Мешканці Кутської об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області рішуче протистоять видобутку піску на річці Черемош, що ведеться приватною компанією без відповідних дозволів та погоджень. Це може призвести до катастрофічних екологічних наслідків та руйнування будинків у прибережній зоні.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Пише Правда.іф з посиланням на Версії.
Згідно з розслідуванням, проведеним журналісткою Марією Івановською для телеканалу “Еспресо”, на березі гірської річки Черемош розгорнулася масштабна незаконна діяльність з видобутку піску та гравійно-піщаної суміші, що викликало обурення та занепокоєння місцевих жителів, які стали свідками інтенсивних робіт з використанням важкої техніки без будь-яких консультацій з громадою чи місцевою владою.
“У них потужна техніка. У них 5 потужних екскаваторів, вантажні автомобілі. Вони за неповні 20 хвилин вивезли 7 КрАЗів суміші”, – повідомив голова Кутської ОТГ Дмитро Павлюк, наголошуючи на інтенсивності та масштабності робіт, які розпочалися без відома та погодження з органами місцевого самоврядування, що викликає серйозне занепокоєння щодо законності таких дій.
Керівник громади описав ситуацію, що розгорнулася на березі Черемошу, як рейдерське захоплення території, під час якого представники приватної компанії не лише активно проводили земляні роботи, але й перешкоджали доступу правоохоронних органів до місця проведення робіт:
“Не допускали поліцію. Поліція стояла, представники охоронної фірми приїхали, оточили це родовище і просто собі вивозили піщано-гравійну суміш”, – пояснив Дмитро Павлюк, підкреслюючи зухвалість дій компанії та ігнорування нею законних вимог.
Представники компанії, яка здійснює видобуток піску, посилаються на наявність спеціального дозволу від Державної служби геології та надр України на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку корисних копалин, проте голова Кутської ОТГ наголошує, що для початку таких робіт необхідне погодження з громадою, проведення громадських слухань та отримання низки інших дозвільних документів, чого виконано не було.
Мешканці громади висловлюють глибоке обурення через відсутність будь-яких консультацій та інформування населення щодо запланованих робіт:
“Ніхто з громадою не спілкувався, ніяких зборів не було, нічого не знали”, “Нас, жителів, минули, минули нашу місцеву владу, районну владу, обласну владу, всіх минули”, – зазначають місцеві жительки Світлана Девда й Орися Ватрич, підкреслюючи повне ігнорування інтересів місцевого населення компанією-видобувачем.
Загроза екологічного лиха
Особливе занепокоєння жителів Кутської ОТГ викликають потенційні екологічні наслідки неконтрольованого видобутку піску на березі Черемошу, оскільки такі дії можуть призвести до зміни річища, підтоплення прибережних територій та руйнування житлових будинків, розташованих неподалік від річки, що становить серйозну загрозу для безпеки населення та екологічної стабільності регіону.
“Вони зараз це зрушують, значить і тут ще на березі, що ми живемо, піде вода. Це зараз куди піде? У підвали, фундамент, призведе до руйнування будинків. Це катастрофа”, – висловлює своє занепокоєння Світлана Девда, яка, як і багато інших жителів громади, вже спостерігає негативні наслідки проведення промислових робіт на березі річки.
Мешканці Кутів повідомляють, що внаслідок інтенсивного видобутку піску та гравію на річці вже з’явилися перші ознаки руйнівного впливу на житлові будинки – у фундаментах з’являються тріщини, а рівень води в криницях суттєво знижується, що створює додаткові проблеми для забезпечення водою місцевого населення.
“Мій будинок теж розташований за декілька метрів від річки. Я живу на нижній вулиці й загроза та сама – пропадає вода, тріскають будинки й усе інше”, – розповідає мешканка Кутів Ганна Зазубик, яка безпосередньо відчуває негативні наслідки від проведення робіт на березі Черемошу та побоюється за безпеку свого житла та доступ до питної води.
