- З якими скаргами ви звернулися до мене?
- Лікарю, та мене замучив мій геморой…
Вищевказаний діалог – це 90% звернень пацієнтів. І реально діагностувати геморой ми можемо не більш, аніж у половини. На жаль, пацієнти помилково вважають, що галузь проктології обмежена одним, максимум двома захворюваннями: гемороєм та анальними тріщинами. Але тільки одиниці чули про таке явище, як епітеліальний куприковий хід чи кокцигодинію, ліпому промежини чи хронічний парапроктит (норицю). Тому, у цій статті хочу познайомити вас із менш відомими проктологічними захворюваннями та ознаками, що відрізняють їх від відомого усім геморою.
АНАЛЬНА ТРІЩИНА
Анальні тріщини посідають поважне друге місце у структурі проктологічних захворювань. У осіб молодого віку саме анальні тріщини є причиною пекучого болю та кровотечі під час дефекації.
Тріщина – це поверхневий дефект тканин аноректальної ділянки, який полягає у появі лінійної рани із загостреними кінцями. Тріщини є надзвичайно болючими і призводять до спазму анального сфінктера, нестерпних болей під час дефекації.
Чому тріщини часто плутають із гемороєм? Справа у тому, що при розвитку хронічної тріщини виникає так званий «сторожовий поліп», який насправді є гіпертрофованим анальним сосочком. Утворення є помірно об’ємним і викликає відчуття стороннього тіла біля анального отвору. Пацієнти вважають утворення випавши гемороїдальним вузлом.
Як зрозуміти, що у вас тріщина, а не геморой?
- особливості болю: при анальній тріщині біль пекучий, нестерпний, коли при геморої біль не є поширеним явищем (за виключенням тромбозу);
- приєднується спазм анального сфінктера, що не властиве геморою;
- кровотеча: кров яскрава, йде тонкою смужкою збоку на стінці калу, або крапає зверху опісля дефекації; при кровоточивому гемороїдальному вузлі кров помірно темніша, виходить вперемішку із калом.
ПОЛІП АНАЛЬНОГО КАНАЛУ
Анальний канал – це проміжок прямої кишки від промежинного вигину до прямої кишки. Саме в анальному каналі любить формуватися геморой (за рахунок анатомічних особливостей). Відчуття стороннього тіла в анальному каналі веде за собою відчуття неповного спорожнення та несправжніх позивів до дефекації. На жаль, ці симптоми притаманні і для геморою, і для поліпа.
Геморой відрізняється від поліпа гістологічно та фізіологічно. Геморой – це кавернозні сплетення, в яких артеріоли напряму переходять у венули. Ці сплетення є помірно збільшеними В НОРМІ, коли не випадають, не ускладнюються кровотечами і не викликають відчуття стороннього тіла. Поліп анального каналу – це епітеліальне новоутворення, яке, на жаль, любить малігнізуватися, тобто ускладнюватися онкопатологією. Поліпи також схильні до кровотеч, тому чітко відрізнити поліп від геморой допоможе тільки професійне обстеження, яке включатиме:
- огляд у проктолога;
- пальцеве аноректальне дослідження;
- відеоаноскопія або ректороманоскопія;
- гістологічне дослідження (після видалення поліпа та скерування матеріалу у лабораторію).
Варто знати, що поліпи люблять утворюватися одразу на самому гемороїдальному вузлі. У таких випадках, видаленню підлягає вузол разом із поліпом.
ГОСТРИЙ ПАРАПРОКТИТ
Це гнійне захворювання, яке потребує негайного лікування – гострий парапроктит (ішіоректальний абсцес). При гострому парапроктиті формується гнійна порожнина, яка уражає підшкірно-жирову клітковину в аноректальній ділянці. При цьому пацієнт відчуватиме сильний пульсуючий біль, підвищення температури тіла до рівня 38-39-40°С, загальне нездужання. Уражене місце буде щільним на дотик, гарячим, зовні різко гіперемованим. Гострий парапроктит любить розкриватися у порожнину прямої кишки за допомогою норицевих ходів. Часто розкривається на поверхню сідниці у вигляді непомітного точкового отвору, з якого підтікатимуть гнійні виділення з неприємним запахом.
