Нинішній зимовий сезон у Карпатах через війну та теплу погоду виявився чи не найскладнішим за багато років.
З одного боку, українці не можуть чи не хочуть дозволити собі традиційний зимовий відпочинок, з іншого – й природні умови для цього не найкращі, пише УНІАН.
На початку січня 2023 року в популярному курортному містечку Славське на Львівщині зфіксували температуру +14 градусів за Цельсієм, звісно, без снігу. Аналогічна ситуація спостерігається і зараз на більшості зимових курортів українських Карпат. Аномальна погода наклалася на чинники, спричинені війною – постійні повітряні тривоги, вимкнення електрики, збідніння людей тощо, тож місцевий бізнес знову опинився на межі виживання.
Сніг є тільки у Буковелі
Фактично єдиним гірськолижним курортом в Україні, де зараз є сніг, є Буковель. Щоправда, і там сніг штучний.
За словами засновника однієї з туристичних агенцій Львова Ігоря Губіліта, забезпечити гірськолижні спуски снігом у Буковелі вдалося завдяки кільком умовам. Найперше – це його вдале розташування, адже тамтешня місцевість дещо холодніша, ніж інші частини Карпат. Крім того, у Буковелі є велике озеро, що дозволяє забезпечувати снігові гармати найголовнішою сировиною – водою.
“Гірськолижний бізнес з одного боку є високодохідним, з іншого – потребує великих затрат”, – зазначає Губіліт.
Крім того, зимовий відпочинок має дуже короткий “високий сезон”, фактично всі основні прибутки курорти заробляють у період кінець грудня – перша половина січня, коли люди традиційно знаходять час на відпочинок під час свят.
“Це (високий сезон – ред.) коли новорічно-різдвяні свята, тривалі вихідні співпадають із шкільними канікулами. Все інше, це для “підтримки штанів”, – пояснює Губіліт.
Крім того, констатує він, також свої корективи вносить глобальне потепління – холодні та сніжні періоди стають все коротшими, а теплі зими – скоріше правилом, а не винятком. Причому така ситуація цього року спостерігається не лише в Україні, а й в усій Європі, де навіть знамениті альпійські гірськолижні курорти вимушені закриватися через відсутність снігу. Тож бізнесу доводиться переключатись на інші види відпочинку. Наприклад, у Буковелі з’явилися етнопарк “Гуцулленд” та численні види спа-відпочинку. Також дедалі активніше розвивається зимовий хайкінг.
“Тепер все це наклалося на воєнні обставини: багатьом українцям зараз не до відпочинку – чи то у війську, чи виїхали за кордон, чи просто матеріальний стан не дозволяє. От і отримуємо обвал фактично по всіх напрямках діяльності”, – зауважив Губіліт.
За його інформацією, грудень за кількістю туристів не особливо відрізнявся від попереднього сезону, однак на Новий рік людей було вдвічі менше. При цьому попит на екскурсійний відпочинок не так помітно впав, однак змінились уподобання людей.
“Дуже активно цікавляться українськими традиціями і всім, що з цим пов’язане. Наприклад, у цьому сезоні був великий попит на колядки, популярними були екскурсії у Криворівню, також люди цікавляться місцевою їжею”, – розповів Губіліт.
Разом з тим, вимкнення електроенергії не дуже вплинуло на роботу туристичної галузі, адже більшість готелів та ресторанів, частина садиб вже встановили генератори, тож фактично навпаки туристи можуть отримати трохи більше часу зі світлом, ніж вдома.
Не заради відпочинку, а щоб сховатись від обстрілів
За словами голови гірськолижного селища Славське на Львівщині Володимира Беги, наповненість баз відпочинку на курорті цього сезону складає 50-60%. Однак тепер змінилася мета поїздки – люди приїжджають не стільки заради відпочинку, як задля того, щоб на кілька днів сховатись від обстрілів. Крім того, якщо раніше передусім запитували про умови проживання, то тепер перше питання – чи є в готелі генератор.
А ось зі снігом, на жаль, Славському цього року не пощастило, тож в оглядовому режимі працює лише витяг “Захар Беркут”. Також є система штучного засніження дитячого витягу на горі Погар, однак можливостей для катання там не так вже й багато.
Водночас Бега запевняє, що відпочинок у Славському в умовах війни буде безпечним. Так, якщо сигнал повітряної тривоги застане туриста на вершині, то це, за його словами, не є проблемою, оскільки буде достатньо часу, аби спуститись в долину та знайти місце в укритті. Так само не є проблемою вимкнення електроенергії для бугельного витягу, звідки можна легко спуститись при терміновій потребі. Складніша ситуація з крісельними витягами – так вкрай необхідний генератор, інакше це дуже ризикований підйом.
При цьому, за його словами, на селищному бюджеті проблеми гірськолижного сезону не надто позначились – підприємці продовжують сплачувати туристичний збір.
Водночас, для Славського це вже не перший безсніжний сезон, і, схожу, в місті вже зробили для себе певні висновки, створивши умови для відпочинку на курорті за будь-яких погодних умов. Там є де просто прогулятися, є кілька облагороджених гірських маршрутів для хайкінгу, які цілком безпечно можна подолати і взимку. Також у Славському достатньо ресторанів та спа-готелів, тож, загалом, тут можна чудово відпочити і без снігу, звісно, якщо катання на лижах для вас не є основною метою поїздки і ви відкриті для будь-якого формату відпочинку.
До того ж, зі Славського легко доїхати до Сколе, де доступні чимало прогулянкових маршрутів нацпарком “Сколівські Бескиди”. Також у славському можна замовити й різноманітні екскурсії.
