Родина Героя України та командира батальйону “Вовки Да Вінчі” Дмитра Коцюбайла розповіла про українського воїна, який загинув на початку весни, та показала архівні фото. Одна із сестер, яких у Дмитра чотири, хоче піти його стопами.
Про це його рідні розповіли у інтерв’ю “Цензор.НЕТ”. Загалом у родині Оксани Коцюбайло, мами Да Вінчі, було шестеро дітей: Мар’яна, Іван, Дмитро, близнюки Олександра та Ангеліна та Каріна.
Мама розповіла, що Да Вінчі був наполегливим з дитинства, але завжди любив своїх молодших сестер. Він дбав про них, допомагав виховувати і ніколи не ставив розваги вище за сім’ю. Його прізвисько пов’язане з талантом – він гарно малював.
“Мої колеги по роботі ніколи не говорили: “Як там твій Діма?”, а: “Як там твій Да Вінчі?”. Він малював, тому його так прозвали”, — розповіла Оксана Коцюбайло.
Молодша сестра Дмитра Каріна хоче продовжити справу брата, щоб він нею пишався. Поміж ними різниця 9 років. Минулого року їй не вдалося пов’язати своє життя з обороною України, але цього року вона планує вступати на прикордонника. Брат підтримував її прагнення.
“Його це тішило: “Я тобі допоможу всім, чим зможу. Роби”. Того року у мене не вийшло, тому пробуватиму цього року вступати на прикордонника. Я розумію, що йде війна, але треба наших хлопців замінювати. Вони теж змучилися, їм потрібен відпочинок”, — сказала Каріна.
Старша на два роки сестра Мар’яна також розповіла про талант брата. Вона завжди дивувалася тому, як точно він може перенести на папір все, що бачить. Дмитро хрестив її сина Сашка і, за словами сестри, був чудовим хрещеним батьком. Незважаючи на те, що він молодший на два роки, Дмитро став для Мар’яни старшим братом. Завжди був готовий вислухати і дати слушну пораду. За словами дівчини, сім’я для нього була на першому місці, і він завжди цікавився, як у них справи, а про свої майже нічого не розповідав. Він міг бути суворим, але справедливим.
“Коли він приїхав на хрестини, привіз тризуб і хрестики, тризуб Саша досі носить. Пам’ятаю, він стоїть у церкві і не знає, що з маленькою дитиною робити. Запитує: “А де тут ручки?” Малюка треба роздягнути, а йому страшно… Того ж дня Діма поїхав, одразу повернувся назад. Приїхав лише на один неповний день – хрестити Сашка, як він обіцяв. І все, повернувся назад”, — розповіла Мар’яна.
Сестри та мама досі не можуть повірити у загибель улюбленого брата та сина. Як тільки видається можливість, вони одразу ж їдуть на Аскольдову могилу, де похований Дмитро Коцюбайло.
“Я не до кінця можу прийняти цю втрату. Він був частиною нашої родини, великою частиною нашої сім’ї – і зараз цієї частини не стало. Там дуже велика порожнеча. Можливо, це десь егоїстично з мого боку, бо це ніби я хочу заглушити свій біль, але прийняти таке… Так, люди гинули, люди гинуть. Але прийняти цю втрату мені дуже складно. Бо він був більший за брата, він заміняв батька”, — сказала сестра Олександра.
