Для підтримки України Євросоюз йде на безпрецедентний крок – скасовує торговельні обмеження на український експорт.
Проте скористатися такою можливістю зможуть не всі.
27 квітня Європейська комісія запропонувала скасувати всі торговельні обмеження для українських товаровиробників. Йдеться про квоти, мита та антидемпінгові заходи, запроваджені на українську металургію, передає Правда Іф з посиланням на Економічну правду
Остаточно це рішення у ЄС збираються ухвалити у найближчі тижні. Спеціально для України його планують узгодити в пришвидшеному режимі.
У разі, якщо рішення Єврокомісії підтримують країни ЄС, воно стане безпрецедентним за всю історію існування Євросоюзу. Ще ніколи досі там не робили таких торговельних поступок жодній іншій країні світу.
Європейський ринок – чи не єдиний ринок збуту, який залишився в українських товаровиробників, тож скасування мит та обмежень для них виявиться як ніколи доречним.
Чи всі експортери зможуть виграти від вільного ринку з ЄС, який ефект це матиме для України та що це означає для Євросоюзу?
Чим Україна торгує з ЄС
Європейський Союз – найбільший торговельний партнер України.
За даними Держстату, у 2021 році експорт українських товарів та послуг до ЄС сягнув 26,8 млрд дол. Обсяг імпорту 27 країн ЄС до України становив 28,9 млрд дол.
Абсолютні цифри товарного обороту з ЄС зростали, починаючи з 2015 року. Виключенням став лише кризовий для усього світу 2020-й рік. Попри це, за останні шість років обсяги експорту збільшились більш ніж удвічі, а імпорту – на 88%.
Частка країн ЄС в українському експорті за цей час зросла з 34% до майже 40%.
Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу – чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.
Переважна частина українського експорту до ЄС – сировинні товари. Натомість, звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.
Які існують обмеження на торгівлю з ЄС
1 січня 2016 року між Україною та ЄС почала діяти Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі, якою передбачалося скасування більшості митних обмежень на переважну частину українських товарів.
Проте навіть через шість років після початку дії зони вільної торгівлі наша торгівля з Євросоюзом так і не стала реально вільною.
Європейський Союз продовжує захищати свій внутрішній ринок, використовуючи для цього різні перешкоди для українського експорту. Зокрема, на деякі українські промислові товари досі поширюються торговельні мита.
“На 166 ліній промислових товарів у нас ще не закінчився перехідний період Угоди про зону вільної торгівлі. На них у ЄС діють ставки мит у розмірі 0,5-1%. Це перехідний період і, відповідно, дія мит повинна закінчитися з 1 січня 2023 року”, – пояснив ЕП торговельний представник України Тарас Качка.
Для деяких інших українських товарів, переважно фруктів та овочів, діяла система “вхідних цін”. Вона працює як надбавка на ціну товарів українського експорту, яку розраховують на підставі середньоєвропейських цін на цей же товар.
Тобто, якщо вартість українського товару, умовно яблук, при ввезені в ЄС становить 1 євро, а їхня середня ціна всередині Євросоюзу 3 євро, то надбавка (мито) для виробника буде 2 євро. Це робиться для вирівнювання цін на українські та європейські продукти.
Ще один вид торговельних обмежень – квоти, тобто певний обсяг товару, який до ЄС можна ввозити без сплати мита. Усе, що перевищує квоту обкладається митом, що збільшує ціну такого українського товару.
Квоти діють на 40 категорій товарів українського експорту до Євросоюзу, зокрема на мед, томатну пасту, куряче м’ясо тощо.
Крім звичайних торговельних обмежень, на деякі українські товари ЄС запровадив спеціальні обмеження, у вигляді антидемпінгових мит. Їх встановили для українських труб (8%) та гарячекатаного прокату (60 євро за тону).
Усі ці обмеження ЄС пропонує скасувати на один рік. Якщо ухвалять відповідне рішення, то українські товаровиробники продаватимуть свою продукцію у Європі на рівні з європейськими. Тобто Україна, де-факто, стане частиною європейського економічного простору.
Які перешкоди залишаться
Пропозиція ЄС щодо спрощення торгівлі з Україною передбачає скасування усіх торговельних обмежень для українського експорту. Однак неторговельні все ще залишатимуться у силі.
Наприклад, чинними будуть вимоги щодо відповідності українських товарів європейським стандартам якості. Іншими словами, ті компанії, які й раніше не могли експортувати товари до ЄС, не зможуть цього робити навіть після скасування всіх мит.
