Розпочався літній сезон походів у гори й немало українців скоро вирушать у Карпати. На жаль, лише невелика частка йде у гори за правилами, а решта покладається на удачу – і додає роботи рятувальникам.
«Репортер» поспілкувався з головою Івано-Франківської регіональної фундації «Карпатські стежки» Василем Фіцаком про безпеку в Карпатах та які вершини закриті для відвідин у воєнний час, пише Правда.іф.
Як підготуватися до походу в Карпати
За словами Василя Фіцака, хоч зимові походи більш небезпечні, влітку надзвичайних ситуацій з туристами стається не менше. Адже ті, хто йде в похід у зимовий час, найчастіше, є більш досвідченими. А влітку в Карпатах – безліч не готових до цього аматорів.
Люди думають, що, раз надворі тепло, то небезпеки немає, – каже Василь Фіцак. – Але статистика говорить: і влітку люди губляться, втрачають орієнтацію. Найпоширеніша причина – це недостатня підготовка до маршруту. Керівник групи або той, хто ініціював цей похід, повинен продумати маршрут, прописати треки, налаштувати gps-навігацію, проконсультуватися з більш досвідченими туристами тощо. Варто продумати альтернативний шлях на випадок негоди або якщо хтось із учасників травмується. Якісна підготовка – 80% успішного походу.
Також часто люди забувають подбати про павербанки чи інші джерела живлення для телефонів. Тож ґаджети розряджаються у перший же день, адже всю красу хочеться зафільмувати. Тоді туристи не можуть звірити погоду, а за потреби – повідомити рятувальників.
Але навіть підготовлені туристи можуть травмуватися. Тоді треба звертатися до рятувальників. Щоб заблукалих чи постраждалих швидше знайшли, обов’язково треба реєструватися перед походом. Це можна зробити або телефоном, або завантаживши додаток «Порятунок у горах» (Google Play, App Store)..
Щодо дітей, то їх можна брати у гори навіть з раннього віку – якщо разом з батьками, які за них відповідають, – говорить Василь Фіцак. – Часто, якщо група досвідчена, беруть і 2-3-річних, у переносках. Якщо похід влаштувала туристична організація, то відповідає за дітей керівник. Тоді розробляються легші маршрути, бо з дітьми збільшується ризик травматизму, адже вони непосидючі, можуть бігати, стрибати.
Контактні телефони гірських пошуково-рятувальних відділень:
- Івано-Франківськ – 067 342 04 92, 097 098 55 60;
- Яремче – 067 342 04 94;
- Ворохта – 067 342 04 95;
- СНБ «Заросляк» – 067 342 04 91;
- Верховина – 067 342 04 96;
- Косів – 067 342 04 97;
- Осмолода – 067 342 04 98;
- Вигода – 067 342 04 99.
Куди не можна йти у похід через війну
Як розповідає Василь Фіцак, найбільше людей травмуються на підйомі чи спуску з гори Говерла. Це – найвища вершина України, тому підйом на неї для багатьох є символічним. Часто для людей це перший у житті похід у Карпати, до якого вони не готові фізично. Бо, хоч сходження на Говерлу не вважається надто складним, легким його теж не назвеш.
Потрібно розуміти, що там – вертикальний набір висоти, погода часто мінлива, може початися дощ, гроза. Як наслідок – мокра стежина, якою збігає струмок, що підвищує ризики травмування, – каже голова «Карпатських стежок». – Окрім того, багато туристів не готуються у плані спорядження. Треба розуміти, що це не прогулянка парком. Для походів горами потрібне спеціальне взуття, штормовий запасний одяг, ліхтарик, дощовик тощо. А дехто йде не готовий через стан здоров’я. Варто спочатку спробувати піднятися на нижчу вершину, в районі Яремчі чи Ворохти, щоб перевірити, як реагує організм.
Все ж, з початку повномасштабного вторгнення, потік туристів у Карпати скоротився на понад 50%. Зокрема, багато гідів пішли воювати. Але, як наслідок, збільшилась кількість недосвідчених туристів, які йдуть без фахового керівника і нерідко потрапляють у халепу.
Крім того, варто пам’ятати, що, під час воєнного стану, не всі гори є доступними.
Зараз відбувається дуже багато незаконних випадків перетину кордону, – каже Василь Фіцак. – Тож практично уся прикордонна смуга закрита для відвідувачів. Зокрема, це Мармароський масив, де безпосередньо проходить державний кордон з Румунією. А також у верхів’ї Черемошів, де теж проходить кордон. Також встановлені додаткові прикордонні пости на великій відстані від кордону. Але Горгани, Свидовець, Чорногора та інші масиви залишаються відкритими.
Туристичні притулки у Карпатах
Важлива діяльність туристичного товариства «Карпатські стежки» – ремонти у гірських притулках, де туристи можуть зупинитися на нічліг чи у разі негоди. Недавно волонтери провели чергову акцію у будиночку на горі Яйко Перегінське на Рожнятівщині.
В останні роки ми робимо ремонти у притулках у межах сьогоднішнього Калуського, а раніше Рожнятівського району. Така робота повинна проводитись щороку, – говорить Василь Фіцак. – У 2021 році ми зробили капітальний ремонт туристичного притулку на Плісці та під Конем Грофецьким. У 2022 році акцій не було, а у 2023 капітально відремонтували притулок під Яйком Перегінським. Це старий заказник, ініціатором створення був Андрей Шептицький. Також відбудували оригінальну браму, яка стояла з 1935 року при в’їзді в цей заказник. Цього року ми теж провели роботи під Яйком Перегінським та на Плісці.
Якщо колись на такий ремонт збиралося до 80 людей, то тепер – заледве 20. Робота нелегка, часто доводиться нести будматеріали на велику відстань. Інколи роботи тривають протягом вихідних і волонтери ночують на місці. Вся робота – неоплачувана, навпаки, ті, хто волонтерить постійно, самі долучаються грошима.
Ми добре розуміємо, наскільки ці туристичні притулки важливі. У випадку негоди чи коли трапляються неприємні випадки з туристами, там люди можуть у теплі дочекатися рятувальників, – каже активіст. – Найбільше таких прихистків – саме на Рожнятівщині, бо у 1960-70 роки їх тут будували для потреб лісового господарства. Згодом вони занепали, а з 2010 року «Карпатські стежки» почали проводити там ремонти. Ми ведемо моніторинг цих будиночків.
Загалом у Карпатах є до десяти таких прихистків з вільним доступом. Решта – приватні колиби, де влітку живуть пастухи, а у міжсезоння їх тримають відкритими для туристів. Таких колиб на Прикарпатті є близько сотні.
Зараз товариство готується до чергової акції у притулку на хребті Матахів у районі Осмолоди. Там планують зробити капітальний ремонт, замінити вікна. Долучитися можуть усі охочі й готові попрацювати – для цього варто слідкувати за повідомленнями на сторінці Василя Фіцака.
Авторка: Ольга Романська
