Пані Світлана, жителька мальовничого карпатського села Шепіт, що на Івано-Франківщині, заснувала разом з чоловіком невеличке сімейне крафтове виробництво «Eco fish meat».
Про це пише Правда.іф з посиланням на SEEDS.
Свій бізнес сім’я розпочала ще в 2017 році. Тоді подружжя розводило мальків форелі та вирощувало їх до товарної риби. Щоб збільшити собівартість та продажі, вирішили переробляти форель та ікру, засолювати і продавати вже в упакованому вигляді, – розповідає Світлана
Щоб асортимент був ще більшим, родина почала виготовляти м’ясні чипси джеркі та в’ялити м’ясо. Про це йдеться у дописі на сторінці Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
«В цій справі подобається все загалом. Ми робимо це з любов’ю, створюємо власні рецепти виготовляємо все за власною рецептурою. Тішить те, що хто спробує нашу продукцію повертається знову її придбати. Ми використовуємо тільки свіжу сировину, тільки натуральні спеції без жодних хімічних домішок», – говорить засновниця підприємства.
Те, що в країні йде війна, відчувається навіть у найвіддаленіших куточках, у горах. Насамперед, для невеликих виробників продуктів харчування критичною стала зміна пріоритетів та купівельної спроможності населення. Свою продукцію пані Світлана реалізовувала на ринку та в роздрібних точках, а тому відчутно залежала від локального попиту.
«Війна внесла свої корективи, важко було з електроенергією, працювало все на генераторах, але ми не здавалися – залишилися в Україні і намагалися працювати і не здаватися в цей нелегкий для нас всіх час», – ділиться пані Світлана.
Водночас, підприємиця шукала шляхів подальшого розвитку своєї справи, взимку запустила продаж продукції через соціальні мережі. Наразі підприємство вже почало працювати над удосконаленням пакування та фасування продукції.
«Мрію про сімейне крафтове вирбництво, про яке будуть знати всі: як в Україні, так і за кордоном. Плануємо в літній період закуповувати в місцевих жителів чорницю, суницю, гриби для подальшого сушіння. Таким чином місцеві мешканці будуть мати можливість отримати додатковий дохід, який так необхідний в нашому віддаленому селі.
Оскільки переважно в нас люди отримують основний дохід зі збору чорниці та грибів, але щоб продати до найближчого ринку потрібно проїхати щонайменше 30 км поганої ґрунтової дороги. Від Програми USAID АГРО отримала нові знання, інформацію про стандарти якості продукції. За підсумками консультацій вирішили розширити виробництво, що у свою чергу сприятиме створенню нових робочих місць, що є важливо для нашого маленького гірського села», – розповідає пані Світлана.
