Результати коментує співорганізатор дослід-ження, начальник Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інве-стицій Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко, пише Mega.
Пане Віталію, нещодавно ви презетували дослідження профілю туриста, який відвідує Івано-Франківську область. Які цифри і результати дослідження вас особисто вразили найбільше і чому?
Так, ми отримали об’ємний кількісний і якісний зріз сфери туризму Івано-Франківської області, вивчивши думку 1200 відвідувачів Прикарпаття з урахуванням піків сезонності туристичного потоку, похибка якого не перевищує 2,9%. Наші гості своїми відповідями проілюстрували і позитивні, і негативні сторони сфери гостинності Прикарпаття.
Особисто для мене стали несподіваними кілька трендів.
Мотиваційна структура прийняття рішення. Українці для вибору туристичної дестинації найчастіше послуговувались інформацією зі соціальних мереж (53%), а іноземці – порадами друзів, родичів, колег (37%), інформацією зі соціальних мереж (36%) і, увага, послугами туристичних фірм (26%).
Не використаним залишається потенціал Прикарпаття як регіону подієвого туризму. Частка подієвого туризму становить 5,8%, хоча 83% відвідувачів знають про щонайменше одну подію, яка відбувається на території області.
Результати були очікувані? Як загалом можете проаналізувати отримані дані і цифри?
Кілька років поспіль ми працюємо з одним із мобільних операторів, тому вже вивчили, звідки приїжджає наш турист. І ось тепер постало питання поглянути на туриста з іншого ракурсу – з’ясувати його соціальний профіль, дізнатись про його мотивацію, дозвіллєві практики, витрати впродовж перебування у межах області, оцінку туристичної індустрії Івано-Франківщини.
Дослідження виконувалося з метою вивчення внутрішніх та іноземних туристичних потоків Прикарпаття, визначення конкурентних переваг регіону, виявлення особливостей попиту на туристичні послуги і прогнозування майбутніх запитів щодо туристичної інфраструктури області.
Ми йшли на ризики, тому що хотіли охопити багато і відразу, тому що вибрали не традиційну, а синтетичну методологію, тому що теоретичну генеральну сукупність дослідження вперше в Україні оцінювали не тільки на основі офіційних даних, але й інформації оператора телекомунікаційного зв’язку про мобільність абонентів, які приїжджали в Івано-Франківську область, і, врешті, тому що об’єкт дослідження – турист – дуже непроста категорія для роботи, бо це мобільна група.
Я щиро радий, що нам вдалось провести таке глибоке дослідження. Ми спільно з університетом зробили якісний інтелектуальний продукт, який стане хорошим посібником для використання даних у роботі і чиновників, і бізнес-середовища туристичної індустрії, насамперед у контексті коректування стратегій розвитку, маркетингової політики тощо.
Для виконання дослідження залучено 109 партнерів зі середовища туристичної індустрії Івано-Франківського регіону. Це заклади розміщення, музеї, туристично-інформаційні центри, природоохоронні території, суб’єкти туристичної діяльності (фірми і гіди). До роботи залучено 35 осіб, які виступили локальними координаторами.
Результатами ми задоволені, на мою думку, вони досить очікувані і реально віддзеркалюють картину і позитивних, і негативних сторін туристичної індустрії області.
Які принципові зміни можна спостерігати, порівнюючи ключову для області туристичну галузь з попередніми роками?
Таке глибоке і різностороннє дослідження проведене в Івано-Франківській області вперше. Ми отримали зріз різних сегментів ринку, всіх адміністративних дестинацій. Те, що було оприлюднено 25 лютого, – це лише незначна частина даних, які ми отримали для аналізу.
Дослідження проведене у всіх адміністративно-територіальних одиницях Івано-Франківської області (14 районів і 6 міст обласного значення). І глибокий аналіз результатів ще попереду. Тому що ці дані – це хороший продукт, але дані мають «працювати», тобто стимулювати нас розвиватись, проводити роботу над помилками.
