У Донецькій області очікуються кадрові зміни, як на території підконтрольній Україні, так і на окупованій Росією території, тобто в “ДНР”.
На мою думку, Жебрівський сам був ініціатором такого рішення, а президент Порошенко задовольнив його прохання про відставку.
Жебрівський, на відміну від глав військово-цивільних адміністрацій Луганської області, проявив себе як господарник, а не як політик. Він – поміркована людина, не робив різких непродуманих заяв, займався виключно фінансовими потоками і господарською діяльністю. Він не позиціював себе як політик, в чому був його великий позитив, на відміну від його луганських колег, які лізли в політику, не розуміючи ні самої політики, ні суті процесів, що відбуваються в Луганській і Донецькій областях.
Жебрівський не бував в епіцентрі корупційних скандалів, та й взагалі, не привертав до себе уваги. Це говорить на його користь. Він – дуже розважливий, розумний і прагматичний політик.
Ймовірно, рішення про відставку було прийнято ним у зв’язку з майбутніми президентськими і парламентськими виборами в Україні. Він прекрасно розумів, які зобов’язання будуть на нього покладені в зв’язку з цим. І він розумів, що подальше перебування на цій посаді поставить хрест на його подальшій політичній кар’єрі.
У будь-якому випадку, Жебрівський зрозумів, що краще вчасно піти самому, ніж чекати, коли його “підуть”. Він чудово розуміє реалії української політики: краще вчасно зійти з корабля, ніж чекати, коли корабель піде на дно, тягнучи тебе за собою.
Крім того, протягом останніх двох місяців активно йшла кампанія по дискредитації Жебрівського. Почали спливати різні схеми, пов’язані з логістичними центрами, переміщенням товарів на окуповану територію, де не раз згадувалося ім’я його першого заступника і самого Жебрівського. Ймовірно, він зрозумів, що краще зіграти на випередження. Після добровільної відставки у Жебрівського більше шансів залишитися в “великій політиці”, ніж після указу президента про його зняття з посади.
Наступником Жебрівського може дійсно, як і подейкують, стати Юрій Гримчак. Це цілком можливе призначення. Хід подій в останні два місяці і інформаційна активність самого Гримчака говорили про те, що можливі кадрові зміни. До того ж, всі прекрасно розуміють, які фінансові потоки спрямовані в Донецьку і Луганську області. Фактично це “порохова бочка”, на якій сидів Жебрівський.
До того ж, у Жебрівського занадто великий бізнес, щоб ризикувати і гратися в революціонерів-якобінців, ставлячи під удар і найближче оточення, і себе самого.
Одночасно з кадровими змінами на підконтрольній Україні частині Донецької області активізувалися розмови про можливу відставку ватажка “ДНР” Олександра Захарченко. Ці розмови небезпідставні.
Росія на території “ЛНР” вже реалізує так званий “абхазький сценарій”. свого часу Сурковим в Абхазії був усунутий законно обраний президент, а на його місце поставлений представник силового блоку – Рауль Хаджимба, випускник Школи КДБ в Мінську. Такий же сценарій був відпрацьований Сурковим і в Південній Осетії, де “законно обраного президента” замінили Леонідом Тібіловим, також випускником Вищої школи КДБ в Мінську.
Так само і в Луганську Плотницького замінили на Пасічника. Пасічник – звичайно, не КДБіст, але полковник СБУ. Таким чином, теж відбулася заміна на представника силового блоку.
У чому тут небезпека для України?
На наступний же день після проведення позачергових виборів в Абхазії і легітимації Рауля Хаджимба він виїхав до Москви, де в Ново-Огарьово були підписані розширені угоди між Абхазією і Російською Федерацією, по суті, це була угода про поглинання Абхазії Росією. Це була свого роду “повзуча анексія” грузинських територій.
Цей же сценарій зараз намагаються реалізувати в Луганську, вже були призначені позачергові вибори глави “ЛНР”. Не виключаю, що на наступний день після виборів Пасічник буде в Ново-Огарьово підписувати або документи про легітимації “ЛНР”, або договір про співпрацю з Росією, що фактично означатиме, що “ЛНР” буде розглядатися як суб’єкт РФ. У цьому криється небезпека, але, на жаль, в Україні цього не розуміють.
