Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків вважає, що пріоритетним напрямом формування бюджету громади у 2025 році була допомога Силам оборони України й родинам, які втратили на війні рідних.
Чому у 2026 рік громада входить з боргами, чи готується влада до можливих блекаутів, для кого будують соціальне житло, як облаштовують реабілітаційні центри та укриття в громаді, а також про проєкти, які планують завершити в наступному році, читайте в ексклюзивному інтерв’ю мера на Суспільне.
— Що для вас, як міського голови громади, було важливим у цей період?
— Найважливіше — допомога Силам оборони України й поміч родинам, у яких рідні загинули, пропали безвісти, були в полоні, поранені чи перебувають зараз на реабілітації. Це — пріоритет сьогодні будь-якої громади незалежно від її розташування.
Найгірше, що цього року понад 200 франківців загинули на війні. Майже щодня у громаді відбувалися поховання наших героїв.
1500 рідних полеглих воїнів отримують сьогодні доплату з бюджету міста й одноразову допомогу. А також ухвалили дві нові — для полонених та їхніх рідних, а також для захисників, які втратили кінцівки.
Традиційно найбільша стаття видатків у бюджеті — виплата заробітної плати й податків. Друга стаття — допомога ЗСУ.
Решту грошей розподіляють на те, щоб підтримати певні галузі: критичну інфраструктуру, водо- і теплопостачання, будівництво котелень. Треба, щоб вулиці були прибрані, щоб працював громадський і комунальний транспорт.
Руслан Марцінків на сесії міської ради, Івано-Франківськ, 18 грудня 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
Також треба виділяти кошти для пільгових категорій. Це — талановита молодь, діти, студенти. Вони також — пріоритет для нас. Щороку збільшуємо і премії, і надбавки, вводимо нові молодим науковцям в університетах, учням, які мали високі бали на Національному мультипредметному тесті та вступили до франківських вишів.
— У новий рік Івано-Франківська громада входить із боргами. 100 мільйонів гривень — таку цифру ви називали у відеозверненні на Facebook-сторінці. За що боргуємо і які причини?
— Причини в тому, що ми не відмовлялися від соціальних програм, не хотіли зменшувати їхнє фінансування. Хоча коштів на це щороку стає все менше, бо більше вилучається державою. Не доходить до міста так званий “силовий” ПДФО, зважаючи на те, що 4% ПДФО спрямовуються винятково на оплату газу, енергоносіїв. Вилучається реверсна дотація.
Крім того, держава ще час від часу вводить різні програми, які місцеві органи влади повинні дофінансовувати. Наприклад, харчування учнів перших-четвертих класів. На державному рівні це ухвалили, але сказали: “Даємо 70% коштів, а 30% дайте ви з міського бюджету”. А це в середньому 60 мільйонів гривень на рік.
Також нам на зарплату вчителів десь приблизно на півтора місяця не дають грошей — знову ж таки треба перекрити. Хоча освіта — це делеговані повноваження, тож держава мала б повністю забезпечувати оплату педагогам. Щобільше, утримання освітніх закладів проводиться повністю за гроші з міського бюджету. Я вже не кажу про позашкілля, дитсадки, дитячо-юнацькі спортивні школи й багато чого іншого. Тобто тут є багато питань, чому є ці борги. Їх наразі понад 100 мільйонів гривень.
За тими цифрами, що я бачу, — то десь 180 мільйонів гривень в нас буде “перехідних” залишків на наступний рік. Тобто це за всіма програмами, і соціальними зокрема. Ми це закриємо протягом певного періоду, бо не вперше маємо такі “перехідні” видатки. На жаль, справді, живемо “в кредит”.
— Які роботи зараз проводять у реабілітаційному центрі у мікрорайоні Софіївка?
— Зараз ми робимо там електрику, водопостачання, замовили обладнання. Хочу подякувати й Міністерству охорони здоров’я, і вже колишньому прем’єр-міністру Денису Шмигалю, який пішов нам назустріч, і держава виділила 66 мільйонів гривень на реабілітаційний центр. Також ми додали 28 мільйонів гривень співфінансування.
Руслан Марцінків навідав бійців, які лікуються у Першому добровольчому шпиталі, Івано-Франківськ, 4 грудня 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
Плануємо завершити роботи до вересня 2026 року. Фактично мова йде про ремонт, бо приміщення було збудоване. Це — шість поверхів, підвальне приміщення, у якому може бути добре укриття, і допоміжні площі для реабілітаційного центру.
