У Богородчанах, що на Івано-Франківщині, заснували підприємство, на якому понад 20 років виготовляють бочки за унікальною французькою технологією. Дерев’яні тари з Прикарпаття експортують у десяток країн світу. У них зберігають коньяк, віскі, ром, текілу та вино.
Як українець і француз займаються бондарством, читайте у матеріалі Суспільного.
“Одну бочку виготовити — це два роки”
Українець Ярема Поворозник та француз Паскаль Ріндер першу спільну бочку створили 14 травня 2004 року. Тоді на підприємстві у Богородчанах вони запустили повний цикл виробництва.
“Ми починаємо з того, що заготовляємо круглий ліс, який вибираємо у регіонах. Хороші смаки дає Волинь, Рівненщина, Закарпаття (Мукачево). У нашій області — Коломийський лісгосп. Якщо взяти від початку циклу, то одну бочку виготовляють два роки. Навіть більше — два роки три місяці”, — розповідає Ярема Поворозник.
Ярема Поворозник 20 років займається бондарством. Суспільне Івано-Франківськ
За день на підприємстві роблять до 20 бочок місткістю від 5 до 400 літрів. 90% товару експортують. Решту купують українські виробники спиртного.
“Найважливіше у якості бочки, щоб вона не текла. Але найголовніше — щоб вона давала смаки, які хоче замовник. Тому є різні ступені випалювання: середній, середній+, легкий. Вони різняться температурним режимом і часом витримки. Якщо бочка правильно випалена, то дає запах скоринки хліба, смаженої кави, фруктів, ванілі, карамелі. Це все відчувається потім у напої”, — пояснює підприємець.
Випалювання бочок. Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, окрім виробництва бочок, підприємство виготовляє альтернативну продукцію для витримки алкогольних напоїв — тріску. У світі її називають чипсами, говорить Ярема Поворозник.
“Це процес — теж непростий. Ми її витримуємо два роки на повітрі, потім розрізаємо і прожарюємо. Тріску можна кидати в напій. Додають і до вина, і до міцних напоїв: коньяку, віскі, бренді”, — розповідає Ярема Поворозник.
Бочки для алкогольних напоїв виготовляють у Богородчанах. Суспільне Івано-Франківськ
“Українці — люди розумні й працьовиті”
Паскаль Ріндер — родом із французького регіону Ельзас. З його слів, у світі Францію вважають країною № 1 з виробництва бочок. Своїм досвідом підприємець ділиться з українцями майже 30 років — стільки часу він живе тут і вільно спілкується українською.
“Я живу в сусідньому селі. Приїхав сюди шукати сировину. Тоді мода була на бук. З часом я помітив, що є дуб, який тут можна переробляти. Українці — люди розумні й працьовиті. Ринок, продаж — зараз важкий. Важчий, аніж був 20 років тому, тож потрібно якісно робити”, — розповідає Паскаль Ріндер.
Француз Паскаль Ріндер. Суспільне Івано-Франківськ
Він додає, що бочки “живуть” 30-40 років. У Богородчанах їх виготовляють здебільшого з дуба. Невелику частку — з черешні, каштана, акації.
“У світі більшість бочок використовують для міцних напоїв. Найбільше п’ють віскі. На другому місці — горілка, потім — ром”, — каже підприємець-француз.
Зі слів Яреми Поворозника, жодних конфліктів за два десятиліття співпраці між українським та французьким виробниками не було. Зараз на підприємстві через нестачу робочих рук працюють п’ять жінок. Втім суто бондарську справу виконують лише чоловіки
Підприємство з виготовлення бочок у Богородчанах. Суспільне Івано-Франківськ
“У нас серед працівників є верстатники, і є ті, які виготовляють суто бочки. Вони називаються бондарі. Щоб вивчити це ремесло, потрібен рік. Аби стати добрим бондарем — два-три роки”, — додає Ярема Поворозник.
