За загадкових обставин загинув молодий священик з Прикарпаття.
Загиблий священик Помісної Церкви України Володимир Петрук був уродженцем Івано-Франківщини, а саме Косівського району, де його у четвер 17 жовтня і поховають.
Про це повідомляє Протоієрей Миколай Лагодич:
” 15 жовтня 2019 року, після отриманих, при загадкових обставинах, травм представився до Господа свящ. Володимир Петрук.
Похорон о.Володимира
16 жовтня 2019 року:
14 .00 Мамаївці дім
18.00 Храм Н. Станівці
Панахида Євангеліє
17 жовтня 2019 р.:
7.00 Літургія. Чин похорону в храмі с. Нижні Станівці
10.00 виїзд до с. Акришори Косівський район
13.00 Церква (завершення похорону).” -йдеться у дописі
“Сьогодні разом із заходом вечірньої зорі догоріла свічка життя високодостойного отця Володимира Петрука – випускника Богословського відділення ФТФ 2015 р. (маґістра теології), якого 5 жовтня покалічив і смертельно травмував поїзд. Отець Володимир мав добре і щире серце, а душу – чуйну і трепепетну. До того ж – здорові тіло і дух, а тому зі всіх сил боровся за життя. Він навіть на другий день перебування в реанімації, прийшов до свідомості й почав самостійно дихати, наче відчував, що то настав недільний ранок і йому пора ставати за престіл Свято-Михайлівського храму села Н.Станівці, щоб служити святу Літургію…
А храм тієї днини був, як ніколи, наповнений людьми, спраглими щирого й переконливого слова вірного своєму покликанню пастиря, які в невіданні, що сталося, чекали на свого духовного наставника. Отець Володимир за своє коротке життя і ще коротше служіння встиг не одному допомогти, порадити і розводити, а собі, на жаль, ні…
Пролежавши десять днів у комі, він залишив цей світ, а в ньому – рідних, друзів і передусім – благовірну пасту та дружину.
Отець Володимир любив життя, Бога та ближнього і, радіючі успіхам тих, хто його оточував, він завжди щиро молився за багаті дари і щедроти, якими Бог так рясно нагороджує тих, хто в Нього щиро вірить і правдиво шанує Його!
Зі смутком і жалем, не нарікаючи на Волю Вселюблячого Бога, слідуючи твоїм же настановам, всечесний отче: дякувати Богові за все і сприймати Його святу волюц як дар очищення й освячення душі і тіла, відпускаємо тебе, дорогий наш во Христі Ісусі собрате в обійми Божі та просимо і молимо, щоб Він, як Милосердний і Многомилостивий, на лоні Авраама, Ісаак та Якова упокоїв твою світлу душу і подарував тобі життя вічне у Царстві Його Небесному!” – пише отець Микола Шкрібляк