Також ще до кінця 2025 року відкриваємо великий центр ментального здоров’я для військових. Він буде у триповерховій будівлі, яку вдалося відремонтувати за кошти мецената. Також було наше співфінансування на благоустрій та на мережі.
— Центр ментального здоров’я працюватиме на базі певного лікувального закладу?
— Центр діятиме на базі Івано-Франківської міської клінічної лікарні № 1. А реабілітаційний центр у мікрорайоні Софіївка — на базі центральної міської клінічної лікарні.
Щоб ці установи працювали, важливо не тільки зробити ремонти, закупити обладнання. Треба, щоб була команда, лікарі. А наше завдання — максимально розширити лікувальні заклади, підтримати їхні структурні підрозділи.
Ми розширили цього року реабілітаційні відділення як у центральній міській клінічній лікарні, так і в міській клінічній лікарні № 1. Також відкрили реабілітаційне відділення на базі поліклініки № 2 на вулиці Довгій. Співпрацюємо з Першим добровольчим хірургічним шпиталем у Старому Лисці, який повністю фінансуємо з міського бюджету. Також маємо співпрацю з обласною лікарнею, реабілітаційним центром, який є там. Багато чого робили у плані доступності.
— А які справи зі спорудженням соціального житла для військових і людей зі статусом ВПО?
— За спільним проєктом Івано-Франківська та Європейського Союзу будуємо на вулиці Ребета два будинки на 165 квартир з дитячим садком і великим укриттям, якими зможуть користуватися всі жителі мікрорайону, не лише мешканці будинків.
Це — помешкання для ВПО, але пріоритетом є родини учасників бойових дій. У нас є домовленість, що це соціальне житло в перспективі залишається за міською територіальною громадою.
Руслан Марцінків під час інспекції міста, Івано-Франківськ, вулиця Коновальця, 2 грудня 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
У черзі на це житло у Франківську перебувають 300 родин. У нас є соціальні гуртожитки. Але соціальне житло — набагато краще, бо там є кухня, санвузол, туалет.
— На одній із нарад в обласній військовій адміністрації говорили про те, що в області бракує 4 тисячі укриттів. І на те, щоб їх підготувати, потрібно 2 мільярди гривень. Чи проводилися такі розрахунки на рівні громади?
— Проводилися. У нас сьогодні є укриттів на 35 тисяч населення. Зрозуміло, що цього недостатньо. Але така ситуація не тільки в Івано-Франківську.
Ми йдемо двома шляхами. Перший — нам важливо було навести лад з укриттями в садках і школах. На це виділяється найбільше грошей: минулого року було 45 мільйонів гривень, у 2023 — 50, цього року приблизно 20 мільйонів ми ще додатково спрямували саме на освітні заклади.
Там розширювали укриття, робили вентиляцію та санвузли. Для нас було важливо забезпечити освітній процес. Й укриття в школах — це фактично сховища для мікрорайонів. Вночі, коли є повітряні тривоги, вони доступні для всіх.
Від облаштування укриттів у підвалах ми відмовилися. Хоча спочатку відремонтували десь 40 підвалів. Але їх захаращували, крали світильники, розетки. Тому ми вирішили, що це — марнування грошей.
Якби була значна небезпека, то, напевно, навели б порядок у підвалах, як це я бачив у Гуляйполі чи Покровську, коли ще туди можна було заїжджати. Але говорімо відверто: у нас люди не дуже ходять в укриття. Тому ми ухвалили рішення про сховища в освітніх закладах.
Руслан Марцінків під час акції на підтримку полонених, Івано-Франківськ, вулиця Коновальця, 30 листопада 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
І ще ми вирішили, що будівельники мають робити укриття як підземні паркінги. Наразі майже 40 таких паркінгів-укриттів вже зробили. Люди можуть ними користуватися в різних мікрорайонах.
Хочу похвалити ОСББ. У них є 34 укриття. Є господарі, є ключі, є відповідальні люди. Наприклад, в ОСББ на Набережній, 32 чи Молодіжній, 41.
Чи достатньо в місті укриттів? Ні, недостатньо. Але де соціальне житло — ми одразу їх будуємо. Де торгові центри чи інші заклади комерційного призначення — там є укриття. У місті нам треба ще стільки укриттів, щоб вистачило для 180 тисяч людей.
Але у нас краща ситуація з цим, ніж загалом в області. Поїдьте в села, подивіться, де там є укриття. Найкраще укриття — це школа, обкладена блоками.
За потреби кожен підвал може стати укриттям. Але знову ж таки, це залежить від бажання людей. Ми казали: якщо люди готові робити укриття, даємо генератор. Майже 30 генераторів дали ОСББ для укриттів. Вони заправляють їх, стежать за їхньою роботою.
