«За війну я плакала двічі», - відома франківка Ірма Вітовська
Диван на коліщатках в темній вітальні

«За війну я плакала двічі», – відома франківка Ірма Вітовська

Автор: Влада Гнатів
24/04/2022 14:18
-Реклама
Оренда і продаж комерційної нерухомості від 30 м²
-Реклама
Будівництво шостого етапу в житловому районі.
-Реклама
-Реклама
Азов
-Реклама
купити iphone 15 Pro у Львові, ціни в Україні


Цієї весни глядачі Нового каналу очікували на прем’єру серіалу «Молода», де одну з ролей зіграла талановита Ірма Вітовська з Івано-Франківська. Та всі плани змінив напад росії на Україну.

Зйомки та прем’єри відклали до перемоги. Натомість діячі культури зосередилися на наближенні цієї перемоги – хто в лавах ЗСУ, хто в теробороні, хто серед волонтерів. Ірма Вітовська не стала винятком, інформує пресслужба Нового каналу.

Реклама: Місцеві пропозиції
Ціни на лазерну епіляцію у Києві
Лазерна епіляція пахв: Безкоштовно

Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!

– Допомагаю виїжджати вимушеним переселенцям до Європи та отримувати там прихисток, – розповіла вона Новому каналу. – Дуже рада, що змогла долучитися до допомоги, стати членом італійської асоціації, в мене з’явилося безліч друзів, завдяки яким дуже багато жінок і дітей знайшли домівки. За цей час ми перевезли чимало родин, які тікали від обстрілів, з різних територій. Ми їх відвозимо до кордону, відправляємо, влаштовуємо, формуємо списки, робимо реєстр, хто де оселився, тримаємо зворотній зв’язок з великою кількістю людей. Мені дали перепустку, і я можу супроводжувати автобусами групи людей до кордону. Чоловік теж волонтерить, тільки у Києві. Він допомагає армії.

Є речі під час війни, які неможливо забути. 

– Знаєте, мами з дітьми на руках дивляться, і цей погляд питає: «Ви обіцяєте, що все буде добре?», – ділиться акторка серіалу «Молода». – Зараз всередині мене такий собі емоційний стрижень, усе зачерствіло й закрилося. Я просто щось роблю, роблю, роблю. Ви навіть не уявляєте, тут волонтери майже не сплять, працюють без перепочинку. За війну я плакала двічі. Вперше, коли розбомбили театр у Маріуполі. Тоді з мене вийшло все накопичене. Вдруге, коли вдарили по вокзалу в Краматорську. А от побачене в Бучі викликало злість і бажання сатисфакції. Зараз Великій піст і Великдень зовсім скоро, розумію, що за християнськими настановами маю піднятися над собою й молитися за прозріння наших ворогів. А в мене те, що робили з жінками, з дітьми, викликає злість, адже неприйнятна будь-яка агресія по відношенню до дітей. Я вже мовчу, що виробляли там.