На черговій оперативній нараді міський голова Івано-Франківська дав завдання КП «Електроавтотранс» з 1 березня нарешті запустити у місті електронний квиток. А ще наказав шукати під це гроші. Бо ж наче і обладнання вже отримали, і базу пільговиків для транспортних карток уклали, а старт новації все відкладається, пише Репортер.
То в чому проблема і що може змінитися з 1 березня?
На низькому старті
Перші 36 валідаторів у франківських тролейбусах встановили у січні минулого року. Ще 19 – у кінці серпня. А в грудні надійшли останні 150 штук. Тепер цих валідаторів має вистачити на всі тролейбуси та автобуси «Електроавтотрансу». Якщо ж місто наважиться докупити ще автобуси, обладнання знадобиться більше.
Валідатори призначені для двох типів оплат – банківською і транспортною карткою. Уже нині через валідатор за проїзд можна сплатити з допомогою телефона через Google Pay чи Apple Pay чи банківською карткою з технологією безконтактної оплати Pay Pass. Тобто, коли є спеціальний чіп і картку достатньо просто прикласти до пристрою, аби пройшла оплата.
За словами директора КП «Електроавтотранс» Віталія Голутяка, у грудні минулого року 2 % пасажирів, які оплачують проїзд у тролейбусах, скористалися безконтактною сплатою. Це приблизно 7 000 транзакцій за місяць, хоч поки що валідатори є не всюди. В автобусах лише 1 % платить безконтактно – через QR-код, easy wallet – мобільним чи смс. Але там їздить більше людей.
З впровадженням електронного квитка усіх пасажирів планують перевести на транспортні картки. Для учнів і пенсіонерів вони будуть безкоштовними, а решті доведеться спершу придбати картку, а потім поповнювати в терміналах, аби платити через валідатори. Головна вигода – облік усіх пасажирів і мінімум готівки на руках у водіїв та кондукторів, а отже й більше обліку коштів.
На підприємстві вже готові приєднати решту валідаторів, але все впирається в гроші – бракує 6 млн грн. Крім того, через заборгованість перед фірмою, яка укладала бази даних пільгових транспортних карток, їх не можуть віддати до друку, виготовити й роздати учням і пенсіонерам.
«Чеська фірма, яка поставила валідатори, хоче отримати гроші за поставку, а ми їх поки що не маємо. Лише за валідатори потрібно доплатити 4,3 млн грн. А ще мільйон треба на квитковий сервер. Аби закінчити проєкт, знадобиться шість мільйонів, – говорить Віталій Голутяк. – Валідатори ще потрібно прошивати. Цим зараз займається наш фахівець. Загалом, ЕАТ – перевізник, тож ми не повинні бути оператором цієї системи. Але все скинули на нас».
Це вигідний бізнес, якщо вкласти 10 мільйонів і брати хоча б 5 % з кожної транзакції, каже Голутяк. Наприклад, у Вінниці створене окреме КП «Вінницякартсервіс», у Тернополі електронним квитком займається приватник.
«Зараз ми отримуємо 3,5 млн грн в місяць при тарифі 4 грн, а він все таким не буде. Коли запрацює карткова система, це будуть значні кошти, і наше місто вирішило не віддавати гроші у приватну структуру, робити потрохи, але щоб воно було нашим», – додає керівник «Електроавтотрансу».
Розповідає, що Вінниця запровадила свою систему електронного квитка за 6 млн євро від ЄБРР. Але там – майже втричі більше транспортних засобів. До того ж, у кожного водія там є бортовий комп’ютер вартістю 1500 євро. Якщо будуть гроші, такі комп’ютери згодом планують встановити і у франківських автобусах і тролейбусах.
«Ми на весь проєкт витратимо 10-11 млн грн. Але в нас менше транспорту і немає подібних комп’ютерів. Якщо ми поставимо ще 100 таких девайсів, то це обійдеться в 150 тис євро. В сумі вийде 20 млн грн, але все одно це менше».
Пояснює, що в бортових комп’ютерах широкий і зручний функціонал. По-перше, водій може керувати з нього усіма валідаторами в автобусі чи тролейбусі одночасно – заблокувати чи розблокувати, перезавантажити. Також на комп’ютері відображатимуться усі транзакції по валідаторах.
Крім того, водій зможе стежити за графіком, зв’язуватися із диспетчером. А коли зайде контролер, одночасно заблокувати всі валідатори, щоб ніхто вже не міг нічого оплатити.
Карткові пертурбації
Запис на пільгові транспортні картки розпочався ще 1 жовтня 2018 року. За картки для учнів відповідає департамент освіти, а за картки для пільговиків – департамент соцполітики.