Ще одна суттєва перешкода – війна та її наслідки. Багато компаній в Україні, на жаль, постраждали від бойових дій. Деякі виробничі потужності зруйновано, а деякі підприємства опинилися в тимчасовій окупації, звідки не можуть вивезти товари на підконтрольну українській владі частину країни, не кажучи вже про ЄС.
Ті ж, хто вцілів, зіткнулися з іншими проблемами, серед яких найбільшою залишається логістика.
Війна фактично відрізала Україну від моря, на яке припадало 60% всього експорту, ускладнила наземну логістику. Дефіцит пального, черги на кордонах, знищені логістичні центри та інша інфраструктура роблять експорт товарів до ЄС у рази складнішим завданням, ніж у мирний час.
Та й вивезти мільйони тонн української аграрної продукції та металургії виключно залізничним та автомобільним транспортом майже неможливо фізично, зокрема через різну ширину колій в Україні та ЄС.
Ймовірно, проблеми з логістикою залишатимуться, навіть після звільнення всього українського експорту від обмежень при ввезенні до ЄС. Тому для багатьох виробників відкриття Євросоюзом свого ринку ризикує пройти непоміченим.
Які галузі виграють найбільше
Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.
Натомість, виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались в перші ж місяці.
“За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Мова йде про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці”, – зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова.
Тимчасове скасування обмежень особливо вигідне для металургів, з продукції яких знімуть антидемпінгові мита. Щоправда, на повну скористатися перевагами вільної торгівлі з ЄС вони зможуть хіба що після деблокади морських портів.
Завдяки цьому, попри складнішу та, відповідно, дорожчу логістику, українські товари все ще будуть конкурентоспроможними на європейському ринку. По-перше, через нижчу частку витрат на оплату праці у собівартості товарів.
По-друге, завдяки сприятливим податковим правилам, які в Україні встановили на період воєнного стану, українські виробники матимуть більше маневру для зниження цін.
Як це допоможе Україні
Після початку активних бойових дій та фактичної втрати доступу до морських перевезень, кордон з ЄС став чи не єдиним вікном для здійснення Україною торгівлі із зовнішнім світом. Йдеться не лише про ЄС.
Україна продовжує продавати свої товари, зокрема аграрні, до країн Африки та Азії транзитом через порти європейських держав.
Як пояснив ЕП Тарас Качка, часто на товари, які йдуть через ЄС транзитом, поширюється режим імпорту. Тобто, зараз країни Євросоюзу застосовують до них ті ж квоти та мита, як і до товарів, які Україна продає безпосередньо в Євросоюз. Але тепер їх тимчасово скасують, і в кінцеві пункти призначення українські товари надходитимуть за необтяженими митами цінами.
Рішення ЄС про відкриття свого ринку значно спростить життя транзитному експорту та знизить хоча б частину адміністративних витрат, пов’язаних зі сплатою мит. Це, у свою чергу, збільшить прибутковість експортерів та підвищить конкурентоспроможність їхньої продукції у світі.
Що отримає ЄС
Рішення ЄС повністю відкрити ринки для України – це важливий жест підтримки нашої держави в умовах війни. Проте користь від нього отримають і самі європейці.
Війна в Україні спричинила глобальний збій ланцюгів постачання сільськогосподарської продукції та товарів металургійного комплексу. Як наслідок, ціни на ці товари стрімко полетіли вгору.
Так, ціни на пшеницю від початку лютого зросли вже на 50%. Разом з ними дорожчають й інші сільськогосподарські культури, які експортувала Україна та Росія, а вони тягнуть вгору ціни на продукти харчування.
Усе це відбувається в умовах рекордної інфляції у єврозоні. У березні ціни в ЄС виросли на 7,5% проти березня 2021 року. Це максимальний показник за всю історію існування європейської валюти.
Для приборкання інфляції, особливо її продуктової частини, європейці потребують більшої пропозиції сільськогосподарських продуктів. І відкриття свого ринку для України – один з шляхів вирішення цієї проблеми.
Збільшення експорту української металургії також вигідне для ЄС, адже ціни на сталь після початку вторгнення Росії до України також суттєво зросли.
В умовах дефіциту сталі на світових ринках, який спричинило падіння виробництва в Україні та знищення промислових потужностей у Маріуполі, ЄС ще й ввів обмеження на експорт російської металургії.
Дефіцит чорних металів гостро відчувають європейські виробники, що загрожує втратою робочих місця десятків тисяч мешканців Євросоюзу.
Тож скасування мит та антидемпінгових заходів проти української металургії може стати рятівним колом для європейської промисловості. Звісно, у разі, якщо вдасться розв’язати основні проблеми з логістикою.