По-перше, я бачу потенційні точки росту для нашої області – це діловий і подієвий туризм. По-друге, у нас нерозкритий потенціал в’їздного туризму. Область може приймати більше, ніж 10% іноземців, але для цього треба якісно і системно працювати.
Крім того, нам надалі треба покращувати інформаційну і транспортну доступність Івано-Франківської області.
Для нас це дослідження було важливе не тільки з точки зору результатів. Для нас, а я зараз маю на увазі не тільки владу, але й бізнес-середовище, з яким у нас активно почалась колаборація у рамках Туристичної ради Івано-Франківської області, це насамперед порядок денний із домашніми завданнями: які центри притягання і затримування туристів створювати; які маркетингові інструменти використовувати; з якими сегментами і ринками споживачів працювати; які туристичні продукти виводити на ринок і т.д.
Якщо порівняти Прикарпаття з іншими містами (Львів, Київ, Одеса), то наскільки профілі туристів відрізняються в цих містах?
Одним із завдань нашого соціологічного дослідження якраз і було з’ясувати профіль відвідувача. Причому ми з’ясували як портрет екскурсанта, так і портрет туриста, які приїжджають в Івано-Франківську область.
Щодо порівняння «прикарпатського» туриста з іншими, можу сказати, що теоретично можна зробити таке порівняння. Нам доступні дані про гостів Києва і Львова.
І логічно, що є спільні, але є і відмінні характеристики.
Івано-Франківська область.
Ключовий туристичний ринок – Україна (88%). Івано-Франківська область, на думку гостей, є дестинацією рекреаційного (відпочинкового) туризму (88%).
Найпоширенішими видами дозвілля респонденти назвали екскурсії (56%) і відвідування розважальних закладів (53%). Середній термін перебування відвідувачів становить 3-4 дні. 64% респондентів відвідали область не вперше.
Іноземці: Польща, США, Литва, Канада, Молдова, Німеччина, Італія, Чехія, Румунія, Росія.
Київ.
Дозвілля: серед найбільш привабливих об’єктів туристичного показу респонденти назвали відвідування історичних та архітектурних пам’яток Києва. Середній термін перебування відвідувачів становить від трьох до п’яти днів.
Іноземці: Білорусь, Ізраїль, США, Німеччина, Туреччина, Великобританія, Польща, Азербайджан, Франція, Італія.
Львів.
Ключовий туристичний ринок – Україна (43%). Першочергова мета – відпочинок (72,8%). Дозвілля: найперше до міста їдуть на посиденьки в кав’ярнях і самостійні прогулянки містом. 51% не вперше у Львові.
Іноземці: Польща, Білорусь, Туреччина, Німеччина, США, Великобританія, Канада, Литва, Ізраїль.
Зауважу, що на географію іноземних туристів значно впливає наявність розвиненого повітряного сполучення. У нас, на жаль, аеропорт, який має статус міжнародного, не виконує свою роль, роль транспортного хабу, тому ось ці наші 10% іноземців, які до нас усе ж таки приїжджають, то вони приїжджають здебільшого на автомобілях.
Пане Віталію, скільки коштів залишає український та іноземний турист, відвідуючи нашу область?
Найперше зазначу, що в нашій інфографіці представлено структуру витрат, яка є усереднена для екскурсантів і туристів Прикарпаття.
Тому, якщо брати окремо туриста, то ситуація наступна: в Івано-Франківській області середні витрати українського туриста – 43 євро (~1300 грн.), іноземного – 77 євро (~2300 грн.).
Київ (дані 2017 р.): іноземні громадяни витрачають у середньому за день 150 доларів (~4200 грн.), а українські туристи – 50 доларів (~1400 грн).
Львів (дані 2018 р.): середні витрати туриста – 74 євро (~2220 грн.). Враховуючи, що у Львові велика частка потоку – це іноземці, то приблизно витрати прикарпатських і львівських гостей співрозмірні.
