Рогатинці стверджують, що за останні п’ять років у місті зроблено більше, ніж за попередні десятиліття. У містян з’явилося відчуття впевненості, що місто на правильному шляху. Цілковита прозорість руху бюджетних коштів, відродження комунальних підприємств, створення на руїнах вулиці імені Івана Франка першокласної пішохідної зони, безоплатне забезпечення медикаментами жителів міста в умовах їх стаціонарного лікування, безоплатне щоденне харчуванням одиноких громадян літнього віку (про що «Галичина» вже не раз писала, в тому числі й у випуску за 21 травня), безоплатне забезпечення знеболювальними препаратами важкохворих, школа шляхетних українок – це лише окремі штрихи до портрета осучасненого Рогатина, яким він став завдяки синергії команди міського голови Сергія Насалика і громади. Пропонуємо увазі читачів «Галичини» інтерв’ю з міським головою Рогатина Сергієм НАСАЛИКОМ, у якому він поділився своїми управлінськими секретами і розповів, як готується Рогатин стати адміністративним центром найбільшої в районі об’єднаної територіальної громади. – Пане Сергію, вже п’ятий рік Ви міський голова Рогатина. Й з огляду на те, що місцеві вибори відбудуться 25 жовтня цього року, Ваша каденція на цій посаді наближається до завершення. Чим, на Вашу думку, мер Рогатина запам’ятається його жителям? Якими з реалізованих проєктів пишаєтеся найбільше?
– Пані Оксано, переконаний, що було б коректніше, якби враження про свого міського голову висловили самі рогатинці. Та все ж маю надію, що чергова каденція міської ради і міського голови стала знаковою для міста. Вважаю, це був переломний період, у якому місто визначалося: надалі залишатися провінційним райцентром з хронічними містечковими проблемами чи спробувати скинути сіру буденність і наповнити міське життя цілком іншим змістом. Але чи вдалося це нам?.. Думаю, переважно так. І підтвердженням цього є ставлення рогатинців до свого міста. Містяни почали гордитися Рогатином, у них з’явилося відчуття впевненості, що місто на правильному шляху, яке стає для них затишною домівкою. 
Думаю, також мер запам’ятався жителям міста цілковитою прозорістю руху бюджетних коштів, відродженням комунальних підприємств, ліквідацією обмежень у виділенні земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво, створенням на руїнах вулиці імені І. Франка першокласної пішохідної зони, будівництвом пам’ятника Тарасові Шевченку, капітальним ремонтом багатьох міських доріг. Водночас і безоплатним забезпеченням медикаментами жителів міста в умовах їх стаціонарного лікування, безоплатним щоденним харчуванням одиноких громадян літнього віку, безоплатним забезпеченням знеболювальними препаратами важкохворих, школою шляхетних українок, а ще – успішною, поряд з великими українськими містами, участю у проєкті Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Громада дружня до дітей та молоді» й багатьма іншими потрібними громаді справами.
Виокремити з-поміж цих проєктів один, яким би я пишався найбільше, важко та й немає потреби. У ці речі ми вкладали не лише ресурси – ми жили ними, адже багато чого робили вперше в Україні. Час підтвердив правильність наших дій – ці проєкти стають невіддільними сегментами нового розвитку міста та його самоврядування. 
– Невдовзі Рогатин стане адміністративним центром найбільшої в районі об’єднаної територіальної громади. З чого в місті розпочали підготовку до роботи в ОТГ?
– Є така маленька оповідка про маму, яка прийшла до дитячого психолога із запитанням, коли їй найкраще починати виховувати свою дитину. Тоді психолог поцікавився у жінки, скільки років дитині. Мати відповіла: «Два». І почула у відповідь, що запізнилася з початком виховання рівно на два роки.
Схожа ситуація із запитанням щодо початку підготовки до роботи в ОТГ. Нам потрібно мати тверде розуміння того, що створення ОТГ – це не проста механічна дія, викликана законодавчими змінами, і це не зміна вивіски, печатки, автоматичне прийняття певних повноважень. Створення ОТГ як одного з елементів децентралізаційної реформи – це передусім творення нової системи організації громадського життя, нової системи управління ним, побудова одного з ключових елементів Української держави. Тому підготовка до роботи в ОТГ в Рогатині розпочалася з першої сесії міської ради 15 листопада 2015 року. Тоді було запропоновано нові підходи до бачення розвитку міста, формування його дієвої та ефективно функціонуючої інфраструктури. Розпочато впровадження нових підходів до організації діяльності самоврядування громади.
Ми зуміли сформувати колективне розуміння депутатським корпусом того, що управління містом не є просто зобов’язаннями міської ради щодо надання відповідних послуг. За правильного вибору стратегії організації міського життя – це інвестиція в громаду, а міський бюджет стає важливим механізмом цього інвестування. Поліпшуємо комунальний сектор – інвестуємо в якість життя, виділяємо безкоштовні медикаменти – інвестуємо у здоров’я людей, беремо на себе значну частину витрат за житлово-комунальні послуги через впровадження пільг щодо тарифів – інвестуємо у соціальний захист. 
