Уродженка Івано-Франківська, науковиця і перекладачка Галина Лейцюсь зараз живе у Німеччині й читає лекції для іноземців з історії України.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Про які історичні періоди та особистості розповідає жінка, як сприймає лекції аудиторія та про ставлення німців до російсько-української війни — у матеріалі Суспільного.
Мюнстер приймає українців
Галина Лейцюсь з родиною з квітня 2022 року проживає у німецькому місті Мюнстер. Місцевість відома тим, що там у 1648 році було підписано Вестфальський мир, який завершив Тридцятилітню війну. Зараз у Мюнстері є багато українців.
“Наші земляки збираються у місцевій церкві, де у неділю править український священник. Також за містом є локація на кшталт музею просто неба у Пирогові — цікава місцина у парковій зоні. Там є старі школа, млин — все давнє, XVII-XVIII століття. Туди також приїздять українці. Збираються разом, роблять свічки окопні на фронт”, — розповідає Галина Лейцюсь.
За її словами, українці у Німеччині отримують соціальні виплати, їм допомагають із житлом і харчуванням. Втім жінці доводиться чути розмови німців про те, що варто було б припинити надавати підтримку, спонукати українців дбати про себе самостійно і йти працювати.
Часто українці розмовляють російською
Часто українці, які живуть у Мюнстері, розмовляють російською, каже Галина Лейцюсь. Тож німці у таких випадках ідентифікують їх, як росіян. Те саме стосується українських страв, які іноземці вважають російськими.
“Якось побачила у кав’ярні у центрі Мюнстера дощечку з написом німецькою мовою “Сьогодні у нас — російськА борщ”. Як зреагувала на це я, українка з Івано-Франківська, яка, коли Київ ще був російськомовним, намагалася перекладати, де було можливо, лише українською? Я розповіла керівництву кав’ярні й усім присутнім, що слово “борщ” — не жіночого роду. І що борщ офіційно визнали у світі українською стравою і внесли до спадщини ЮНЕСКО”, — говорить Галина Лейцюсь.
Вона додає: такі ситуації доводять, як важливо, перебуваючи за кордоном, не забувати про рідну мову, культуру, традиції.
Лекції з історії України
У Мюнстері Галина Лейцюсь працювала перекладачкою в академії при хоспісі святого Йоганнеса. Та був період, коли жінка залишилася без роботи. Тоді у неї з’явився вільний час і виникла ідея проводити історичні лекції для іноземців. Готуючись, Галина Лейцюсь перечитала праці українських, німецьких, американських істориків, а також зробила візуальну презентацію.
Про Україну жінка розповідає різним слухачам. Серед них — переважно знайомі, друзі, колеги, які працюють у сфері надання паліативної допомоги.
“Одна з перших лекцій у мене була влітку минулого року в Гамбурзі. Потім — Франкфурт-на-Майні, серія виступів у Північній Рейн-Вестфалії. У березні цього року буду в Баварії, і дуже горджуся тим, що на початку квітня мене запросив проводити лекцію бургомістр міста Детмольд. Мрію побувати з лекціями також у більших німецьких містах — Берліні, Мюнхені, Штутгарті”, — каже Галина Лейцюсь.
На своїх лекціях жінка розповідає про монголо-татарську навалу, хрещення Київської Русі, заснування Києва, період козацтва, дає багато інформації про голодомор, згадує про заборони й утиски української мови. Галина Лейцюсь розказує німцям про князя Ярослава Мудрого і його дочку Анну, яка стала королевою Франції, Костянтина Острозького, Мазепу, Богдана Хмельницького.
Ні слова про повномасштабну війну
Про сучасні події в Україні, теперішню війну з РФ, німці не хочуть чути.
“Перш ніж я отримаю “добро” на свою лекцію, мушу стократно повторити, що моя презентація має одну прозірку про війну. Це — прозірка, де посередині бачимо дзвоники на дереві на території Софіївської церкви. Їх почепили за ініціативою нашої першої леді. Коли вони дзвенять, це символізує пам’ять про діточок, яких поранили, вбили, викрали чи вивезли з України під час війни. Показую світлини цих дітей. І жодного слова. Деякі німці плачуть”, — каже Галина Лейцюсь.
З її слів, все частіше німці у розмовах наголошують на тому, що їм набридла тема російсько-української війни.
