Зарплати, комуналка, податки для ФОПів та штрафи для “євроблях”: що змінилося з 1 січня

З 1 січня зросте розмір мінімальної зарплати до 4 723 гривень, як це передбачає Бюджет-2020. Водночас зросте і прожитковий мінімум. Фізичні особи-підприємці платитимуть податки по-новому, а на власників з євробляхами чекають штрафи за порушення правил. У дію входять нові правила нарахування субсидій, повідомляє 24 канал.

Зарплата і прожитковий мінімум

З 1 січня набуде чинності новий бюджет країни, який Верховна Рада затвердила ще 14 листопада. Збільшення мінімальної зарплати, передбачене новим бюджетом, – до 4 723 гривень. Цей показник зросте на 550 гривень, або на 13%.

Прожитковий мінімум у січні збільшиться на 162 гривні – становитиме 2 027 гривень. Новий бюджет передбачає і зростання мінімуму до кінця року до 2 189 гривень:

з 1 січня – 2027 гривень;
з 1 липня – 2118 гривень;
з 1 грудня – 2189 гривень.

Водночас у грудні Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який скасовує прив’язку показника прожиткового мінімуму до зарплат, штрафів та інших виплат. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук пояснював, що це дозволить у подальшому збільшити мінімум до 4 200 гривень.

Нові податки для ФОПів

Податки для фізичних-осіб підприємців з наступного року зростуть – це також пов’язано зі збільшенням прожиткового мінімуму та зарплат.

ФОПи на першій групі спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2020 року платитимуть 1249,26 гривень на місяць (1039,06 грн ЄСВ і 210,2 грн єдиного податку).

ФОПи на другій групі спрощеної системи — 1983,66 гривень на місяць (1039,06 гривень ЄСВ і 944,6 гривень єдиного податку).

ФОПи на третій групі залежатимуть від розміру доходу та системи, яку виберуть: 3% від доходу за місяць для тих ФОПів, які платять податок на додану вартість (ПДВ), і 5% від доходу для тих, хто ПДВ не платить.

Пенсії – кому підвищать?

Мінімальна пенсія з 1 січня 2020 року становитиме 1638 гривень – це до перерахунку. Він передбачений із 1 березня. Формулу перерахунку схвалили у жовтні 2017-го року у рамках пенсійної реформи уряду Гройсмана.

Для Пенсійного фонду видатки бюджету заплановані в обсязі 172,6 мільярда гривень. За інформацією Мінсоцполітики, цього може виявитись замало – у 2020 може додатково знадобитись 23 мільярда гривень на виплату пенсій.

Однак з 1 січня 2020 року перерахують мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж не менше 30 років для жінок та 35 років для чоловіків.

Дві ціни на газ

З 1 січня 2020 року змінюються умови на газовому ринку. Українці зможуть самі обирати постачальника газу на вигідних для себе умовах.

В українців з 1 січня буде два варіанти, як платити за газ для дому: або за гарантованою (яка діятиме до кінця кварталу), або за ринковою ціною. Щоб захистити населення від коливання цін, Кабмін увів так звану “страхову ціну”, тобто фіксацію ціни на певному рівні.

Страхова ціна “Нафтогазу” – 6 961 гривень за тисячу кубометрів з ПДВ. Її визначили на підставі котирувань на найбільшій європейській газовій біржі і вона на 7% менша, ніж у першому кварталі 2019 року.

Однак кінцева вартість газу залежатиме від тарифів на транспортування, її встановлює Нацкомісія з тарифів. Якщо дивитись на тарифи у листопаді, то вартість газу може становити близько 8 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Квартальна ціна діятиме автоматично для всіх споживачів.

Субсидії – живими грошима

У 2020 році усі видатки на субсидії об’єднають. Із січня українці отримуватимуть пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу лише грошима.

Обсяги фінансування також зміняться. У 2019 році на субсидії виділили 58 мільярдів гривень, а у 2020 планують витратити на 10,4 мільярда гривень менше — 47,6.

