Дізнайтеся про найважливіші події в історії Станиславова, які сталися у 1918 році, пише “Репортер”.
1 листопада після збройного повстання у Львові під керівництвом Дмитра Вітовського влада перейшла до рук Української Національної Ради, яку підтримали українські війська у Станиславові.
В «Українській Бесіді» на вулиці Собеського (Січових Стрільців) австрійські урядовці віддали владу представникам повітової Нацради: лікарю Володимиру Яновичу, старшому раднику залізниці Івану Мирону, старшому раднику окружного суду Климу Кульчицькому. На ратуші замайорів синьо-жовтий прапор.
На поштівці – вулиця Собеського
2 листопада останній бургомістр єврей Артур Німгін передав управу міста українцеві Павлу Чайківському, а останній австрійський староста поляк Завістовський поступився місцем українцю Леву Бачинському. Заступником старости став Клим Кульчицький. Дирекцію залізниць очолив Іван Мирон, господарку міста — професор Йосиф Раковський, санітарні справи — Володимир Янович, шкільними справами став завідувати професор Павлюк.
4 листопада у Станиславові створили телеграфне агентство і пресове бюро, які розташувалися у головпоштамті.
5 листопада почав виходити часопис повітової Нацради «Станиславівський Голос». Його двічі на тиждень видавало Українське пресове бюро, головним редактором спершу був Михайло Губчак, а потім — Іван Ставничий.
6 листопада у Народному домі на Голуховського (Чорновола) відбулися збори представників 112 сіл повіту.
В ніч з 6 на 7 листопада на Княгинині-Бельведері, біля фабрики Шуртмана, невідомий стріляв у єврейських охоронців та убив 18-літнього учня Мозеса Відельмана.
10 листопада щоденно почав виходити ще один український часопис — «Нове Життя».
Незважаючи на страйк польських залізничників, на станції у Станиславові відбувається посилений рух потягів. З усіх фронтів повертаються демобілізовані вояки. Щодня через місто переїздить до 60 тисяч людей.
13 листопада у Львові проголошена Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Станиславів стає центром військового округу ЗУНР.
14 листопада до Станиславова із Чернівців приїхав на автомобілі архикнязь Вільгельм-Василь Вишиваний. Він зупинився у готелі «Австрія».
15 листопада українські вояки на подвір’ї казарми 95-полку присягли на вірність Українській державі. Текст присяги склали поручник Українських січових стрільців (УСС) Богдан Гнатевич і редактор «Станиславівського Голосу» Іван Ставничий. У події взяв участь Василь Вишиваний.
У місті почали формувати два полки і кіш УСС. 25 листопада перша станиславівська батарея виїхала на фронт.
-Реклама-
З чого починалося місто. Літопис Станиславова 1918 рік – ЗУНР
-Реклама-
НОВИНИ НА ЦЮ ТЕМУ
6 КОМЕНТАРІ
Comments are closed.
-Реклама-
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Дуже прикро , що історичну архітектурну будівлю на вул. Шевченка №1 , в якій з січня по квітень 1919 року розміщався уряд ЗУНР, ВКРАЛИ І ІЗОРУДУВАЛИ ЗЛОДІЇ-БАРИГИ . Мирославу Бойку було замало вкраденого найбільшого готелю області “УКРАЇНА” (переіменованого ним на “NADIYA”), спаскудженої невдалими забудовами площі Ринок , так він ще й замахнувся на історію Української державності – прибрав до рук готель “Дністер”. Мало того , що вкрав будівлю, так ще й спаскудив її, знявши меморіальну дошку про історичні події, що проходили в цій будівлі.
ГАНЬБА ТАКИМ ПСЕВДОПАТРІОТАМ, ЯКІ ПРИЛЮДНО ОДЯГАЮТЬ ВИШИВАНКИ І ВИГУКУЮТЬ “Слава Україні” , а на справді грабують Україну і її народ.
Сміливці зраджені багатьма встигли повоювати проти всіх сильних армій Східної Європи того часу. УГА – назавжди в історії!
Вважаю , що до 100-річчя проголошення ЗУНР МАЄ БУТИ УВІКОВІЧНЕНО І ПОШАНОВАНО імена багатьох людей , причетних до створення держави в Галичині .
Зокрема , в Івано-Франківську так і не спромоглися назвати вулиці на честь:
1. Костя Левицького – Голови уряду ЗУНР, народився в нашому краї , а навчався в Станиславівській гімназії.
2. Осипа Микитки – Команданда Українських Січових Стрільців (УСС) , Командувача гр. “Старе Село” Української Галицької Армії , уродженця с. Заланів , що на Рогатинщині.
3. Володимира Винниченка – Голови уряду УНР , Голови уряду Директорії, українського поета , письменника, драматурга, учасника делегації Надніпрянської України , яка в січні 1919 року перебувала в Станиславові -тимчасовій столиці ЗУНР, з приводу злуки ЗУНР і УНР.
ЗУНР , Українська Галицька Армія (УГА) – ЦЕ НАЙБІЛЬША НАША ГОРДІСТЬ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ.
Саме через страйк залізничників – поляків з Чернівців до Львова не зуміли вчасно прибути основні військові сили ЗУНР, що в подальшому вплинуло на хід боротьби за столицю. Тому твердження статті про “посилений рух потягів на станції Станиславів” є не зовсім правдивим.