Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) звільнила прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури Миколу Мартина, який у 2015–2019 роках очолював Калуську місцеву прокуратуру. Причиною стало грубе порушення правил прокурорської етики: посадовець умисно ухилився від виконання рішення РНБО щодо перевірки законності встановлення йому ІІ групи інвалідності.

Протягом семи років цей статус приніс прокурору майже 1,5 мільйона гривень пенсії та дозволив повністю знятися з військового обліку на підставі «білого квитка». Попри виправдання Миколи Мартина лікарняними та втратою статусу особи з інвалідністю на момент перевірки, 27 травня КДКП ухвалила рішення про його звільнення з органів прокуратури, інформують “Вікна”.

Кар’єра, інвалідність та «білий квиток»

Микола Мартин працює в органах прокуратури з вересня 2002 року, присягу склав у 2011 році. У 2015–2019 роках він очолював Калуську місцеву прокуратуру, а з листопада 2021 року обіймав посаду прокурора Івано-Франківської окружної прокуратури.

Згідно з матеріалами дисциплінарного провадження, 26 липня 2017 року Мартину вперше встановили ІІ групу інвалідності. Надалі він кожні один-два роки отримував нові рішення МСЕК.

У жовтні 2022 року інвалідність продовжили з датою чергового переогляду 3 жовтня 2024 року. Скаржник у справі наголосив: прокурор достовірно знав, що не має реальних функціональних порушень здоров’я для такої групи.

Статус дозволив повністю уникнути військової служби. 19 жовтня 2017 року ВЛК Долинського ОМВК визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

За 7 років перебування у статусі «особи з інвалідністю» Мартин отримав з держбюджету 1 млн 476 052 гривні пенсії:

  • 2018 рік — 58 871 грн
  • 2019 рік — 277 211 грн
  • 2020 рік — 201 570 грн
  • 2021 рік — 218 180 грн
  • 2022 рік — 238 320 грн
  • 2023 рік — 251 160 грн
  • 2024 рік — 230 740 грн

Ігнорування перевірок на тлі всеукраїнського скандалу

У жовтні 2024 року в Україні вибухнув масштабний скандал через виявлення численних фактів сумнівних інвалідностей у прокурорів. Мартин повторний огляд не пройшов, тому з 3 жовтня 2024 року втратив статус особи з інвалідністю, а виплати йому припинили у листопаді 2024 року.

На виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, керівник Івано-Франківської обласної прокуратури листами від 18 вересня 2025 року зобов’язав Мартина прибути до ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» для проходження обстеження. Повідомлення надсилали через внутрішню систему та рекомендованими листами із роз’ясненням наслідків, але прокурор у медустанову не з’явився.

Дисциплінарна скарга надійшла у липні 2025 року, а висновок про проступок склали 9 квітня 2026 року. Засідання призначали на 21 квітня та 14 травня, проте Мартин не приходив, подаючи клопотання. На фінальне засідання 27 травня 2026 року він знову не з’явився через «незадовільний стан здоров’я», але лікарняного не надав. Запитувані дані надав лише частково, а решту інформації назвав «конфіденційною».

Позиція прокурора: виправдання лікарняними

У письмових поясненнях Микола Мартин відкидав звинувачення та захищався такими аргументами:

  • Назвав доводи скарги «припущеннями» без належних доказів.
  • Заявив, що жоден закон не зобов’язує особу ініціювати позаплановий перегляд інвалідності через публікації у медіа чи суспільний резонанс.
  • Пояснив нез’явлення до інституту МОЗ у вересні 2025 року лікарняним, зазначивши, що листи керівництва видали вже після відкриття листка непрацездатності.
  • Стверджував, що закон взагалі не передбачає повторного оцінювання для осіб, які вже втратили статус особи з інвалідністю, хоча сам 19 лютого 2026 року звертався до установи для з’ясування такої можливості.

Вердикт КДКП: свідоме ухилення

Службове розслідування та КДКП повністю спростували версію прокурора. Комісія встановила, що з 22 жовтня до 3 листопада 2025 року Мартин не перебував на лікарняному, але можливістю пройти перевірку не скористався, як і не вжив жодних заходів до 27 травня 2026 року.

У своєму рішенні Комісія наголосила:

«Прокурор Мартин М.М., усвідомлюючи суспільну чутливість питання, пов’язаного з фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, на виконання рішення РНБО України мав обов’язок не лише формально дотримуватися вимог закону, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту своєї особистої репутації та збереження авторитету органов прокуратури. Натомість він проігнорував письмову вимогу керівництва щодо проходження повторного медичного огляду, не з’явився до медичної установи та не забезпечив публічного спростування сумнівів у законності встановлення йому групи інвалідності».

За грубе порушення правил прокурорської етики КДКП наклала на Миколу Мартина дисциплінарне стягнення у виді звільнення з органів прокуратури. Експосадовець має право оскаржити цей вердикт в адміністративному суді.