Євробляхи ще не штрафуватимуть

Відтермінування штрафів для власників євроблях офіційно діє до 1 січня 2020 року. Формально ті, хто ввіз автомобіль із порушенням митних правил, мають сплатити штраф:

17 тисяч гривень штрафу – за перевищення від 10 до 20 діб;
85 тисяч гривень – за перевищення від 20 до 30 діб;
170 тисяч гривень або конфіскація ТЗ – за перевищення більш ніж на 30 діб.

Щоправда, на тлі протестів “євробляхарів” Кабмін погодився поки не штрафувати їх. На першому засіданні в новому році 14 січня уряд має розглянути два законопроєкти, яких вимагали власники авто на іноземних номерах. Йдеться про спрощення процедури розмитнення та відтермінування штрафів ще на 180 днів.

Далі ці законопроєкти мають протягом місяця розглянути в Раді.

Закон про викривачів корупції

Згідно з текстом закону, документ набуде чинності з 1 січня 2020 року. Закон гарантує право викривачів корупції на винагороду. При цьому уточнюється, що винагорода гарантується, якщо хабар або завдані державі збитки в 5000 і більше разів перевищують прожитковий мінімум для працездатних осіб (з 1 грудня підвищується до 2102 гривень), тобто фактично перевищує 10 млн гривень.

Розмір винагороди визначає суд у межах 10% від хабара або завданих збитків. У той же час він не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат – 12,5 млн гривень.

Документ звільняє викривачів корупції від юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупції, якщо вони виявилися помилковими. Повідомлення про корупційні злочини можна буде подавати анонімно. Такі сигнали підлягають розгляду, якщо вони стосуються конкретної людини, а також містять дані, які можуть бути перевірені.

Відзначимо, згідно з законом, причетні до схем викривачі корупції не зможуть отримати винагороду. У той же час співучасник корупційних злочинів зможе розраховувати на звільнення від кримінального переслідування, якщо надасть допомогу в розслідуванні.

Новий Виборчий кодекс

1 січня 2020 року Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс, набрав чинності.

Положення, щодо здійснення повноважень органів адміністрування та органів ведення держреєстру виборців регіональними та територіальними представництвами ЦВК, набирають чинності з дня, наступного за днем прийняття ЦВК рішення про початок роботи її регіональних і територіальних представництв. Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.

Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи відповідно до єдиних списків кандидатів в депутати в загальнонаціональному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій.

Кодекс гарантує, що перші 9 кандидатів партійного списку потрапляють до парламенту, якщо партія подолала 5-відсотковий бар’єр.

При формуванні партійних списків політичні сили зобов’язані дотримуватися гендерного балансу: в кожній п’ятірці кандидатів має бути не менше двох осіб кожної статі.

Відповідно до закону, чергові вибори до ВР проходять в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень парламенту. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного терміну після опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень ВР.

Вибори президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними. Чергові проводяться після закінчення конституційного терміну повноважень президента України, позачергові – у зв’язку з прийняттям відповідної постанови ВР.

Серед причин проведення повторних виборів – не обрання жодного з двох кандидатів, включених до бюлетеня; зняття кандидатур усіма кандидатами, включеними до виборчого бюлетеня; визнання виборів такими, що не відбулись і ін.

Чергові вибори президента проходять в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента і призначає їх ВР. Позачергові та повторні вибори президента проходять в останню неділю дев’яностоденного терміну з дня їх призначення ВР.

Одна і та сама особа не може бути президентом України більше ніж два терміни поспіль. Особа, повноваження якої на посаді президента припинені достроково з підстав, встановлених Конституцією, не може бути висунута кандидатом на пост президента на позачергових виборах, призначених у зв’язку з зазначеним припиненням повноважень.

Офіційними спостерігачами на виборах не можуть бути громадяни або піддані держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом.

Загальнодержавні вибори, як президентські, так і парламентські, можуть проводитися одночасно з місцевим референдумом, позачерговими, повторними, проміжними, першими, додатковими місцевими виборами.