Як зароджувався футбол на Прикарпатті і як грала станиславівська «Ревера» (фотохроніка)

9 травня 1918 року станиславівський футбольний клуб «Ревера» приймав на своєму домашньому стадіоні у міському парку найвідомішу та найдавнішу галицьку команду – львівську «Погонь».

Тогочасна газета «Кур’єр Станиславівський», на жаль, не опублікувала докладного звіту про цей поєдинок, обмежившись лише анонсом, тому можна тільки здогадуватися, які перипетії були на футбольному полі. Зате із допису в газеті «Кур’єр Львівський» відомо, що уже через кілька днів станиславівська команда нанесла візит у відповідь, зігравши матч із львівською «Погоню» у неділю, 12 травня. На жаль, львівські спортивні хронікери теж оминули увагою цей поєдинок. Натомість вони детально розповіли про попередній матч – львівське «дербі» між «Погоню» та «Чарними», з якого можна зробити висновки про гру суперника станиславівської «Ревери», пише Правда іф.

Отож, у складі «Чарних» на поле вийшли досвідчені гравці, відомі із довоєнних часів, а «Погонь» виставила на гру ще не зіграну молодь. В результаті перемогла молодість: з рахунком 3:1 перемогу святкувала «Погонь». У складі переможців журналісти особливо виокремили голкіпера Кайгля, який своїм спокоєм та впевненістю підбадьорював товаришів по команді, а також правого нападника Дравнічека, з подачі якого голи забивали Коцур та Лечнер. А от гру лівого вінгера «Погоні» Штерна спортивні хронікери «Кур’єра Львівського» розкритикували: мовляв, він часто зміщувався зі свого флангу і робив там прохідний двір.

Загалом львівські газетярі відзначили, що в діях обох команд відчувалися незіграність та брак тренувань, викликані тривалою перервою в матчах через світову війну, яка тривала чотири попередні роки. Та навіть попри не надто феєричну гру футболістів, поспостерігати за грою прийшли, як писала газета, цілі тлуми глядачів.

Треба сказати, що у той повоєнний час і станиславівська команда «Ревера», і львівські «Погонь» та «Чарні» були учасницями першого офіційного турніру на тутешніх теренах – чемпіонату Галичини. Старт цих футбольних змагань відбувся ще 1913 року – у Львові на стадіоні ФК «Погонь», спеціально збудованому в Стрийському парку, з трибунами на 250 місць. А вже наступного року до участі в цьому турнірі долучилася команда «Ревера» зі Станиславова.

На той час цей футбольний клуб у Станиславові існував уже п’ять років. Ще у 1908 році директор місцевої Каси Ощадності Людвіг Преговський підтримав задум станиславівських гімназистів щодо створення футбольної команди і допоміг його реалізувати.  За кошти цієї фінансової установи біля парку цесарівни Єлизавети (тепер – центральний міський парк імені Шевченка) на 10 моргах поля було облаштовано так званий парк Йордана – ділянку для рухливих ігор та забав, на якій розмістився й футбольний стадіон, що став домашньою ареною для ФК «Ревера».

Хоча тоді спортивні клуби переважно створювали національні громади (першим футбольним клубом Станиславова був єврейський «Гакоах», утворений у 1905 році), ФК «Ревера» мав загальноміський статус і об’єднував представників різних національностей. Назва клубу походить від прізвиська,яке отримав за звичку повторювати латинський вислів re vera, що значить «істинно», великий гетьман Станіслав Потоцький – легендарний засновник міста.

У березі 1909 року статут футбольного клубу був затверджений у Львові галицьким намісником, що дало змогу «Ревері» брати участь у змаганнях.

Прем’єрним суперником дебютанта стали резервісти згаданої вже львівської команди «Чарні». 20 червня 1909 року відбулася перша зустріч у Львові, в якій з рахунком 4:1 перемогли більш досвідчені господарі. Вже за два тижні, 4 липня, відбулася гра у відповідь.

«Матч відбувся на взірцево підготовленому, дуже вирівняному боїску (стадіон, – ред.) у новоствореному парку Йордана за міським парком при великому напливі глядачів», – відзначав репортер газети «Кур’єр Станиславовський».

Львів’яни знову перемогли – 3:1. Але як зазначив тодішній спортивний оглядач, від часу матчу у Львові станиславівська команда, за словами суперників, зробила великий поступ у грі.

У повоєнний час «Ревера» стала одним з семи засновників Львівської окружної спілки футболу. Такої честі, окрім п’яти команд з міста Лева, удостоїлася ще тільки “Полонія” з Перемишля.

У цьому турнірі станиславівська «Ревера» відзначилася двічі. У 1923 році станиславівці зазнали рекордної поразки від згаданої «Погоні», поступившись львів’янам з рахунком 1:21. А в 1931 році «Ревера» виборола звання чемпіона ЛОСФ.

У 1934 році вдалося провести перший чемпіонат Станіславівського округу. Перемогу в цьому турнірі «Ревера» здобувала чотири рази – у 1934, 1935, 1936/37, 1937/38 роках. В 1936 році “Ревера” поступилася першістю “Погоні” зі Стрия, а в сезоні-1938/39 – землякам з “Гурки”.

Як переможець округу «Ревера» змагалася за право виступати у польському екстракласі (тогочасній вищій лізі), але без особливого успіху. Тільки 1934 року станиславівська команда стала переможцем групи, після чого у півфіналі програла майбутньому переможцю «Шльонску» зі Свентохловіце.

Свій останній матч «Ревера» провела в останні дні серпня 1939-го проти найтитулованішої (на той момент) команди Польщі –  тієї ж таки львівської “Погоні” Львів , поступившись львів’янам з мінімальним рахунком (1:2). А 1 вересня розпочалася Друга світова війна, яка остаточно припинила існування цього футбольного клубу…