Постраждало від негоди і Прикапаття. Там водою змивало дороги, мости, дамби і ліси. Одне з основних джерел прибутку місцевих жителів – лісові гриби та ягоди – також знищено, пишуть Подробиці.
Збирання грибів та ягід – популярне заняття на Прикарпатті. Ними торгують при виході з лісу обабіч центральної траси.
– Є гриби чи нема? – Отруйні, для кого є для кого нема.
Пан Михайло на ногах із о пів на п’яту ранку. За шість годин у лісі “намотав” понад тридцять кілометрів. Показує свої “трофеї”.
Оди трошка голубінок, оди трошка лисичок, і трошка грибів. Дуже трошка.
Урожай – небагатий. Причина – зливи та малосніжна зима, каже чоловік. Він – грибник зі стажем. І заробіток насправді це нелегкий. Утім, на одну пенсію вижити важко. За гроші, зароблені на зборі грибів та ягід, живе чи не цілий рік. Продає не на вагу, а маленькими кошиками.
Михайло, житель села Лісний Хлібичин:
– Кілограми не продаю, бо не годен навіть кілограм назбирати. Я маю кошики такі. – А кошик по чому? -150. – Лисички? – Кошик 90-80, як коли. – А голубінки? -50.
Розкладає товар і пан Роман. У нього у відрі грибів більше, але і збирали їх утрьох.
Роман, житель села Лісний Хлібичин:
– Це все хазайське. – У вас такі гарні грибочки. – Від п’ятої години. – Цей рік як оцінюєте? – Неврожайний.
Неврожайний сезон і для суниці.
Ми проїхали всю трасу Івано-Франківськ – Коломия. І продавців суниці зустріли лише в одному місці. За півлітра тут правлять 150 гривень.
Хоча минулого року 150 коштував літр. Та дешевшати ягоди навряд чи вже будуть, розповідають селяни. У квітні-травні, коли вони цвіли, в області були сильні заморозки.
Роман, житель села Лісний Хлібичин:
Нема суниць, обмерзло все. Немає зовсім. По одній десь там.
Не густо із дарами лісів і на прилавках міських базарів. Тут лише одна жінка зі свіжими грибами – підберезниками. Каже: знайти білого гриба зараз складно.
Оксана, продавчиня:
-40 гривень. – За ось купочку? – Так. – Ми продали, мали чотири купочки. – А є гриби чи нема? – Нема. У нас нема. Може в іншому лісі, а у нас нема.
Франківець Володимир цьогорічними цінами шокований. Каже: хоч його родина й любить ласувати грибами, але ж не за такі гроші. Чекає, можливо, ще подешевшають.
Володимир Шекета, житель Івано-Франківська:
Ціни чесно кажучи такі космічні. 100-150 гривень іноді навіть до двісті зашкалює. Чесно кажучи, наскільки я їх люблю, я собі краще б два кілограма м’яса купив. Ніж тако переплачувати. Я розумію – погодні умови, але то не є золото.
Пік збору всіх їстівних грибів припадає на кінець літа і початок осені, і за сприятливих погодних умов може тривати аж до осінніх заморозків. Тож шанс купити дари лісів, і за дешевшими цінами, ще є.
