Відтепер на нашому сайті ви можете дізнатися про нові видання, які нещодавно з’явилися у книгарнях Івано-Франківська. Сьогодні Правда.іф розповідає про три книги, які зацікавили нас цього тижня і які ви можете придбати у крамниці «Букініст».
Ростислав Шпук «Модельний ряд. Хроніки»
З анотації: «Це застільна книга виплесканих історій. Пряма мова її героїв схожа на самовільні потоки свідомості зі змінними руслами. Випадковий зміст слів тут відкинуто, кожне з них має полярність, точне місце щодо іншого. Бо її герої – люди з непересічним розумінням. Але чи знайдеться можливість скористатися ним на практиці? Особливо коли практикою виявиться саме життя, причому таке, яке перебуває в постійному протистоянні до звичного перебігу подій. Занурення у трип цього читання дає можливість заповзятись пошуком відповіді, виносячи на такі точки бачення різних ступенів виразності, з яких спостерігати за всім стає смішно і хвилююче. Опинятися в цих точках можна лише наодинці. Бо книжка – як і людина – все-таки засіб немасової інформації, навіть якщо й масовий».
Стівен Кінг «Інститут»
З анотації: «Тієї ночі почався кошмар. Батьків Люка вбили, а самого хлопця закинули в позашляховик та повезли в невідомому напрямку. Він приходить до тями в місці, яке називають Інститутом. Таке собі гетто для дещо… незвичайних дітей. Їх викрадають і тримають тут, наче піддослідних щурів. Директорка місіс Сіґсбі та співробітники цієї зловісної установи безжально «викачують» з дітей їхні телепатичні й телекінетичні здібності. Нова знайома Люка каже, що звідси неможливо втекти. Але він має спробувати…».
Александра Вулф «Долина богів. Історії з Кремнієвої долини»
З анотації: «Це книжка про місце, де навіть XXI століття вийшло з моди – так далеко вперед дивляться мешканці Кремнієвої долини. Саме тут, у Сан-Франциско та у містах Затоки Сан-Франциско, вдруге за останні півстоліття відбувається маштабна культурна революція, яка радикально змінює життя планети. І якщо в 1960-х роках про тодішню революцію писав Том Вулф, то про наших сучасників пише його донька, журналістка Александра Вулф. У центрі її оповіді – не хіппі, а юні стартапери, учасники й учасниці стипендіальної програми легендарного інвестора Пітера Тіля, які отримали від його фундації 100 тисяч доларів з умовою покинути школу, відмовитися від навчання в коледжі на час програми і заснувати власну компанію. У них багато спільного з тими, хто здійснював культурну революцію у 60-х: вони живуть комунами, експериментують зі стилем життя і прагнуть змінити світ, але пристрасть, якій вони віддаються, інша – робота».
