Команда ліцеїстів Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату дослідила на наявність у текстах мови ворожнечі понад 700 пісень, які слухають підлітки на Прикарпатті. Про це Суспільному розповів вчитель історії навчального закладу Андрій Яворський.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Дослідження реалізували у межах німецько-українського проєкту “Приховані спогади. Продовження”, пише Суспільне.
“Якщо пройтися, наприклад, гуртожитком та послухати, яку музику слухають підлітки та як вони потім оперують словами або меседжами, які вони взяли з неї… Ця тема просто витає у повітрі”, – розповідає координатор проєкту Андрій Яворський.
Мова ворожнечі – це те, що когось ображає, – представників різних спільнот, рухів, субкультур, каже він. Спершу педагог планував дослідити російсько-український конфлікт у музиці, але потім сконцентрувався на більш широкій темі толерантності.
Загалом у дослідженні взяли участь п’ять ліцеїсток 10-11 класів, які опитали понад 150 однолітків з допомогою анкет, а також брали інтерв’ю на вулицях Івано-Франківська. Першорядним моментом проєкту було опитати саме підлітків у віці 14-18 років.
За його словами, в опитувальнику було прохання назвати з десяток найулюбленіших пісень, тобто таких, які слухаєш регулярно. Потім ліцеїсти дослідили тексти отриманих композицій і виділили легку, середню і жорстку мову ворожнечі, які були у них.
“Висновки, на щастя, позитивніші, ніж я очікував, бо у більшості пісень ми не ідентифікували мову ворожнечі. Але ложка дьоґтю в бочці меду є у тому, що найбільше жорсткої мови ворожнечі ми визначили у композиціях російських реперів, які на даний момент є доволі популярними серед підлітків. Мова про того самого Моргенштерна (російський репер — ред.). Тому маю двоякі враження і висновки”, — розповідає координатор проєкту Андрій Яворський.
Також вчитель називає негативом те, що переважна більшість тінейджерів не розуміють, що таке мова ворожнечі. Отож проєкт вийшов також і просвітницьким. Наприкінці учасники створили відео, яке розмістять в Інтернеті.
“Мене здивувало те, що більшість дітей спочатку казали, що вони помічають наявність образливих слів у піснях, але при цьому продовжують їх слухати. Ми питали, чи це через музику, а вони відповідали, що ні, їм просто текст подобається. І це було доволі дивно”, — розповідає учасниця проєкту, десятикласниця Софія Кваснюк.
Дівчина говорить, що тема дослідження була цікавою всім учасникaм команди, і вони були готові працювати влітку. Сама ж Софія слухає українську музику, яка відповідає критеріям проєкту.