Розслідування та юридичні аспекти
Згідно з інформацією, отриманою в ході журналістського розслідування, розробкою прибережної території Черемошу займається ТзОВ “Бача”, зареєстроване у Вижницькому районі Чернівецької області, яке має дозвіл Державної служби геології та надр України від 10 липня 2024 року на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку піску та інших матеріалів з подальшим промисловим видобуванням.
Голова Кутської ОТГ Дмитро Павлюк підкреслює, що громада повинна отримувати рентну плату до місцевого бюджету за кожен кубометр видобутого піску, проте через несанкціонований та непогоджений характер робіт, такі надходження відсутні, що позбавляє громаду законних фінансових ресурсів.
Ситуація з видобутком піску на Черемоші вже привернула увагу правоохоронних органів – Косівський районний відділ поліції порушив кримінальне провадження за фактом незаконного видобутку піщано-гравійної суміші, оскільки, за даними слідства, ТОВ “Бача” здійснювало роботи поза межами території, на яку було отримано спеціальний дозвіл.
“Враховуючи, що місце фактичного використання надр зафіксоване за визначеними географічними координатами, є підстави вважати, що ТОВ “Бача” здійснює роботи щодо розробки родовища з подальшим видобуванням піску, гравію, піщано-галькового матеріалу за межами території, на яку Державною службою геології та надр України надано спеціальний дозвіл на користування надрами”, – зазначається в ухвалі Косівського районного суду Івано-Франківської області, що підтверджує обґрунтованість занепокоєння мешканців громади.
Судова ухвала також підтверджує відсутність у компанії повного пакету необхідних дозволів – роботи мали бути погоджені з органами Державної служби України з питань праці, Державним агентством водних ресурсів та органами місцевого самоврядування, чого зроблено не було, що ставить під сумнів законність всіх проведених робіт на березі Черемошу.
Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, офіційним директором і бенефіціарним власником ТОВ “Бача” є Козлан Марія Михайлівна, проте місцеві жителі стверджують, що фактичним керівником компанії є її син Микола Козлан, який в коментарі журналістці Марії Івановській заперечив будь-які порушення та наголосив на законності дій компанії.
“Ну, ми працюємо не на Черемоші, а біля Черемошу. Ми не проводимо роботи в річці Черемош. Ми у своїх межах, у своїй ділянці. В нас є відповідні координати й ми знаходимося у своїх межах”, – заявив Козлан, також додавши, що не чув про скарги та протести місцевих жителів, що суперечить фактичній ситуації в громаді.
Екологічний контроль та подальші дії
На місці проведення робіт з видобутку піску побували не лише журналісти, але й представники Державної екологічної інспекції, які зафіксували численні порушення природоохоронного законодавства та негативний вплив діяльності компанії на екосистему річки Черемош.
“Підприємство використовує великогабаритний транспорт – декількома бульдозерами переїжджали через річку, проводили прокопи, змінювали її річище”, – повідомив старший інспектор Державної екологічної інспекції Роман Кравець, підкреслюючи серйозність порушень та їх потенційний вплив на гідрологічний режим річки.
Особливо важливим є зауваження інспектора щодо правових аспектів видобутку піску в річищах гірських річок: “Згідно з водним кодексом, проведення видобування гравію, піску, гальки, на що підприємство отримало дозвіл, в річищах гірських річок заборонено”, – наголосив Роман Кравець, що ставить під сумнів законність не лише дій компанії, але й виданого їй дозволу на користування надрами.
Незважаючи на численні перевірки, протести місцевих жителів, кримінальне провадження та ухвали суду про арешт спецтехніки, видобуток природних ресурсів на Черемоші продовжується, що викликає серйозне занепокоєння щодо ефективності державного контролю за використанням природних ресурсів та захистом прав місцевих громад у подібних ситуаціях.
Ситуація навколо видобутку піску на річці Черемош демонструє складні взаємозв’язки між економічними інтересами бізнесу, екологічною безпекою регіону та правами місцевих громад, які потребують збалансованого підходу та ефективного державного регулювання для запобігання потенційним екологічним катастрофам та захисту інтересів мешканців прибережних територій.
