Влітку 2023 року вчитель географії ліцею № 15, що Івано-Франківську, Роман Вовчук вступив до лав українського війська.
Наразі боєць на позивний Тропік служить оператором у взводі БпЛА 12 бригади спеціального призначення Національної гвардії України “Азов”. Вдома на його повернення очікують його учні.
Про свій бойовий шлях, мобілізацію дружини Поліни, улюблену справу та як географія допомагає у війську, Роман Вовчук розповів Суспільному, пише Правда.іф.
“Я мав міняти тих, які не зможуть продовжити боротьбу”
Військовослужбовець “Азова” в цивільному житті — вчитель географії та туристичний гід. Він каже: такі навички знадобилися на фронті, а ще вплинули на вибір позивного.
Роман Вовчук обрав позивний Тропік. Роман Вовчук
“Ця пунктирна лінія — це є мій позивний, — говорить боєць на псевдо Тропік, показуючи на карту. — У географії тропік — це жаркий пояс Землі, в якому сонце у зеніті може світити під кутом 90°, тобто буде дуже тепло. Це — такі природні умови, в яких я б хотів бути, бо люблю тепло, яке у нас є лише влітку”.
Роман Вовчук разом з дружиною Поліною під час подорожі. Роман Вовчук
Роман Вовчук мобілізувався до українського війська у 2023 році.
“Коли звільнили Харківщину, Херсонщину, я побачив, що ми просуваємося і можемо виграти цю війну. Я знав, що у 2023 році буде ще важче. Розумів, що маю бути тим, хто замінить людей, які далі не матимуть змоги продовжити цю боротьбу”, — розповів Роман Вовчук.
До війни Роман Вовчук працював вчителем географії та гідом. Роман Вовчук
На той час чоловік був класним керівником, тому змушений був передати випускний клас іншому вчителю.
“Діти зі мною провчилися до 8 класу, і на останній рік у них мав бути інший класний керівник. Звичайно, вони були теж цьому не раді. Такі часи, що довелося відпустити”, — каже “азовець”.
Дружина Поліна Вовчук теж мобілізувалася
Зі слів Романа Вовчука, його дружина Поліна під час АТО займалася правовими питаннями щодо звільнення військовополонених. Обоє вони волонтерили для потреб українських військових. Коли чоловік розповів дружині про свій намір вступити до війська, вона сказала, що теж хоче мобілізуватися.
Роман Вовчук з дружиною до служби у війську. Роман Вовчук
“Звичайно, це було непросте рішення. Зараз вона є медичним статистиком в Інтернаціональному легіоні ЗСУ. Поліна постійно працює з пораненими”, — каже військовослужбовець.
Роман Вовчук розповідає, що донедавна він часто бачився з дружиною, адже їхнє бойове розташування було поруч. Тепер постійно спілкуються онлайн. Боєць також поділився історією, коли його дружина ледь не загинула.
Поліна Вовчук друга справа. Роман Вовчук
“Розстріляли із С-300 їхній стабілізаційний пункт. Вони у цей час були в підвалі, тому обійшлися переляком та контузіями. Після цього обстрілу їх довелося витягувати з-під завалів. Зверху все було знищене”, — пригадує Роман Вовчук.
Філософія “Азову” базується на доктринах ОУН
Роману Вовчуку близька філософія, якою керуються бійці “Азова”. З його слів, їхня ідеологія перегукується з військовою доктриною Організації українських націоналістів.
Навчання бійців. Telegram/”Азов”
“Хоч “Азов” формувався на Донбасі, в Маріуполі, в Бердянську, і може видатися дивним, що схід України — і такі патріотичні люди. Це ще раз підтверджує, що не важливо, з якого ти регіону, якою мовою ти спілкуєшся, якщо в тебе є відчуття патріотизму. Ще з ОУН були ці всі доктрини, що Україна має бути незалежною, вільною, що ти за неї борешся і борешся до кінця. Ніяких компромісів, має бути залізна воля йти до кінця. І мені це подобається”, — зізнається “азовець”.
Навчання бійців “Азова” тривало п’ять тижнів. Telegram/”Азов”
Військова школа підготовки “Азова”, у якій навчається сержантський та старшинський склад, має ім’я полковника, засновника та першого голови ОУН Євгена Коновальця.
Курси підготовки в “Азові”: заборона на кофеїн і фізичні вправи, коли провинився
Аби отримати шеврон 12 бригади спеціального призначення Національної гвардії України “Азов”, Роман Вовчук проходив п’ятитижневі курси бойової підготовки.
Курси підготовки в “Азові”. Telegram/”Азов”
“Якщо йти в армію, то я хотів бути серед найкращих. Я вважаю, що воїни “Азова” є найкращими. Мені поруч з ними спокійно. Найважче було, звичайно, витримувати всі фізичні навантаження. Також на курсах не можна було споживати стимулювальні речовини — цукор, кофеїн. Всього, що може тебе збадьорити, там не було. Ми не їли нічого солодкого. А я каву дуже полюбляю. Для мене це було трохи шоком — прожити ці тижні без кави”, — пригадує Роман Вовчук.
Командир бригади “Азов” Денис Прокопенко вручає шеврон Роману Вовчуку. Telegram/”Азов”
За словами військовослужбовця, на курсах бойової підготовки за кожну провину окремого рекрута давали додаткові фізичні вправи всьому взводу.