Гострий парапроктит кардинально відрізняється від геморою симптоматично і важливо чітко диференціювати його, щоб знати, коли варто звернутися до лікаря.
ХРОНІЧНИЙ ПАРАПРОКТИТ (НОРИЦЯ)
Нориці є хронічним ускладненням перенесеного гострого парапроктиту. Нориця фактично є трубкою, вистеленою епітеліальною заслінкою, всередині якої підтікають гнійні виділення. В залежності від напрямку ходу нориці, вони є надсфінктерними, черезсфінктерними, прямокишковими. Неприємним явищем для жінок є ректовагінальна нориця, коли трубка сполучає пряму кишку та піхву, і з піхви витікають калові виділення. Щоб чітко зрозуміти хід нориці, лікарю необхідно провести зондування трубки, інколи із застосуванням барвника.
Нориця переважно має вхідний та вихідний отвори, але бувають й випадки, коли нориця має тупий кінець, тобто не відкривається нікуди. Нориці загострюються при переохолодженні, порушенні гігієни промежини.
ДОБРОЯКІСНІ ТА ГНІЙНІ НОВОУТВОРЕННЯ ПРОМЕЖИНИ
Це звісно не є частим явищем, проте бувають випадки, коли на шкірі промежини, біля анального отвору чи в міжсідничній складці формуються фурункули, карбункули, атероми чи ліпоми. Вони не мають жодного відношення до геморою та прямої кишки загалом, а є ускладненням недбалої гігієни і ознакою закупорки та запалення сальних залоз і волосяних мішечків. При пальпації відчувається горбик, болючий (якщо він запалений). Горбик завдає дискомфорту пацієнту під час сидіння, ходьби. Розкривається часто самостійно, інколи необхідне хірургічне втручання.
ЕПІТЕЛІАЛЬНИЙ КУПРИКОВИЙ ХІД (ПІЛОНІДАЛЬНА КІСТА)
Критична більшість пацієнтів чують про таке явище вперше. Назв у цієї патології багацько: куприкова кіста, пілонідальна кіста, епітеліальний куприковий хід, куприкова нориця, пілонідальний синус і тд. Так що ж це за захворювання?
Захворювання пов’язане із вродженою аномалією – наявність рудиментарних синусів у між сідничній складці над куприком. Скупчення у цих синусах волосся, шкірного сала, лусочок шкіри призводить до епітелізації стінок і формування цілісної кісти, яка з часом нагноюється і формує від одного до кількох норицевих ходів. Норицеві ходи можуть бути біля самої кісти, а можуть йти через всю сідницю на бокові ділянки, на крижову ділянку і тд. Пацієнт відчуватиме розпирання у міжсідничній складці, дискомфорт, при нагноєнні – пульсуючі болі та підвищення температури тіла, витікання гною з норицевих отворів.
Куприкову кісту необхідно видаляти повністю в межах здорових тканин і постійно слідкувати за гігієною промежини для запобігання рецидиву.
КОКЦИГОДИНІЯ
Кокцигодинія – це біль у куприку, який несе за собою суто неврологічну патологію. Лікарі проктологи скеровують пацієнтів із кокцигодинією до невролога при ознайомленні із скаргами пацієнта та виключенні візуальної проктологічної патології. Про причини та ознаки кокцигодинії більше розповість саме невролог.
Можна писати кілька томів про різномаїття проктологічних захворювань, проте моєю метою було ознайомити пацієнтів саме із основними найбільш поширеними патологічними станами та їх ознаками.
Сподіваюся, що дана стаття була для вас пізнавальною та корисною, адже проктологія – це не тільки про геморой ☺ Будьте здорові!
Мельник Олег Ігорович – лікар хірург-проктолог медичного центру Оксфорд Медікал Івано-Франківськ
Запис на прийом проктолога: 0673777299, 0503777299
Медичний центр Оксфорд Медікал: працюємо без вихідних!