Готелі та садиби виживають як можуть
Ті, хто займаються зеленим туризмом, все ж не втрачають оптимізму та сподіваються пережити проблеми, які виникли у їхньому бізнесі через аномально теплу зиму та війну. Хоча визнають – зима без снігу це зовсім не те, на що очікують їхні клієнти. Тож мусять вигадувати розваги, які можна пропонувати їхнім постояльцям замість снігових.
Марта Яким, менеджерка невеликої сімейної садиби у селі Біличі Самбірського району на Львівщині, визнає, що їм значною мірою вдається виживати за рахунок вдалого розташування поблизу пункту пропуску Смільниця на кордоні з Польщею. Люди, які виїжджають за межі України, бачать, що це найближчий до кордону готель. Такі клієнти приїжджають зазвичай пізно ввечері та замовляють лише вечерю та сніданок, після якого вирушають далі.
Господарі садиби, що відкрилася восени 2021 року та з початком війни закрилась, розповідають, що після повторного відкриття у серпні 2022 року їм довелося підвищити вартість проживання на 10%. На це вплинуло подорожчання побутової хімії та харчування, яке їхнім постояльцям постачає сусідній ресторан. Щоправда, зазвичай їхні мешканці їжу замовляють рідко – сюди вони їдуть, аби самим посмажити шашлики на свіжому повітрі.
Оскільки готель розташований у низькогірній частині Карпат, нестачу снігу тут компенсують катанням на квадроциклах, купанням у чанах та батутом для дітей.
А от власниця невеликого сімейного готелю на 10 номерів у селищі Верховина Івано-Франківської області Галина Мокан розповіла, що по суті єдиним напрямком, який дозволяє їй хоч якось підтримувати готель, є дитячий туризм.
“Щось Київська міська адміністрація замовила, також дзвонять із Дніпра, питають про відпочинок для дітей”, – розповідає пані Галина.
Однак навіть завдяки цьому виду туризму її невеликий готель заповнений на 20%, тож навіть повністю опалювати його невигідно. Справа у тому, що навіть якщо такий відпочинок організовує міська влада інших регіонів, зазвичай вона проплачує лише частину відпочинку, а батьки ще мають доплатити певний відсоток, однак навіть ця порівняно невелика сума є для багатьох непідйомною.
“Торік готель був заповнений з 25 грудня до 15 лютого, а цього року туристи приїжджають тільки на великі свята: Різдво, Новий рік, Маланки, Василя, Водохреще”, – каже пані Галина.
Оскільки снігу в селищі цього року немає, доводиться пристосовувати програму до теперішніх умов – возити людей на бричках, верхи на конях, проводити майстер-класи з виготовлення гуцульського сиру тощо. Для останнього у господарстві Галини Мокан є власний музей сиру. Також туристи цікавляться розташованим у селищі музеєм “Тіні забутих предків”.
На думку Мокан, головною причиною зменшення кількості туристів у Карпатах цієї зими є війна, і як її наслідок – збідніння людей. Друга причина – відсутність снігу. Як би там не було, але безсніжна зима таки втрачає свій колорит та привабливість.
Водночас мала кількість туристів призводить до того, що бізнесу стає збитково працювати. У випадку цього готелю приймати туристів на одну ніч взагалі невигідно. Двомісний номер у пані Галини коштує 400 гривень, якщо ж приїжджає група, що заповнює весь готель, то вони отримують знижку. При тому вартість нічлігу навіть нижча, ніж минулого сезону.
Щодо харчування, то європейський сніданок тут коштує 90 грн (м’ясна чи сирна нарізка, омлет або яєшня, налисники з сиром, чай-кава), обід з першою стравою 120 грн. Пані Галина зазначає, що вони не використовують найманої праці, тож все роблять самі, у тому числі й готують їжу.
Тим не менш, те, що у цьому сезоні немає туристів, пані Галина сподівається пережити: “У нас власне господарство, три корови, коні, свині, маємо достатньо заготовок на зиму, тож мусимо пережити цю зиму, великої біди немає”.
Провалений сезон через страх осуду
Є й ще одна причина, яка серйозно підкосила карпатський туристичний бізнес – злощасне “не на часі”. Ще з літа психологи кинулися доводити, що відповідальний відпочинок під час війни, без показухи та надмірних веселощів – це зовсім не моральний злочин, а необхідність для підтримки психічного здоров’я. Втім, ймовірно, через страх наштовхнутися на суспільний осуд ані на центральному рівні, ані на місцевому туризм та відпочинок взагалі не популяризували.
Але ж, здавалося б, при грамотному підході курорти українських Карпат навпаки цілком могли б заповнити собою нішу закритого нині для багатьох закордонного відпочинку – адже чоловікам сюди їхати ніхто не забороняє, добиратися швидше, особливо за відсутності авіасполучення, та й коштує це дешевше – хоча б за рахунок того, що через девальвацію гривні закордонний відпочинок для українців здорожчав щонайменше вдвічі, ще й враховуючи, що інші країни інфляція теж не оминула.
Можливо, все ж вже час повертатися для здорової популяризації туризму в Україні під час війни. Звісно, доведеться попрацювати над адаптацією рекламної стратегії та пропозиції до потреб військового часу, в тому числі змістивши акценти з суто розважального відпочинку на відновлення психічного здоров’я та відпочинок від стресу внаслідок ракетних обстрілів та блекаутів. Повірте, користь від цього буде як бізнесу, а, відповідно, і економіці всієї України, так і простим українцям, які все ж мають право на відпочинок та відновлення сил навіть під час війни.