Бойові навчання “Азова”. Telegram/”Азов”
“Був момент, коли і я провинився. Заснув на кілька хвилин під час нічної варти. Моментально мене накрив сон і чую, як наді мною інструктор кричить на повен голос: “Підйом, рекрут!” Я з шоком підриваюся, не усвідомлюю, де я є, хто на мене кричить. Відпрацьовували ми покарання 30 хвилин — виконували вправу Jumping Jack. Відчуття були дуже паршиві: морально розумієш, наскільки погано підвести своїх. Ще раз прошу вибачення у побратимів”, — каже Роман Вовчук.
Роман Вовчук на передньому плані, позаду командир бригади “Азов” Денис Прокопенко на позивний Редіс. Telegram/”Азов”
Літає як на розвідувальних, так і на дронах зі скидами
“Через те, що я мав досвід керування дронами та орієнтування на місцевості, мене взяли пілотом БпЛА. У цивільному житті я не тільки був вчителем географії, я також працював туристичним гідом та водив групи Карпатами”, — каже Роман Вовчук.
Роман Вовчук у школі, в якій викладав. Суспільне Івано-Франківськ
Він літає на дронах різного виду: як розвідувальних, так і тих, що скидають на ворога боєприпаси. Боєць брав участь і в контрнаступальних операціях. Тоді керував розвідувальним БпЛА.
“Перед контрнаступальною операцією відбувається дуже довга підготовка. Спочатку — вогневе ураження зі всіх видів зброї, яка є. Це не триває один день, два чи три. Все це відбувається тижнями. Аеророзвідники вивчають позиції противника. Дивимося, де може бути більше ворогів: де є кулеметні позиції, піхотні, де є ворожі гранатомети. Все це вивчається. Потім виставляються пріоритети тих цілей, що потрібно вражати першочергово”, — говорить Роман Вовчук.
Українські “Вампіри” наводять жах на росіян
“Ми літаємо українським ударним безпілотником “Вампір” суто вночі. Назва сама про себе свідчить. Цими дронами доволі ефективно працювати — вони наводять багато жаху на росіян. Противник їх називає “Баба Яга”, — розповідає Роман Вовчук.
Військовий доєднався до “Азова” у 2023 році. Роман Вовчук
З його слів, цей дрон може підіймати до 12 кілограмів.
“Ми ними можемо скидати на позиції ворога великі снаряди, знищуючи його укриття, і виганяти, вибивати росіян”, — пояснює воїн.
Боєць додає: коли розвідка бачить, що небагато російських військових на позиціях, вирішують штурмувати.
Бойові навчання “Азова”. Telegram/”Азов”
“Виходить піхота. Завдання аеророзвідки в цей час — повністю коригувати, стежити за периметром, чи ніхто не буде атакувати наших бійців. Контрнаступ відбувається повільно через те, що ми дуже стараємося зберегти життя кожного нашого воїна, кожного піхотинця, який виконує найважчу роботу. До слова, на штурм у нас йдуть тільки за бажанням”, — розповідає боєць.
Отримав медаль “За стійкість і незламність” з рук Редіса
23 квітня 2024 року Роман Вовчук отримав нагороду від Нацгвардії України “За стійкість і незламність”. Воїн зізнається: дуже дорожить, що йому випала честь отримати відзнаку з рук командира бригади.
Вручення шеврона Роману Вовчуку. Telegram/”Азов”
“Її вручав особисто командир бригади Денис Прокопенко, всі знають його як Редіса, і командувач Національної гвардії — Олександр Півненко. Для мене найголовніше в цій нагороді — це сам процес її вручення”, — говорить боєць.
У квітні бійця нагородили медаллю від Нацгвардії України. Роман Вовчук
Учні сподіваються, що вчитель повернеться 1 вересня у школу
Роман Вовчук разом із Суспільним навідалися у клас, де викладав боєць. Вчитель не стримується й показує дітям, наскільки сильними мають бути українці, аби вистояти перед росіянами.
Роман Вовчук з учнями. Суспільне Івано-Франківськ
“Тут — Україна наша, — показує на карті кордони країни Роман Вовчук. — Наш ворог — це, по суті, пів Азії. Величезна країна-окупант, якій ще мало цієї території, і їй хочеться далі й далі розширюватися. Але поки ми не даємо їй це зробити”.
Учні обіймають свого вчителя, бійця “Азова” Романа Вовчука. Суспільне Івано-Франківськ
На повернення свого вчителя чекають усі учні, говорить школярка Анастасія Мельник.
“Ми дуже чекаємо, щоб він повернувся до нас, в наш клас. Роман Миронович нас вчив географії, він нам дуже подобався, бо цікаво розповідав інформацію, добре знав свій предмет. Він вміє комунікувати з учнями, бути їхнім другом. Веселий, цікавий, добрий, справедливий, розумний, щирий. Роман Миронович — наш улюблений вчитель. Він — найкращий вчитель в школі”, — розповідає учениця Анастасія Мельник.
Ліцеїст Андріан Кашуба показує стяг, який вчитель передав з фронту. На цьому прапорі підписалися побратими — бійці з “Азова”.
Учень розповідає про прапор, який передав вчитель. Суспільне Івано-Франківськ
“Хотілося, щоб він нас вчив з 1 вересня цього року”, — каже інший учень Романа Вовчука Богдан Казюк.
Для того, щоб повернутися у школу, спершу потрібно відтіснити російські війська та захистити майбутнє дітей, відповідає “азовець” Роман Вовчук.