«Наразі йдеться про 50 тисяч пільгових транспортних карток, – каже Віталій Голутяк. – Ми провели тендер на їх виготовлення і готові виготовити картки, але від соцполітики та освіти залежить база даних людей. У них є своє програмне забезпечення для оформлення карток, адже всі пільгові транспортні картки – з фото. Нині ні ті, ні інші не можуть надати виробникові карток бази, бо ще не проплатили за них».
Наразі ЕАТ має по 100 пробних надрукованих карток – учнівських і пільгових – та 2500 звичайних. Вони ще не працюють, бо під них не прошита система – для цього теж потрібно заплатити гроші.
«Дизайн карток будемо міняти. У дизайн студії Brendari ми замовили повністю новий вигляд. Буде ребрендинг картки, залишиться лише назва – «Галка», але українською, – говорить Голутяк. – Картку робила наша працівниця, яка не є в цьому фахівчинею, ми почули багато критики, бо це має бути брендовано й пізнавано. Оскільки час був, з фінансуванням електронного квитка все одно є проблеми, ми замовили новий дизайн. Презентуємо його до 20 січня. До того моменту, як будуть надруковані картки, валідатори будуть всюди – ми не будемо запускати картки, поки не працюватимуть валідатори».
2500 загальних карток у старому дизайні планують реалізовувати для організацій. До ЕАТ вже зверталися ВО «Карпати», локомотиворемонтний завод, які хочуть закупити картки для своїх працівників і будуть їм самі поповнювати автоматично щомісяця. А в продажі люди отримуватимуть картки вже нового дизайну.
Учнівські транспортні картки видаватимуть у школах, пенсійні – там, де люди подавали документи. Загальні картки продаватимуть у кіосках преси, а на початку – ще й у водіїв та кондукторів. Поповнити їх можна буде у будь-якому терміналі. Попередньо планується, що проїзд за транспортною карткою коштуватиме 4 грн, 5 грн – безготівкові оплати, а готівка – 6 грн.
«Як тільки запустимо систему, хочемо відмовитися від передніх дверей через дуже низьку експлуатаційну швидкість транспорту. Нам треба мінімум часу проводити на зупинках, щоб люди швидко заходили і швидко виходили, – пояснює Віталій Голутяк. – Якщо норма – 14-16 км / год, то ми проїжджаємо 11-12 км / год, а в деякі дні й менше. Місто має бути зацікавленим у тому, щоб експлуатаційна швидкість була високою. Це дозволяє зробити більше рейсів, а людям – швидше добратися. Основна функція громадського транспорту – пересадити людей з авто, а таке можливо лише тоді, коли це комфортно та швидко».
Провалідують усіх
Роман Дейчаківський, начальник відділу інформаційних систем «Електроавтотрансу», показує, як працюватиме контроль оплат у громадському транспорті після впровадження електронного квитка. Валідатором доведеться користуватися всім – і платним пасажирам, і пільговикам. Тут усе просто – підходите до валідатора зі своєю карткою і прикладаєте її. На екрані буде видно баланс картки – скільки поїздок ще залишилося, якщо проїзд – не пільговий.
У кожного контролера буде спеціальний пристрій. Зайшовши в автобус чи тролейбус, він спершу прикладає свою картку до валідатора і зчитує інформацію про усіх зареєстрованих пасажирів. Потім прикладає цю картку до свого терміналу, аби передати отримані дані про транзакції, здійснені на валідаторі. Далі можна йти перевіряти.
Аби довести факт оплати, кожен пасажир прикладає до терміналу контролера свою картку – транспортну або банківську, якою користувався при валідації, або телефон. На екрані терміналу з’являється повідомлення «оплачено» чи «не оплачено».
Відмовляться і від звичних паперових талончиків – нині раз на три місяці на їх друк йде 100 тис грн. При купівлі разового квитка водій друкуватиме проїзний документ на власному терміналі. Водії вже мають ці термінали при собі на той випадок, якщо не вдається оплатити проїзд через валідатор.
«Проблема електронного квитка полягатиме у контролі. Людей треба привчити платити за проїзд, – говорить Віталій Голутяк. – Рейди контролерів у нас є постійно і ми виявляємо багато пасажирів без квитків. А з грудня дали контролерам камери, щоб вони могли поширити цю інформацію на велику частину аудиторії, зокрема у Facebook».
Каже, штрафи не виписують, і поки не змінять законодавство, їх не буде. Бо наразі це адміністративне правопорушення, протокол і 10 днів на оскарження, а гроші йдуть до держбюджету.
«Ні нам, ні місту це наразі не цікаво. Поки не буде державного вирішення, ми готуємо на розгляд депутатів – власне, аби змінити ситуацію. Перші два-три місяці будуть попереджувальними, поки ми не проведемо це рішення», – додає Голутяк.
