У селі Долина на Івано-Франківщині через зниження температури та льодостав на річці Дністер утворилося масове скупчення лебедів і качок. Птахи не мають доступу до природного корму, тож місцеві жителі спільно з фермерами взялися їх підгодовувати, а ветеринари моніторять стан пернатих, зважаючи на ризики поширення пташиного грипу.
Про те, як місцеві рятують про лебедів та качок, пише Суспільне.
Любов Леськів із села Долина майже два тижні підгодовує лебедів зерном. Жінка розповідає, що птахи з’явилися на Дністрі 13 січня. Їх помітив односелець Михайло Бринський та забив на сполох, адже температура повітря опустилася до 15° морозу. Річку вкрив лід, і залишилися лише невеликі ділянки відкритої води, де скупчилися лебеді.
“Якщо стоїть така легенька кірочка з льоду, вони з нею дуже борються. Вожак розбиває крильми кригу, і вони всі шнурочком за ним. Коли я приходила, лебеді чогось боялися, а потім чи вони зрозуміли, чи що — почали самі підпливати до берега. Я приносила їм [зерно], висипала на купки. Вони припливали, їли, тішилися, били крильми. А потім, що більше приходила, то більше птахи до мене звикали”, — розповідає Любов Леськів.
Корм для лебедів. Суспільне Івано-Франківськ
Жінка продовжує: лебеді приносять їй розраду, адже півтора року тому під час бойових дій на Херсонщині загинув її брат Євстахій Бобик.
“Ми поховали його. Півтора року брата вже немає з нами. Я собі так думаю: може, він десь тут є між ними. То я собі так з птахами розмовляю. Ну, все буває. Тяжко, що його немає, бо нас було тільки двоє. Але стараємося сприймати так, як воно є, бо ми нічого не зможемо повернути. Розмовляючи з цими пернатими друзями, знаходжу собі в них розраду. Прийду, з ними поговоримо — так мені легше”, — додає Любов Леськів.
Жителька села Долина Любов Леськів годує лебедів. Суспільне Івано-Франківськ
За словами старости Долинського старостинського округу Марії Бортник, лебеді на Дністер прилітали й у попередні роки, але їх була незначна кількість. Востаннє Дністер замерзав там вісім років тому.
“Найбільше лебедів було у 2025 році — 28. Вони зимували. Там є острів і багато водоростей. Тож птахи собі уподобали це місце. І собі просто плавали. Люди їх не підгодовували, тому що кормова база для них була достатня. Жили переважно до найбільших холодів. Потім відлітали”, — розповідає Марія Бортник.
Староста Долинського старостинського округу Олешанської сільської ради Марія Бортник. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
Житель Долини Павло Пацаган каже: через кригу птахи не можуть здобувати їжу біля берега, тож люди вирішили згуртуватися і почали підгодовувати лебедів: спочатку самотужки, а потім звернулися по зерно до місцевих фермерів та обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Згодом, після оголошення в соцмережах, збирали зерно з усієї Долини та прилеглих сіл. Також люди постелили вздовж берега Дністра сіно, щоб лапи птахів не примерзали.
“Подзвонили зі сусідньої вулиці, вона за 2 кілометри від нас. Бачили в групі села, там я записував відео, тож люди позносили. Ми сказали, що птахи краще їдять кукурудзу, ніж пшеницю. Ми поїхали — люди позбирали досить багато. Велика їм шана. Навіть старенька бабуся привезла тачку. Там буквально пів мішка з кукурудзою, каже: “Най птаха їсть”. Розумієте? Так приємно було”, — говорить Павло Пацаган.
Павло Пацаган несе сіно для лебедів. Суспільне Івано-Франківськ
З його слів, годувати лебедів приїжджають люди з інших населених пунктів.
Ветфельдшерка Олешанської дільничної ветеринарної лікарні Марії Шкурат каже: спочатку на Дністрі було 38 лебедів, зараз їх є орієнтовно сотня та приблизно тисяча качок. За 32 роки роботи на цій ділянці таку кількість птахів жінка бачить вперше. Вона моніторить ситуацію, щоб не допустити спалаху пташиного грипу, а також консультує місцевих жителів, чим можна підгодовувати лебедів під час морозів.
Ветфельдшерка Олешанської дільничної ветеринарної лікарні Марія Шкурат. Суспільне Івано-Франківськ/Назар Вінтонюк
“Я їм казала, що вони ліпше їдять кукурудзу і пшеницю. Хліб, кажу, щоб у жодному разі не давали. Не дай Боже, якісь плісняві корми, бо птахи можуть захворіти. Ми ведемо моніторинг, стежимо. Птиця здорова, поводить себе прекрасно”, — говорить Марія Шкурат.
Зі слів начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Івана Васьківа, в зимовий період, коли сезон міграції дикої птиці, є ризик перенесення пташиного грипу. Тож власникам селянських господарств радять дотримуватися заходів безпеки.
“Збудник пташиного грипу переноситься і з послідом. І людина, яка походить по тому місцю, де є дика перелітна птиця, з тим послідом може занести збудник на своє селянське господарство. Тому рекомендуємо дотримуватися заходів біобезпеки, зокрема не заходити в тому самому взутті на обійстя. Змінювати, дезінфікувати його й утриматися від вигулу своєї домашньої птиці”, — пояснив Іван Іваськів.
Люди підгодовують лебедів на Дністрі, Івано-Франківщина, січень 2026 року. Суспільне Івано-Франківськ
