В Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні відкрили окреме реанімаційне відділення виключно для ковідних пацієнтів. Цього разу важких хворих багато, смертність зростає, вірус проявляє себе неочікувано, а наслідки вражають.
Про особливості теперішньої хвилі коронавірусу штаму “Дельта” 402 Каналу розповіла лікарка-анестезіолог ЦМКЛ Іванна Дидик.
В Івано-Франківській центральній міській клінічній лікарні відкрили окреме реанімаційне відділення виключно для ковідних пацієнтів. Цього разу важких хворих багато, смертність зростає, вірус проявляє себе неочікувано, а наслідки вражають.
Про особливості теперішньої хвилі коронавірусу штаму “Дельта” 402 Каналу розповіла лікарка-анестезіолог ЦМКЛ Іванна Дидик
“В реанімаційне відділення поступають хворі у вкрай важкому стані. З ускладненнями. Вони потребують кисневої підтримки. Найчастіше – апаратної сіпап-терапії, коли вони отримують кисень під високим тиском у високих концентраціях. Дуже складна категорія пацієнтів”, – розповіла лікарка.
Ковідна реанімація у Франківській ЦМКЛ відкрита з 1 вересня. Для того щоби розділити потоки пацієнтів, щоб не відбувалося перехресного інфікування, пояснює необхідність такого відділення Іванна Дидик.
“У ковідному реанімаційному відділенні смертність є високою – пацієнти поступають запущені і складні. З ураженнями легенів від 60-70%. Це складний показник для успішного прогнозу”, – говорить лікарка.
Всі померлі мали супутню патологію. Це цукровий діабет, ожиріння, гіпертонічна хвороба, онкохворі пацієнти та пацієнти з аутоімунними захворюваннями. Іванна Дидик розказує, що у відділенні вдалося врятувати пацієнта із 90% ураженням легенів ковідною пневмонією. Чоловіка рятували півтора місяця. 45-річний хворий перебував за кордоном, почав зле чутися після повернення додому. Спочатку із ковідною пневмонією він лікувався в терапії. В реанімацію поступв із високою температурою та дихальною недостатністю. Три тижні перебував на сіпап-терапії. Мав на носі пролежень від маски. М’язеву атрофію. Щоб відлучити пацієнта від апарата, йому проводили фізичну реабілітацію – спочатку садили, потому переводили на носові канюлі. Додому чоловіка виписали на кисневому концентраторі. Наразі його стан задовільний.
Лікарка каже, що випадок унікальний, по ньому варто було би писати наукову роботу.
«Чому так, ніхто не знає, – ділиться вона. – Ми лікуємо за однаковим протоколом усіх. Чому одні виходять, а інші ні, ми поки що пояснити не можемо”.
