Сьогодні в Івано-Франківську за адресою вул. Елеваторна, 16 на автомобіль впав кран. Констатовано смерть двох людей. Трагедію коментує начальник оперативно-координаційного центру Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, полковник служби цивільного захисту Петро Василик.
За його словами, 30 січня о 9.07 годині на пункт зв’язку Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій поступило повідомлення від працівників швидкої медичної допомоги, що в районі села Хриплин на автомобіль впав кран.
«По прибуттю до місця події нашим підрозділом було встановлено, що залізничний кран, який перебував на додатковій залізничній вітці, впав на автомобіль, який перевозив людей.
Це автомобіль підрядної фірми, який замовила Івано-Франківська дирекція залізниці, марка автомобілю – КРАЗ. У кабіні перебувало двоє людей – водій і пасажир, також люди перебували і в кузові цього автомобіля.
По прибуттю нас на місце події люди, які були в кузові автомобіля, були на місці катастрофи. Було видно, що вони шоковані, з ними працювали наші психологи.
До приведення робіт щодо звільнення потерпілих, залучили відновлювальний кран Укрзалізниці, а також шість одиниць техніки Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
За допомогою відновлювального крана було припіднято кран, який впав на автомобіль, екскаватор відтягнув пошкоджений автомобіль на безпечну відстань. Працівники групи рятувальних робіт аварійно-рятувального загону проведено заходи щодо розрізання металевої конструкції пошкодженої кабіни та доступу до тіл загиблих.
Кран був дуже важкий, він приплюснув кабіну наскільки, що дах її був фактично притиснутий до самої підлоги.
Автомобіль стояв на автодорозі, яка була дотичною до складських запасів матеріалів», – сказав Петро Василик.
Як саме відбулася сьогоднішня трагедія в Івано-Франківську, під час якої загинули люди
НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ
Comments are closed.
Я спостерігав за вітром 30 січня. Можу сказати, що швидкість вітру в цей день, навіть при найсильніших поривах, заледве перевищувала 20м/с, а 25м/с точно не перевищувала. А деякі джерела інформації заявляють, нібито були пориви 140км/год (що відповідає 140*1000/3600=38,89м/с). Це вже 12 балів – ураган (більше 33м/с) по 12-ти бальній шкалі Боффорта, який витримує не кожен цегляний мур (я інженер-механік, але одне з моїх хоббі – метеорологія і погодні явища, тому вітрах добре розуміюся). Такі вітри в нас бувають тільки в горах, а на рівнині, теоретично можливі, але надзвичайно рідкісні. На практиці в наших краях на рівнинах можуть спостерігатись хіба що в смерчах, які також в нас (на щастя) велика рідкість, не зважаючи на кліматичні зміни останніх років. Вітер швидкістю більше 21,4м/с це вже шторм (9 балів), який здатний зривати черепицю, легку або слабо прикріплену покрівлю дахів, ковпаки димоходів і систем вентиляції, переміщувати і руйнувати легкі тимчасові споруди (наприклад, літні майданчики, не прикріплені до фундаменту лотки і кіоски), дерев’яні огорожі, ламати великі гілки дерев. Що стосується кранів (і мостових і козлових), то вони повинні витримувати сильніші вітри (в них парусність (суцільність конструкції) дуже незначна, велика маса і вантажопідйомність), а також налипання льоду і снігу. Тут, або сама конструкція опор не розрахована належним чином проектувальниками і виготовлювачами крана, або експлуатуюча організація порушила правила експлуатації за краном (не закріпила належним чином опори), або не слідкувала за його технічним станом (не проводила періодичні планові перевірки справності деталей і вузлів з усуненням виявлених дефектів і неполадок). Аналогічний випадок трапився літом 2010 року на складі металу ПАТ ІФАЗ, коли під час сильної грози шквал зрушив з місця і перекинув 40 тонний кран, тому що той був закріплений всупереч вимог до експлуатації лише на одну опору, а не на дві. Тоді, на щастя, люди не постраждали, бо був вихідний день. Висловлюю співчуття родинам загиблих. Решту людей, особливо організаторів і керівників, закликаю бути пильними і уважними до небезпечних явищ природи, і думати не тільки про максимальну вигоду з мінімальними затратами, нехтуючи при цьому безпекою своїх працівників (це більш характерне для Азії 12 століття, ніж для Європи 21 століття).