Війна режиму Володимира Путіна проти України перевернула фундаментальні уявлення про російську армію та економіку, хоча фатальні наслідки для Москви ще не настали. Про це йдеться у статті видання Bloomberg.
НВ наводить матеріал у скороченому вигляді.
Невірні прогнози
Коли на початку року Захід попереджав про насування війни, офіційні особи та аналітики як у Вашингтоні, так і в Європі припускали, що набагато більша і краще оснащена армія Росії швидко здобуде домінування над ЗСУ. Водночас зазначалося, що слабка економіка створить проблеми для росіян.
Більшість очікувань як західних експертів, так і Кремля виявилися докорінно помилковими.
Росія не може тягатися зі збройними силами США чи навіть менших країн НАТО, каже Філліпс О’Браєн, професор стратегічних досліджень з університету Сент-Ендрюс (Шотландія). Війна в Україні показала, що армія Росії «не здатна проводити складні операції так, як це можуть робити британці, французи чи ізраїльтяни, тому з цієї точки зору вона навіть не є військовою державою другого ешелону».
Інфраструктурі, містам та селищам України завдано істотних збитків, країна зазнала тяжких військових втрат, а мільйони людей змушені були втекти. Економіка України у складній ситуації. Однак президент Володимир Зеленський виявив себе як сміливий лідер воєнного часу, здатний згуртувати націю, а ЗСУ змусили армію агресора відступити з-під Києва та перегрупуватися на Донбасі.
«24 лютого нам казали: у вас немає шансів. 24 серпня ми говоримо: З Днем Незалежності, Україно! — заявив Зеленський у зверненні до нації. — Що для нас кінець війни? Раніше ми казали: мир. Зараз ми кажемо: перемога».
Військова міць України підтримується постачаннями передової американської та європейської зброї, при цьому країні ще належить продемонструвати, що вона може провести успішний великомасштабний контрнаступ у той час, коли її союзники зазнають зростання економічного тиску.
При цьому прогнози про економічний колапс у Росії також не справдилися: ВВП падає неухильно, але не катастрофічними темпами — 4% за другий квартал. Це пов’язано з тим, що зростання світових цін на енергоносії підтримує дохідну частину бюджету. У травні міністерство фінансів Росії прогнозувало 12-відсоткове падіння економіки цього року.
Росія скоротила постачання природного газу до Європи, що несподівано перетворилося на потужну економічну зброю. Хоча було вжито заходів для пом’якшення наслідків скорочення поставок, влада Європи — від Фінляндії до Німеччини — останніми днями попереджає громадян, щоб ті готувалися до труднощів.
Прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кро заявив 22 серпня, що «наступні п’ять-десять зим будуть важкими». Європейські ціни на природний газ зросли приблизно у 15 разів у порівнянні із середнім літнім показником.
«Росія в іншій лізі»
О’Браєн був одним із небагатьох західних військових аналітиків, хто ще до війни передбачив, що Путін загрузне в українській трясовині, і наступні події лише посилили скептицизм експерта щодо якості російського озброєння, навченості військ та ефективності командування.
За словами О’Браєна, Росії не вдалося знайти відповідь на постачання всього лише 20 ракетних систем великої дальності HIMARS — американської технології 1980-х років, яку українські війська використовують для знищення складів боєприпасів та систем матеріально-технічного забезпечення у глибокому тилу. «У США таких систем 540. Росія навіть не в тій самій лізі», — констатує він.
Деякі російські політологи та чиновники, зокрема близькі до влади, стверджують, що добре знали про слабкість збройних сил РФ і проблеми, з якими війська зіткнуться в Україні. Ось чому так багато людей до кінця відмовлялися вірити, що Путін «натисне на курок».
Джерело, близьке до російського оборонного істеблішменту, сказало, що, за загальним уявленням, вторгнення в будь-якому разі перетворилося б на щось схоже на війну в Кореї 1950-х років. Проте навіть ці люди у Москві думали, що Росія зможе захопити більше території на схід від річки Дніпро.
За словами Майкла Кофмана, директора з досліджень Росії у вашингтонському аналітичному центрі CNA, одна з причин відставання РФ стала зрозумілою лише після початку війни — силу армії переоцінювали, щоб приховати недостатні вкладення у підготовку живої сили.
Коли Росія збирала війська навколо України, оцінки ґрунтувалися на підрахунку так званих батальйонних тактичних груп (БТГ) — маневрених підрозділів зі своєю артилерією, ППО, тиловим забезпеченням та приблизно 50 танками та бронемашинами. Передбачалося, що кожна БТГ матиме 700—900 військовослужбовців, у такому разі армія вторгнення мала налічувати приблизно 150 000 людей.
Насправді, в одній БТГ пересічно було 600 людей особового складу або менше, а загальна чисельність могла становити лише 90 000 контрактних російських військовослужбовців, сказав Кофман у подкасті Інституту сучасної війни Вест-Пойнт. Особливо чутливою була нестача піхоти. За словами Кофмана, це вплинуло на хід війни і пояснило труднощі, з якими зіткнулися росіяни, з’їжджаючи з головних доріг, вплутуючись у міські бої і намагаючись захоплювати територію.
«У якийсь момент Росія вибухне»
Здатність РФ виробляти технологічно просунуту зброю, ймовірно, буде ще більше підірвана, оскільки санкції перешкоджають імпорту. Вивчення російської техніки, захопленої чи знищеної на полях боїв в Україні, виявило 450 компонентів іноземного виробництва у 27 російських критичних системах озброєння, включаючи безпілотники, ракети та засоби зв’язку.
Більшість цих деталей було виготовлено американськими компаніями. Хоча контрабанда та шпигунство можуть частково заповнити порожнечу, «Росія та її збройні сили залишаються дуже вразливими для багатосторонніх зусиль, спрямованих на те, щоб перекрити ці потоки компонентів та підвищити ціну її агресії в Україні», йдеться у серпневому звіті британського Royal United Services Institute.
Залишаючись під санкціями, Росія, можливо, навіть не зможе підтримувати свій ядерний арсенал у довгостроковій перспективі, вважає військовий аналітик Павло Лузін. «Брак промислового обладнання, технологій та людського капіталу зробить утримання нинішньої кількості міжконтинентальних балістичних ракет, ядерних підводних човнів та стратегічних бомбардувальників просто неможливим», — сказав Лузін.
При цьому Росія залишається ядерною державою з жахливою схильністю до ескалації конфлікту. Радянському Союзу свого часу вдавалося розвивати свій арсенал без доступу до західних (або сучасних китайських) технологій.
«Захід недооцінює рівень еластичності російської системи. Вона бідна і некомпетентна, але й дуже вибухонебезпечна, бо вона глобальна, — каже Гліб Павловський, який у перше десятиліття президентства Путіна був політичним радником Кремля. — Якоїсь миті вона вибухне, але як станеться цей вибух — це інше питання».
