2 лютого зв’язковій УПА Єфросинії Малиновській на псевдо Розетка зі села Рунгури Коломийського району вручили медаль “За гідність та патріотизм”.
Косметологія FineLine пропонує лазерну епіляцію на новому 3000w апараті. Спробуйте перший сеанс на ділянку пахв безкоштовно. Переконайтесь у ефективності!
Про це повідомили на Facebook-сторінці Печеніжинської громади.
Відзнаку Єфросинії Малиновській у день її народження вручили голова Печеніжинської громади Ігор Довірак і військовослужбовець, краєзнавець Андрій Мацьків.
“Вона була однією з тих, хто ризикував усім заради боротьби за незалежність України. Несучи накази, інформацію, зброю та медикаменти, вона діяла в найнебезпечніших умовах, ризикуючи життям заради своїх побратимів та майбутнього своєї нації”, — йдеться у дописі.
Що відомо про Єфросинію Малиновську
Єфросинія Малиновська народилася у 1929 році у селі Рунгури. В дитинстві та юності допомагала воїнам повстанської армії. За це енкаведисти арештували її, утримували у в’язницях, допитували, а суд виніс вирок — 10 років заслання в таборах ГУЛАГу.
Батько Єфросинії Малиновської працював лісником, мама — на полі. Фрося мала сестру Марію і двох братів — Івана й Василя. Найстарший брат Василь був у повстанцях у сотні Різуна на Волині. Після поранення повернувся в Рунгури.
Допомагати воїнам УПА Єфросинія почала в 14-15 років, ще за часів німецької окупації. Тоді вона носила штафети —письмові зашифровані повідомлення.
Після закінчення Другої світової війни дівчина почала передавати повстанцям їжу й лікувальні трави, які збирала самотужки. Після закінчення санітарних курсів, які в селі таємно проводила провідниця Зена, Фрося отримала своє псевдо — Розетка. Єфросинія допомагала переважно повстанцям із рунгурської криївки.
Після арешту Єфросинію Малиновську утримували у в’язницях Печеніжина, Коломиї, Станіслава. На жодному з допитів вона не видала повстанців.
Її засудили до 10 років заслання. Зі Станіслава Фросю забрали в Харків. Там тримали довго — через дитячу травму руки Єфросинія мала інвалідність, і жоден конвой не хотів брати її на роботу. Однак згодом дівчину відправили в Кіров, а звідти — у Республіку Комі.
На волю Єфросинія вийшла у 1953 році за амністією Хрущова. Жодних фото з юності, ув’язнень чи заслання в неї не залишилося — все спалили енкаведисти.
Зараз жінка живе у рідних Рунгурах. Чоловік Розетки помер 10 років тому. За жінкою доглядає сім’я — дочка й онука.
