Команда ліцеїстів Івано-Франківського фізико-технічного ліцею-інтернату дослідила на наявність у текстах мови ворожнечі понад 700 пісень, які слухають підлітки на Прикарпатті. Про це Суспільному розповів вчитель історії навчального закладу Андрій Яворський.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Дослідження реалізували у межах німецько-українського проєкту “Приховані спогади. Продовження”, пише Суспільне.
“Якщо пройтися, наприклад, гуртожитком та послухати, яку музику слухають підлітки та як вони потім оперують словами або меседжами, які вони взяли з неї… Ця тема просто витає у повітрі”, – розповідає координатор проєкту Андрій Яворський.
Мова ворожнечі – це те, що когось ображає, – представників різних спільнот, рухів, субкультур, каже він. Спершу педагог планував дослідити російсько-український конфлікт у музиці, але потім сконцентрувався на більш широкій темі толерантності.
Загалом у дослідженні взяли участь п’ять ліцеїсток 10-11 класів, які опитали понад 150 однолітків з допомогою анкет, а також брали інтерв’ю на вулицях Івано-Франківська. Першорядним моментом проєкту було опитати саме підлітків у віці 14-18 років.
За його словами, в опитувальнику було прохання назвати з десяток найулюбленіших пісень, тобто таких, які слухаєш регулярно. Потім ліцеїсти дослідили тексти отриманих композицій і виділили легку, середню і жорстку мову ворожнечі, які були у них.
“Висновки, на щастя, позитивніші, ніж я очікував, бо у більшості пісень ми не ідентифікували мову ворожнечі. Але ложка дьоґтю в бочці меду є у тому, що найбільше жорсткої мови ворожнечі ми визначили у композиціях російських реперів, які на даний момент є доволі популярними серед підлітків. Мова про того самого Моргенштерна (російський репер — ред.). Тому маю двоякі враження і висновки”, — розповідає координатор проєкту Андрій Яворський.
Також вчитель називає негативом те, що переважна більшість тінейджерів не розуміють, що таке мова ворожнечі. Отож проєкт вийшов також і просвітницьким. Наприкінці учасники створили відео, яке розмістять в Інтернеті.
“Мене здивувало те, що більшість дітей спочатку казали, що вони помічають наявність образливих слів у піснях, але при цьому продовжують їх слухати. Ми питали, чи це через музику, а вони відповідали, що ні, їм просто текст подобається. І це було доволі дивно”, — розповідає учасниця проєкту, десятикласниця Софія Кваснюк.
Дівчина говорить, що тема дослідження була цікавою всім учасникaм команди, і вони були готові працювати влітку. Сама ж Софія слухає українську музику, яка відповідає критеріям проєкту.
