Прикарпатець розповів франківським студентам-медикам, як йому замінили серце на механічний пристрій.
Нещодавно в Івано-Франківському національному медичному університеті студенти-члени гуртка з кардіології «Cor et Vasa» мали унікальну можливість поспілкуватися з 54-річним жителем села Бабче Богородчанського району, якому у 2019 році було імплантовано механічне серце в грудну клітку.
Незважаючи на перенесений інфаркт міокарда у 2012 році, який потребував хірургічного втручання, чоловік відмовився від аорто-коронарного шунтування, внаслідок чого розвинулася серцева недостатність. Згодом було виставлено діагноз: «ІХС. Ішемічна кардіоміопатія. Кардіосклероз постінфарктний (Інфаркт передньо-септальних, верхівкових та бокових сегментів лівого шлуночка у 2012 р.)».
Спочатку пацієнтові було запропоновано пересадку донорського серця. Оббивавши пороги різних адміністрацій, пацієнт добився державного фінансування. Проте, цих коштів було недостатньо, та й сам пан Л. не сильно хотів донорського серця, оскільки розумів, що цитостатична терапія після трансплантації серця є досить дороговартісною і він не зможе забезпечувати себе такими препаратами.
Згодом, йому запропонували імплантацію механічного серця (пристрій для механічної підтримки лівого шлуночка) у м. Ченаї (Індія). Пацієнт погодився. Після 13-годинного перельоту разом із своєю дружиною він прибув до Індії. Операція відбулась влітку. Зі слів пацієнта, вона тривала лише 21 хвилину. Фракція викиду лівого шлуночка на той момент була досить критичною: 12%. Пацієнтові було імплантовано грудний лівошлуночковий допоміжний пристрій «Heart Mate 3» або «кров’яну помпу».
Пристрій переймає насосну функцію ослабленого серця таким чином, що легені й тканини організму людини отримують збагачену киснем кров, якої вони так потребують. «Помпа» обладнана мобільним блоком живлення (Mobile Power Unit), силовим кабелем (MPU power cable) та достатньою кількістю резервних батарей. Змінювати батарейки у пристрої потрібно кожних 20 годин.
Пацієнт повинен пожиттєво застосовувати антикоагулянтну терапію з метою антикоагуляції та не допускати значення Міжнародного нормалізаційного індексу (МНІ) за межами 2,5-3,5. Чоловік приймає непрямий антикоагулянт, який є аналогом відомого антикоагулянта варфарину.
Цікаво, що за словами самого пацієнта, тепер його серце має власну мелодію, яка в багатьох людей вона асоціюється зі звуком космічного корабля.
«Як бачимо, діагноз постінфарктної ішемічної кардіоміопатії – не вирок. Життя з імплантованим механічним серцем продовжується. То ж нехай ваші серця будуть сповнені доброти, любові, та, головне, надії на світле майбутнє!», — підсумовує професор Нестор Середюк.
