Днями мешканець Івано-Франківська Богдан Олексин вийшов під стіни обласного управління Нацполіції з плакатом “Я проти мєнтовського безпрєдєлу Авакова”.
Чоловік пояснив, що вийшов на акцію-протест, бо впевнений, що трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета “шиють” справи та називають вбивцями без рішення суду.
Зі зв’язаними ланцюгом ногами франківець близько трьох годин мовчки ходив під стінами обласного управління поліції. Під час пікету до чоловіка декілька разів підходили поліцейські, цікавились в чому справа та йшли далі. Однак, мирна акція таки і звершилась для Богдана міським відділом поліції. Про це пікетувальник розповів кореспондентці Бліц-Інфо.
“За словами поліцейських, я не попередив владу про свій протест. Обґрунтували тим, що я порушив закон за статтею 185-1 КУпАП (порушення порядку і організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Я їх запитував, чи впевнені вони, що при одиночному пікеті, я маю повідомляти про свою акцію. Вони стверджували, що так. Поліцейські взяли з мене пояснення, я підписав його і все. Відпустили. Наступного разу цей ризик я врахую”,- пояснює Олексин.
Натомість прессекретар поліції Христина Максимчак каже, що франківця не затримували, а лише провели профілактичну розмову.
“Чоловіка запросили до міського відділу поліції для встановлення особи, оскільки біля себе документів він не мав. Він добровільно погодився. Поліцейські провели профілактичну розмову з ним і пояснили, що він порушує. Як мені сказали колеги, якщо людина влаштовує мітинг, вона мусить попередити міську владу. Протокол за статтею 185-1 КУпАП не виносили, а просто попередили, що наступного разу потрібно звернутись із заявою”,- наголошує Максимчак.
Правозахисниця, громадська діячка, голова ГО “Молода Просвіта Прикарпаття” Євгенія Бардяк каже, що одиночні пікети можуть проводитися без попередження влади.
“Наша організація з 2008 року працює з темою прав людини. І в контексті події, яку ми обговорюємо, я хочу згадати три статті Європейської конвенції з прав людини. Стаття 10 “Кожен має право на свободу вираження поглядів”, стаття 20 “Кожна людина має право на свободу мирних зборів та асоціацій”, і стаття 5 говорить про право на свободу та особисту недоторканість. На щастя, ми живемо в демократичній країні, де закони мають відповідати дотриманню прав людини, адже відповідні міжнародні документи ратифіковано.
Про проведення публічних зібрань чи мітингів організатори мають сповістити органи влади, але організатори в жодному разі не запитують дозволу на проведення мирних зібрань! Тому що кожна людина має право на мирні зібрання і влада демократичної країни не повинна цього забороняти. Україна – не Росія і не Білорусь, де влада дуже часто практикує заборони на мирні зібрання.
Чому варто попереджати владу про проведення мирних зібрань? Аби уникнути сутичок з іншою групою, яка, наприклад, має відмінні погляди. У такому випадку локації проведення заходів будуть різні, поліція зможе захистити мітингувальників тощо. Влада не повинна забороняти проводити мирні акції, а сприяти їх належній організації.
Одиночні пікети можуть проводитися взагалі без попередження влади.
Українське законодавство не дає детальних роз’яснень про процедуру проведення мирних зібрань і є суперечності, тому ми, в першу чергу, маємо орієнтуватися на міжнародні стандарти. Коли може бути заборонений мітинг? Якщо він не мирний і мають місце заклики до агресії та неправочинних дій. В інших випадках – це порушення прав людини, які я вище перерахувала”,- пояснює правозахисниця.
