Під час війни різниця між бюджетними надходженнями та витратами значно збільшилася. Проте її не варто скорочувати друкуванням великої кількості нових гривень.
Про це для 24 каналу сказав ексміністр економіки та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов. Він сказав, що збільшується витрати на оборону, а також соціальні витрати.
“Потрібно підтримувати людей та бізнес, потрібно відбувати те, що зруйноване. Тому у нас є цей розрив у державному бюджеті. Міжнародні партнери дають підтримку, але її недостатньо. Наприклад, з 9 мільярдів, які обіцяв дати Євросоюз, поки нам за 3 місяці перерахували 1 мільярд”, – сказав Милованов.
Допомога надходить повільно
За словами ексміністра, різницю того, чого не вистачає у бюджеті, покриває емісія. Він пояснив, що по-простому – це друкування грошей, але не фізичне.
“Це коли монетизується через монетарну політику. Ці гроші з’являються в економічній системі. Вони потім тиснуть і на інфляцію, і на обмінний курс. Якщо це продовжуватиметься й далі, то збільшуватиметься тиск. Є рішення просте і складне одночасно – потрібно більше підтримки від міжнародних партнерів”, – сказав Милованов.
Затримку міжнародної допомоги він пояснює тим, що Європа живе мирним часом. Водночас в Україні війна й час йде на години, а не місяці.
Не можна допустити недовіру
Нацбанк повідомляє, що продовжує друкувати гроші. Милованов пояснив, що коли не припинити цього, то наслідки проявляться у двох напрямках.
Перше – це прямий. Стає більше грошей, їх витрачаються на війну, на потреби соціальні, а потім ці гроші підуть другим рівнем в економіку. Там вони вже починають підіймати ціни й тиснути. Проте другий, я б сказав найважливіший чинник, – це очікування,
– зазначив ексміністр.
Він розповів, що люди в Україні звикли, що економіка більш-менш стабільна навіть під час війни: не перестали працювати банки, є платіжна система. Проте якщо українці перестануть довіряти, почнуть панікувати й не знати, що буде завтра – це найстрашніше для економіки.
“Цього треба не допустити. Потрібно відкрито говорити, що відбувається в економіці та працювати над тим, щоб різниця між витратами й доходами фінансувалася не друкарським станком, а запозиченнями або грантами”, – додав Милованов.
