165 гектарів дикої природи. Без техніки, без хімії, без плуга. Саме так виглядає урочище Касова Гора. Це унікальна ділянка опільського степу, яку вже кілька років рятують активісти ГО «Екогалич». Територія, яка десятиліттями використовувалась для сінокосіння й випасу тварин, тепер перетворюється на центр збереження й відновлення рідкісних степових екосистем.
Більше про нього Місту розповів голова громадської організації «Екогалич» Володимир Бучко.
«Це еталон. Тут збереглися майже всі види рослин і тварин, які були притаманні бурштинському степу», — пояснює Володимир.
Через зникнення традиційного сільського господарства — випасу худоби, косіння — степ почав деградувати. Чагарники та інвазивні види витіснили ніжну флору. Минулорічна трава накопичується і створює «волок», що заважає ранньому цвітінню рідкісних рослин.
Відновлення, освіта, туризм
ГО «Екогалич» створила Центр відтворення та збереження екосистем Касової Гори — пілотний проєкт, який має чотири напрями:
- Відтворення степових екосистем: шляхом контрольованого випасання тварин та викошування.
- Реінтродукція рідкісних видів: повернення вимираючих тварин і рослин, характерних для регіону.
- Просвітницька діяльність: екопросвіта місцевих жителів і гостей.
- Розвиток екотуризму: створення простору для рекреації, спостережень за природою, пішохідних маршрутів.
Повернення ховраха крапчастого
Головний «герой» відновлення — ховрах крапчастий. Колись він був звичайним мешканцем Касової Гори, а тепер занесений до Червоної книги. Останні його колонії ледь виживають на заході України. Команда центру вже облаштовує вольєри, щоб створити нову маточну популяцію — і дати шанс цьому виду повернутися додому.
«Ми вже прийняли травмованих тварин з інших територій, де орють землю та нищать природне середовище. Частину з них підлікували і створюємо для них безпечні умови», — розповідають зоологи.
Маленька Асканія-Нова на Франківщині
Окрім ховрахів, на території живе стадо плямистих оленів, лані, дикі євразійські барани, кінь Пржевальського, сарни. Всі тварини відіграють роль у відновленні степу — через природний випас.
«Це наша маленька Асканія-Нова на Прикарпатті», — жартують активісти.
Люди, ентузіазм і виклики
Центр працює завдяки самовідданій праці волонтерів. Один звірівник живе на території постійно, інші долучаються, коли є можливість. Фінансування мізерне — головно за рахунок грантів і пожертв.
«Ми неприбуткова організація. Все, що маємо, — купуємо самі. Якщо знайдеться фонд — раді кожній гривні. Наша мета — не лише зберегти, а й показати, що це можливо», — каже керівник проєкту.
Чому це важливо?
У час, коли природні території зникають, проєкти на кшталт Касової Гори — унікальний приклад того, як можна зберегти екосистему, відновити рідкісні види і створити платформу для екологічної освіти.
