Уродженець Івано-Франківська Євген Нищук став головою Шевченківського комітету.
Про те якою буде робота нового Шевченківського комітету — у ексклюзивному інтервʼю для журналістки Суспільне Кульутра новий очільник комітету Євген Нищук прокоментував своє призначення та майбутнє премії.
“Це було несподівано. І коли запропонували, я не збирав у соцмережах всі якісь скандальні речі, але якось чув про ситуацію і розумів, що вона досить така вже гаряча”, — зазначив Нищук.
Він додав, що погодився, щоб “зняти всі чутливі, болючі питання які склалися ще до мого призначення, і налагодити роботу, і запустити процес повноцінної роботи комітету, і найголовніше — дати йому новий імпульс”.
Про скандал довкола премії
За його словами, зараз в самій Україні та світі велика увага прикута до української культури, саме тому важливо налагодити роботу комітету.
“До того ж усвідомлювати, що премія Шевченка, її лауреати, номінанти, роботи по різних напрямках, які будуть визначитися, це і є той наратив нашої боротьби з “російським міром” і це і є наш супротив проти рашистів, і це моя повноцінна є війна”, — додав Нищук.
Він також вважає, що те, що спалахнув скандал, можна вважати ознакою того, що премія жива, вона цікавить суспільство: “Культурна спільнота неоднорідна, вона є амбіційна, геніальна, тому тут без якихось скандалів і неможливо, я розумію”.
Про нові завдання Шевченківського комітету
Нищук додав, що його першочерговим завданням буде сформувати новий склад комітету шевченківської премії “авторитетний, до якого була б довіра; експертне середовище, яке б працювало по кожному напрямку”.
І оскільки це дорадчий орган, то саме цей новостворений колектив буде приймати рішення чи впроваджувати нову номінацію, чи проводити пришвидшений конкурс у тих категоріях, де переможців так і не назвали.
Новий голова комітету не назвав дати, коли б можна було очікувати церемонію нагородження, але зазначив, що у 2023 році усі лауреати обов’язково отримають свої відзнаки, а комітет почне роботу уже з визначення заявок і робіт, які будуть оцінюватись наступного року.
Окремо на Радіо Культура Нищук зазначив, що планує нарощувати експертну базу та розвивати інституційність довкола лавреатів премії:
“Дуже часто (я зараз не про цей рік, а загалом про різні роки) лауреати, які отримують премію, на жаль, не промотують далі свій твір: театральну постановку, музичний твір, книгу. Книгу, наприклад, вони видали, але її можна було б іще перекласти, презентувати на різних книжкових ярмарках, і не лише в Україні, а й далеко за її межами. І таким чином промотувати сам бренд Шевченківської премії, статус лауреата, зокрема, отримати грант на якусь нову роботу”.
“Іноді це почасти було, і лауреати мали велике творче життя як в Україні, так і за кордоном, як, наприклад, “ДахаБраха”. А деколи, навпаки, все життя твору після нагородження припинялося. Таким чином, втрачається сенс і тяглість, бо, скажімо Оскарівський лауреат після нагородження відразу виростає у вартості, цінності. І не лише, як творча персона, а також і завдяки статусу цієї премії. Зараз, коли увага світу прикута до України, цей момент потрібно використовувати. Уявіть собі, Ален Делон читає Шевченка, як от Катрін Деньов у Каннах читала Лесю Українку. Мені б хотілося, щоб Шевченківська премія і лауреати отримали ширший спектр промоції і для себе, і для України в цілому”, — зазначив Нищук.
Про нову номінацію Шевченківської премії
“Усе залежить від того, чи буде проводитися додаткова опція, я маю на увазі додаткові номінації. Якщо вона буде, це потребуватиме якогось часу, але намагатимуся зробити це впродовж цього року. Ймовірно, це буде День Незалежності, або День захисників Вітчизни, або День працівників культури. Ну і ще треба врахувати щільний графік президента, адже нагороджує лауреатів саме він”, — прокоментував новий очільник.
Шевченківська премія-2023: конфлікт і переможці
Національну премію України імені Тараса Шевченка вважають однією з найвагоміших в Україні. Її вручають щороку, починаючи з 1961, за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.
Традиційно лауреатів оголошують 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, однак не цього року. Замість цього зʼявилась заява голови комітету премії щодо перенесення нагородження на 22 травня через необхідність визначити лауреатів у новій номінації.
Зрештою, вечері 11 березня комітет опублікував імена лауреатів:
- література – за книгу поезій “Орден мовчальниць” Катерина Калитко;
- публіцистика, журналістика – за публіцистичні статті та виступи останніх років Віталій Портніков;
- музичне мистецтво – за аудіоальбом “Пісні Української революції” Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук;
- кіномистецтво – за документальний фільм “Земля блакитна, ніби апельсин” Ірина Цілик;
- літературознавство і мистецтвознавство – за книгу “Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792-1883″ у двох частинах Михайло Назаренко.
У категоріях “Театральне” та “Візуальні мистецтва” лауреатів не оголосили. Офіційно комітет не пояснив рішення; неофіційно різні його учасники зазначили, що “не було достойних кандидатів”.
Колишній голова комітету Юрій Макаров склав свої повноваження у березні 2023 року. Причиною цього рішення став цьогорічний скандал довкола Премії, пов’язаний з несвоєчасним оголошенням її результатів, а також бажанням створити додаткову номінацію.
Більше про конфлікт щодо Шевченківської премії читайте у матеріалі Суспільне Культура
