fbpx
6 C
Ivano-Frankivsk
Понеділок, Грудень 9, 2019
Головна FB Зайві речі: що франківці відносять у ломбарди?

Зайві речі: що франківці відносять у ломбарди?

З початку 2019 року кредит під заставу у ломбардах взяли майже шість мільйонів українців.

Тобто кожен сьомий громадянин. За пів року, станом на червень, ці фінансові установи роздали у борг понад дев’ять мільярдів гривень. Такі красномовні цифри містить офіційна статистика Нацкомфінпослуг – державного органу, що регулює діяльність ломбардів.

За даними показників, узятих з цієї ж вибірки, найбільшу частку становлять кредити, надані під заставу виробів із дорогоцінних металів та каміння – понад три чверті. Переважна більшість ломбардів спеціалізується саме на роботі з ювеліркою. Адже коштовності з благородного металу – це найнадійніші товари. В разі невикупу їх можна продати без зайвого клопоту, отримавши непогану маржу.

Але нерідко у ломбардах опиняється також габаритна побутова техніка, шуби, музичні інструменти, автомобілі та навіть квартири. Нацкомфінпослуг звітує: обсяг кредитів під заставу нерухомості у 2019 році продемонстрував збільшення у три рази.

Що франківці відносять до ломбардів та чому – з’ясовував «Західний кур’єр».

Колеса під заставу

Власник ломбарду «Довіра» Ярослав Сапіжак каже, крім ювелірних виробів, які справді є предметом застави у 75% звернень, люди приносять велику та дрібну побутову техніку – телефони, комп’ютери, планшети.

«Ми усі ці речі оглядаємо, приймаємо, але попереджаємо, що зможемо дати за подібні товари небагато, – каже Ярослав Сапіжак. – Занадто вони проблемні для подальшої реалізації, якщо клієнт не викупить».

Оцінка вартості відбувається через моніторинг цін на предмет застави в інтернеті, зокрема на сайті «ОЛХ».

«Наприклад, людина принесла для застави телевізор. У мережі інтернет він коштує 2000 гривень. Дати за нього ми зможемо тільки 1600. Бо якщо людина не прийде його викуповувати, нам треба буде на цьому ж «ОЛХ» телевізор виставити і продати», – пояснює Ярослав Сапіжак. Окремого прайсу для оцін¬ки техніки неможливо знайти у жодному ломбарді, оскільки цей товар дуже швидко знецінюється.

Така ж ситуація з шубами, хоч ця «валюта» і стабільніша. За розкіш у вигляді верхнього одягу з натурального хутра можна отримати, у кращому разі, третину від ринкової ціни.

«Шуби як заставу до нас приносять літом», – каже пан Ярослав. Мовляв, зимовий верхній одяг у спеку власниці не потрібен, на відміну від грошей. У холодну пору року хутряні вироби викуповують назад.

Загалом заставити можна будь-які речі, головне мати відповідну документацію, що підтвердить право власності.

Предметом застави для кредиту на велику суму грошей може стати автомобіль чи квартира. Ярослав Сапіжак каже, за всю історію роботи його ломбарду звернень із такими заставами було близько десятка. П’ять авто та п’ять квартир, які згодом викупили. Позики брали підприємці на розвиток власної справи через відмову банків.

Оцінка дороговартісного майна проводиться в індивідуальному порядку. Але зазвичай власник отримує на руки 50% від ринкової вартості. Відсоток щомісячного платежу за заставу також коливається в залежності від суми кредиту.

На відпочинок, на екзамен, на лікування

«Довіра» обслуговує близько десяти клієнтів щодня, черг у фінансовій установі немає. Ярослав Сапіжак переконує, основний контингент відвідувачів зовсім не бабуськи, які живуть від пенсії до пенсії, чи люди зі стабільно низьким доходом. Переважна частина клієнтів – це представники середнього класу. Комусь не вистачає готівки заплатити за кредит у банку. Комусь кредит у банку взагалі не світить. Причини різні: людина вже має кредити і банк не видає нові або гроші потрібні прямо зараз, а не через два тижні, коли кредитна організація винесе своє рішення давати чи не давати. А ломбард виплачує готівку відразу.

«Є окрема цікава категорія відвідувачів – люди, які приходять до нас з певною періодичністю, – каже Ярослав Сапіжак. – Кожного місяця, раз у три місяці і так далі приносять для застави одну і ту саму річ. Одна клієнтка приїжджала що два місяці на хорошому авто, в дорогому одязі, заставляла одну і ту ж річ, яку потім викуповувала».

Клієнти з достатком – одна із нових течій у роботі ломбардів. Люди, які звикли до певного рівня життя, але економічні умови змінилися і щось пішло не так – звільнили з роботи, зменшилися доходи, а планку опускати не хочеться. Ось і приносять в ломбард те, що не так уже й життєво необхідне, але може швидко дати «живі» гроші.

«Молодий хлопець одного разу приніс як заставу айфон, – каже пан Ярослав. – Не знаю, чи жартував, але сказав, що треба екзамен здати».

Позики у ломбарді беруть і на відпочинок, і на дороге лікування.

«Одного разу до нас прийшла жінка, принесла дуже цінний ювелірний виріб. З’ясувалося, що гроші їй були потрібні на операцію чоловікові. Оперувати мали того ж дня увечері, але лікарі заявили їй, що «в борг не працюють». Тому ломбарди в нас погані, а інші установи хороші», – обурюється Ярослав Сапіжак.

Інший випадок оригінальної застави для оплати лікування у практиці Ярослава Сапіжака – саксофон, який приніс немісцевий музикант для оплати дороговартісних аналізів. Цінну річ чоловік згодом викупив.

За словами Ярослава Сапіжака, необхідно розвіяти міф, що панує у суспільстві, начебто ломбарди «погані» установи – місце, куди звертаються злодії, працюють там також нечесні люди. Ярослав Сапіжак переконує, своїх клієнтів цінує та щиро хоче їм допомогти.

«Якось до нас прийшов мужчина, видно, що достатньо впевнено матеріально себе почуває, – продовжує Ярослав Сапіжак. – Забажав залишити у нас дорогий годинник. Але зізнався, грошей йому потрібно дуже мало, всього 300 гривень. Ми цю суму йому надали. А коли через кілька днів він прийшов викупити свою річ назад, розповів, що в день застави приїхав до Івано-Франківська у відрядження. На вокзалі у нього викрали гаманець із грошима та картками. І 300 гривень йому потрібно було для того, щоб просто добратися додому. Він заплатив близько 10 гривень комісії і поїхав додому щасливий».

За словами Ярослава Сапіжака, 80% застав клієнти забирають. Але така пропорція актуальна далеко не для всіх мереж цих фінансових установ. На українському ринку працюють два види ломбардів: класичні ломбарди отримують прибуток з відсотків за користування кредитом, їм вигідно, щоб клієнт викуповував здані речі. Другий тип ломбардів – замасковані пункти скупки ювелірних виробів. Установи, що працюють як ювелірні майстерні, де без жодних документів можна «сплавити» золото, є і в Івано-Франківську, додає Ярослав Сапіжак.

Залишіть коментар

avatar
  Підписатись  
Сповіщення про
- Advertisment -
- Advertisment -
- Advertisment -

ВАЖЛИВЕ!

Прикарпатський офіцер, який у зоні АТО втратив обидві ноги, завальсував зі...

0
Днями на вечорницях в американському місті Бриджпорт люди не стримували сліз. Вони дивилися, як майор української Нацгвардії Микола Левкун із села...
×

Вподобайте нас у Facebook