Такий же сценарій може бути запущений і в “ДНР”. Адже вже один в один почали відпрацьовували сценарій, як у Луганську.
Поясню, про що йде мова. Протистояння Плотницького з силовим блоком почалося з арешту міністра вугільної промисловості Лямина. У Донецьку зараз відбувається те ж саме: заарештований міністр вугільної промисловості і 20 його найближчих поплічників. Точно так же проти Захарченко виступив силовий блок, причому не тільки Ходаковський, а й міністр внутрішніх справ Дикий. Це – основна ударна сила. Працюють під кальку: в “ЛНР” був Корнет, а в “ДНР” – Дикий.
Що стосується наступника Захарченко, тут йде гра Суркова в темну. Зараз обговорюється кандидатура Пушиліна. Але, швидше за все, не Пушилін очолить “ДНР” – думаю, це лише відволікаючий маневр, свого роду переведення уваги на негідний об’єкт. Найімовірніше, Захарченко замінять кимось іншим.
Також варто згадати останні заяви Захарченко. Нещодавно він розповідав про можливість об’єднання “ЛНР” і “ДНР” в єдину квазідержаву, але зараз він вже ставить під сумнів таке об’єднання.
Крім того, показовим є той факт, що “ЛНР” знову почала “торгові війни” проти “ДНР”, незважаючи на підписання “митної угоди” про скасування митниці і створення єдиного економічного простору. Тобто, те протистояння між “ЛНР” і “ДНР”, яке існувало під час Плотницького і Захарченко триває і зараз, за часів вже Пасічника і Захарченко. Це свідчить про те, що Пасічнику дали з Москви чіткий сигнал на конкретні дії. І Луганськ почав “показувати зуби”. Це дуже показовий момент, який свідчить про те, що Захарченко вже не розглядають, як главу “ДНР”.
Що чекає Донеччину – і підконтрольну Україні частину, і окуповану – після кадрових рішень? Єдине, що там почнеться, так це переділ потоків.
Взагалі, мене лякає синхронність заміни двох лідерів, як на окупованій, так і на підконтрольній Україні території. В останні пару місяців Жебрівського звинувачували в існуванні деяких схем з неконтрольованою територією. А це, в першу чергу, свідчить про те, що були деякі домовленості і трафіки, які контролювалися найближчим оточенням Жебрівського.
З протилежного боку називали “міністра доходів і зборів ДНР” “Ташкента”, людини, найбільш наближеного до Захарченко.
Якщо станеться синхронна заміна лідерів окупованої і не окупованої частини Донеччини, то, перш за все, відбудеться зміна старих схем і поява нових кураторів цих схем.
Як це відіб’ється на звичайних жителях окупованої і не окупованої території? Абсолютно ніяк. Будуть просто ламати старі схеми і будувати нові, а також вводити нових гравців.
На лінії зіткнення і на військовому протистоянні це теж ніяк не відіб’ється. За великим рахунком, гроші заробляються в момент певної тиші, що і буде демонструватися. Будуть короткі нетривалі загострення на фронті, але і не більше.
Взагалі, у нас чимало дивних моментів, до яких виникають питання.
Наприклад, є інформація, що сім’я Пасічника, глави “ЛНР”, проживає наразі в місті Вінниця. СБУ досі не відповіла на мій запит про те, що дружина, діти і батьки Пасічника роблять в Україні. Напевно, хтось надав гарантії недоторканності сім’ї лідера самопроголошеної “ЛНР”.
Також ми оприлюднили інформацію про існування певних трафіків лікеро-горілчаної та тютюнової продукції з окупованої території на не окуповану. Безумовно, це свідчило про наявність певних домовленостей між представниками силових структур.
Тому ми можемо допустити, що і на політичному рівні є певні домовленості між Києвом і протилежною стороною.
Захарченка хтось сприймає всерйоз? Ті всі керівники-самозванці психічної організації люди. Чи навіть недолюди