Недавно у центрі Франківська одразу дві волонтерські ініціативи відкрили станції сортування сміття.
І поки влада міркує, вони вже допомагають робити майбутнє хоч трохи чистішим і доводять, що сортувати може кожен, пише Репортер.
Показати приклад
Сортувальна станція ініціативи Sort Smart вікрила двері у гаражі на Січових стрільців, 46а у дворах поряд з музучилищем. Сюди вторсировину можна принести двічі на тиждень у вівторок-п’ятницю з 12:00 до 18:00.
На місці завжди є волонтер, який підкаже, що куди. Нас зустрічає Оксана Лапчинська. Вона волонтерить для Sort Smart з перших днів.
Каже, тут приймають майже все – лиш у чистому і спресованому вигляді. Тобто тетрапаки, пластикові, металеві та скляні ємності треба помити від вмісту і стиснути, аби воно займало менше місця. Мита сировина не приваблює щурів і при переробці з неї вийде якісніший продукт. Недавно тут також почали приймати й неробочу техніку, крім холодильників.
До відкриття сортувальної станції автомобіль Sort Smart виїжджав у різні мікрорайони, аби зібрати у мешканців сировину. Втім, і після цього все ще пересортовували додатково. Станцію відкрили, бо автомобіль уже не справлявся з об’ємами.
За словами голови Sort Smart Марії Федорук, в ініціативи немає мети перебрати на себе функцію зі збору сміття, лише показати людям та владі, що можливий і такий варіант.
Сортувальна станція – це приміщення гаража з великими контейнерами під різні види сировини. Окремо є коробка для того, що на переробку не приймають, але люди принесли помилково.
Єва та Михайло Іваськіви підходять з двома великими мішками. Вони вдома збирають сировину до спеціальних картонних контейнерів, які замовили в інтернеті. Здавати сировину прийшли вперше.
«Ми лише вчимося. Ці два мішки назбирали десь за три місяці. Там пластик і папір», – розповідає Єва.
Оксана заглядає в мішки і одразу бракує стреч-плівку. Каже, таке вони вже не приймають, бо її треба накопичувати у великих об’ємах, аби передавати на переробку. Михайло починає по одній діставати з мішка пластикові пляшки, додатково перепитує, чи такі приймають. Потрохи усе пересортували. Але майже цілий пакет стреч-плівки і залишків посилок «Нової пошти» пара забирає з собою.
За прийом сировини грошей не дають. Поряд зі станцією Sort Smart є платний прийом макулатури та склотари. Але Оксана Лапчинська каже, у них свої клієнти, а у тих – свої. Непорозумінь не траплялося.
Почати з найпростішого
Ще одна сортувальна станція RE:space нині працює в одному з приміщень на території Промприладу. Тут відходи приймають по суботах з 11:00 до 17:00. У просторому приміщенні – великі контейнери під 15 видів відходів. Допоможе все розсортувати черговий консультант.
«Не потрібно вдома мати на все контейнери, як у нас є тут, – говорить Михайло Веклин, голова ГО «Нуль відходів Івано-Франківськ». – Вдома важливо відокремлювати органічні відходи, відходи, які не можна віддати на переробку, і їх доведеться викинути на сміттєзвалище, й те, що можна віддати на переробку громадським організаціям чи в спеціальні контейнери. Переважно це пластик 4-5 видів, папір, тетрапак, паперові стакани. Те, що ви відсортували, можна складати в один великий пакет і вже на місці розкласти по контейнерах».
Каже, екосвідомість – це не лише про сортування та переробку, а й про те, як не генерувати відходи. І нині до них приходить не лише молодь, а й люди старшого віку. Вони йдуть із блокнотами, розпитують, записують.
«Сортуванне може бути незручне, бо ми до нього не звикли. Але якщо звикнути, то будеш це робити на автоматі, – каже Веклин. – Тому ми стараємося, щоб відвідувачам було якнайзручніше. Я знаю людей, які починали сортування і полишали це, бо їм було далеко, не завжди зручно, не все приймали. Було багато але, що зупиняли їх. Тому варто робити спершу легші, простіші кроки, які більше впливають на зміни».
Михайло пропонує спершу відмовитися від одноразових речей і надспоживання – зайвого одягу, зайвої їжі. Далі – зменшити використання. Третій крок – використовувати повторно. І лише четвертим кроком, за концепцією «Нуль відходів», йде сортування та переробка, п’ятим – компостування.
«Основна скарга не в тому, що складно сортувати, а в тому, що немає куди нести. Важливо, щоб було куди приносити сміття щодня, а не збирати його вдома, – говорить Михайло Веклин. – А для цього має бути інфраструктура. І що більше у нас відвідувачів, що більші у нас об’єми, то більше ми показуємо місту, що це дійсно діє і справді потрібно. Ми напрацьовуємо ідеальну модель, яку потім можна буде передати на використання».
Львів задає тон
У 2019 році активісти у Львові встановили компостери при ОСББ. Цей пілотний проєкт через рік дозволив збудувати в місті централізовану станцію компостування органічних відходів. Нині практично 90 % контейнерних майданчиків у Львові обладнані для роздільного збору відходів.
«За нашими підрахунками, у Львові ресурсоцінної сировини не більше 15 %, а решта це органіка та те, що не переробляється. П’ята частина – це засоби гігієни, – говорить голова ГО «Нуль відходів Львів» Ірина Миронова. – Виявилося, що запит на компостування є також у великих ринків, підприємств. І ця технологія дешевша, ніж майбутній завод механіко-органічної переробки. Коли у Львові минулого року був буревій, 500 тонн зелених відходів пішли на станцію компостування, а не на звалище.
Якщо у вашому місті перевізник чи компанія говорять, що люди не готові сортувати і треба будувати великі потужності, щоб переробляти відходи, то знайте, що ця компанія пильнує лише свої бізнес-інтереси. Бо що більше вони вивозять і захоронюють відходів, то більше прибутку мають».
За словами директора департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міськради Михайла Смушака, нині найбільша проблема – це відсутність системного підходу. Каже, потрібен загальнодержавний план дій.
«Сьогодні усі впровадження ми маємо лише завдяки активістам і соціально відповідальному бізнесу. Якщо бізнес повторно використовує сировину чи приймає на утилізацію те, що виробляє, то має мати стимул від держави. Поки цього немає, ми можемо лише сподіватися на відповідальність бізнесу», – говорить Смушак.
Наразі у Франківську готуються прийняти програму організації сортування побутових відходів. За цим документом, до 2025 року люди мають викидати сортовані відходи за диференційованим тарифом. Тобто сортоване здавати буде дешевше, а в деяких випадках і зовсім безкоштовно. А той, хто не сортуватиме, платитиме в рази більше.
«Ми хотіли винести його на розгляд виконкому цього року. Але вирішили зачекати. Хочемо до цього підійти комплексно і, думаю, до середини наступного року ми його вже впровадимо, – каже Михайо Смушак. – Наразі закупили для двох приміських сіл баки для сортування на три фракції. Забиратимемо ці відходи безкоштовно. Це пілотний проєкт облради, який ми виграли минулого року. Він стартує 1 листопада».
Авторка: Ольга Суровська