З часом укриттів буде більше. Бо ми кожного власника того чи іншого об’єкта змушуємо робити сховища.
— Ви прогнозували, що зима буде складною. І коли не буде світла, газу, води, то люди підуть до пунктів обігріву, які ви планували облаштувати на базі освітніх закладів. Протягом року вдалося щось придбати для них?
— Ми ці пункти облаштували. Ба більше, купили старлінки. Бо коли довго немає електропостачання — поганий зв’язок. А так люди зможуть прийти і скористатися.
Слава Богу, такий сценарій нам поки не потрібен. Але ми спілкуємося з керівниками міст, які проходили це: Чернігівщина, Сумщина, зараз — це Одеса, частково Київ, Дніпро.
Добре, що ми поки з газом і електрикою. Але якщо буде інша ситуація, ми готові їх розгортати.
У нас є план. Школи стануть місцями, куди людина зможе прийти, зігрітися, навіть переночувати. Ми на початку війни переселенців приймали в освітніх закладах. Там є кухня, елементарні умови. Ми це облаштовували у 2022 році. Спочатку було шість шкіл, у пікові періоди — вісім, потім зменшили до трьох і одного.
Руслан Марцінків на відкритті ветеранського ярмарку, Івано-Франківськ, 6 грудня 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
Також ми пропрацювали варіант, щоб під час блекаутів район Позитрон в Івано-Франківську був з теплом. У більшій частині мікрорайону Пасічна також подаватиметься тепло, бо там — централізоване теплопостачання. Воно буде навіть без електрики. Хтось у цей час поїде в село, а старша людина, в якої нікого немає, зможе прийти до школи, в пункт обігріву.
— Продовжуючи тему блекаутів, як до цього підготувалися комунальні підприємства?
— Якщо говорити про централізоване теплопостачання, то воно буде. Хоча це й дорого: за один день роботи без електрики, як це в нас уже було, витрачається приблизно 200 тисяч гривень на пальне.
На основних насосних станціях в нас є генератори. Вони працюватимуть, але будуть певні проблеми з водою в окремих мікрорайонах, особливо в новобудовах.
Але нашому місту пощастило, тому що в нас вода йде фактично з гірської річки. Водозабір — вище від точки розміщення міста. Тому вода буде в системі, до третього поверху подаватиметься точно. Зможемо у кожному дворі поставити колонки, щоб була вода для технічних потреб.
Це ми вже говоримо про найгірший сценарій. Ми готувалися, тому що розуміли: можуть бути різні сценарії. Не знаємо, що завтра буде. Бачимо, як Одесу “кошмарять” зараз.
— Наступний 2026 рік ви оголосили роком освіти. Пообіцяли, зокрема, збільшення зарплат працівникам дитячих садків, позашкільних закладів. А скільки садків плануєте збудувати?
— Ми відкрили другу чергу Крихівецької школи цього року. Там була проблема з початковою школою.
Також маємо дитячий садок у селі Березівка. Жителі села їздили до міста, тому ми поставили завдання переробити під садок будь-які приміщення, де це можливо.
Зараз у нас будують декілька об’єктів. Це — зобов’язання забудовників Івано-Франківська. Зараз за інвестиційним конкурсом добудовують великий дитячий садок у мікрорайоні Каскад на 14 груп.
В Опришівцях — друга черга школи, яку мали б здати у наступному році. Це знову ж — початкова школа для того мікрорайону.
Руслан Марцінків у Ветеранському просторі на занятті з англійської мови для дітей військових, Івано-Франківськ, 28 листопада 2025 року. Facebook/Руслан Марцінків
Дитячий садочок в Крихівцях, який будує забудовник. Там уже приміщення накрите, поштукатурене. Залишилися внутрішні роботи і благоустрій території. Буде садочок на 10 груп.
Крім того, хочемо розмежувати дитячий садок і початкову школу в мікрорайоні Пасічна. Нам зобов’язалися побудувати приміщення дитсадка.
Також запланували відкрити дитячий садок на дві групи в селі Драгомирчани. Є приміщення для цього, зробимо реконструкцію. За кілька років ми відкрили дитячі садочки практично в усіх мікрорайонах і селах, щоб діти залишалися у своєму селі.
Зараз у планах — будувати нову школу в мікрорайоні Пасічна, де новий міст. Там є земельна ділянка. Вже проєктуємо її для учнів 1-12 класів.
Ми бачимо більшу потребу в школах. Якщо з дитячими садочками ситуація більш-менш, і деякі з них не заповнені на 100%, то по школах в нас є більша проблема.
