціологи відзначають, що загалом внаслідок війни ставлення до російськомовних українців покращилось з 37% у квітні 2021 року до 51% у серпні 2022 року, хоча за чотири останні місяці рівень позитивного ставлення дещо знизився на користь нейтрального, за відсутності зростання негативу.
Також продовжує погіршуватися ставлення до мешканців окупованого Криму та особливо до жителів т.зв. “Л/ДНР”. До мешканців окупованого Криму позитивно ставляться 22%, негативно – 23%, нейтрально – 45%. (у квітні позитивно ставилися 41%, негативно – 14%, нейтрально – 40%).
До мешканців т.зв. ДНР/ЛНР позитивно ставляться лише 14%, негативно – 47%, нейтрально – 32% (у квітні 2022 – позитивно ставилися – 27%, негативно – 31%, нейтрально – 37%).
Водночас, за даними “Рейтингу”, спостерігається певне “пом’якшення” у питанні оцінки необхідного часу на примирення українців з росіянами
Якщо у квітні 2022 року (опитування робилося після звільнення Київщини від російських загарбників – ред.) дві третини говорили, що примирення неможливе, то у серпні таких респондентів стало близько половини.
Третина опитаних вважають, що поновити стосунки вдасться через 20-30 років, 14% вважають, що це станеться за 10-15 років, і лише 5% – вважають це можливим за кілька років.
Більш схильні до “примирення” у відносно ближчій часовій перспективі старші опитані, мешканці сходу і півдня та російськомовні.
Дослідження тривало 17-18 серпня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 1000 респондентів у віці від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.