При парафії церкви Святого пророка Іллі в Івано-Франківську працює соціальна пекарня. Щодня у ній готують булочки для нужденних. Облаштувати й закупити обладнання для пекарні храму допоміг благодійний фонд “Чисті серцем” та Генеральне консульство Угорщини.
Як працює соціальна пекарня, читайте у репортажі Суспільного.
У соціальній пекарні з 8:00 працює Роксолана Дебенко. Вона замішує тісто і випікає булочки для нужденних.
“Ось — остання партія. Ми сьогодні спекли булочки. Вони є з маком і з шоколадом”, — розповідає пекарка.
У соціальній пекарні працює Роксолана Дебенко. Фото: Суспільне Франківськ
За освітою Роксолана Дебенко — інженерка. За свою зміну жінка може спекти до сотні булочок з яблуками, маком, повидлом, шоколадом й капустою, а також — сосиски в тісті. За її словами, найбільше роботи — в неділю.
“У неділю — пік, йде два заміси — 200 булок, тому що дві служби Божі. Крім того, я проводжу катехизацію. Отець збирає до 200 дітей і ми печемо піцу. Діти мені допомагають. Тісто роблю я, воно підростає, а діти вже начинку кладуть самі”, — розповідає Роксолана Дебенко.
Фото: Суспільне Франківськ
Окрім Роксолани Дебенко, у соціальній пекарні працюють дві помічниці й пекарка Оксана Щерб’як, каже настоятель храму Святого пророка Іллі Володимир Войтович. З його слів, вона у 2015 році сама п’ять місяців прожила без хліба в окупованій Горлівці. Згодом переїхала в Івано-Франківськ.
“У нашій пекарні працює пані Оксана, вона — з Горлівки. Була в окупації. Її навіть допитували. Те, що вона пережила, навіть словами не можна передати”, — каже отець Володимир Войтович.
Настоятель храму Святого пророка Іллі Володимир Войтович. Фото: Суспільне Франківськ
З його слів, облаштувати пекарню і закупити необхідне обладнання церкві допоміг благодійний фонд “Чисті серцем” і Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді. Соціальна пекарня діє менш як два тижні.
Це — вже другий соціальний проєкт при церкві. З 2019 року у храмі щомісяця почали роздавати продуктові набори нужденним.
Церква Святого пророка Іллі у Франківську. Фото: Суспільне Франківськ
“Люди приходили до храму і в потребі в нас щось просили. І, напевно, важко кожному священнику відпускати людину без нічого, коли вона щось просить. І помаленьку ми почали допомагати”, — говорить настоятель храму Володимир Войтович.