До речі, одностайність депутатського корпусу в ухваленні рішень (попри партійну належність) за ці роки підтвердила правильність нашого курсу. У чому сьогодні проблема багатьох ОТГ? Зазвичай на нову організаційну структуру чи систему управління територією накладають стару інфраструктуру та старі управлінські підходи. Тому новостворені ОТГ об’єктивно не можуть повноцінно впоратися з отриманими навантаженнями. Насамперед просідає їхня фінансова спроможність, яка породжує функціональну неспроможність…
Такий приклад. Навіщо було нашій робочій групі брати на себе відповідальність за процес формування первинної ланки медичного обслуговування? Ми ж не мали жодних зобов’язань перед людьми за стан «первинки» в районі. Але розуміли, що ефективна організаційна структура, реальні прогнози фінансового забезпечення, справедливий та мотиваційний розподіл доходів центру первинної медико-санітарної допомоги дадуть змогу в перспективі говорити про якість медичних послуг, а від часу створення центру ПМСД – зніме і величезне навантаження з місцевих бюджетів. А це немалий фінансовий ресурс, який можна спрямувати на розвиток громади.
Щоденна робота тривала майже рік. До речі, ми навіть видали брошуру з нашими обґрунтуваннями, розрахунками та прогнозами. На жаль, в інших районах нею не зацікавилися. Потім у багатьох місцях «первинку» реформували в авральному порядку, що викликало перекоси та проблеми з її фінансуванням. Прикро, але подекуди вони тривають дотепер. Скажіть, чи є потреба з такими проблемами входити в ОТГ?
Це стосується й інших галузей та сфер, які наразі функціонують в районах. Не все гладко відбувалося і в нас. Зокрема, ще 6 вересня 2018 року сесія нашої міської ради ухвалила рішення про автономізацію господарської діяльності у навчальних закладах міста. Метою рішення було напрацювання ефективних механізмів автономності господарювання. Але районна рада як співзасновник цих закладів не підтримала його досі.
Ми досить високо підняли планку ефективності функціонування міської інфраструктури та управління нею, ці напрацювання потім легко перенести в ОТГ. До речі, зауважу, що знизити цю планку чи прибрати щось із ефективних практик міської ради уже не дозволять самі виборці, яких би голову та депутатський корпус вони не обрали б надалі. – Згідно з Перспективним планом формування територій громад Івано-Франківської області до Рогатинської ОТГ належатиме 36 сільських рад. Чи готовий Рогатин з інфраструктурної точки зору стати центром для такої великої родини?
– Переконаний, що з цим проблем не буде. Навпаки, розширення сфер діяльності є позитивним для розвитку міської інфраструктури, створення нових робочих місць. Візьмімо, наприклад, комунальний сектор. За роки нашої каденції ми добротно зміцнили матеріально-технічну базу комунальних підприємств. Вони вже сьогодні надають низку послуг селам. З більшістю сільських рад укладено договори про співробітництво, відповідно до яких громадам надаємо допомогу у тих питаннях, котрі вони не можуть вирішити самостійно. Особливо це стосується соціального напряму, організації діяльності органів рад, збереження культурної спадщини, культурно-мистецьких проєктів тощо. – Дехто вважає, що місто у результаті приєднання такої великої кількості сіл візьме на себе важку ношу, бо доведеться ділитися інфраструктурними та іншими надбаннями. Прокоментуйте це, будь ласка.
– Як правило, цю тезу використовують противники реформи, які намагаються негативно налаштувати проти сіл жителів міст. Уже віки такі містечка, як Рогатин, були центрами громадського життя для населення прилеглих територій. Село творило місто, місто творило село. Альтернативи цьому і нині немає. До речі, розбудовану протягом останніх семи–десяти років інфраструктуру було розраховано на населення територій, які об’єктивно тяжіють до міста. Тому тепер, у процесі реформи, частина сіл об’єдналася довкола селища Букачівці, низка сіл відійде до Бурштинської громади. Особливо яскраво це можна продемонструвати на медичній сфері. Скажімо, наш центр первинної медико-санітарної допомоги є сьогодні фінансово спроможним саме через те, що обслуговує достатню кількість населення на відносно компактній території. Районна лікарня має перспективу стати медичним закладом вторинного рівня саме через достатню кількість отримувачів цих послуг. Матеріально-технічна база комунальних підприємств, кадровий досвід дає можливість створення в селах їхніх відокремлених підрозділів, сформувати сектор громадських кооперативних послуг.
Словом, за умови правильної організації життя в громаді село ніколи не буде обузою для міста. У медицині сільські жителі, як і міські, мають право на покриття витрат свого лікування через НСЗУ. Сільське податкове середовище не є таким безнадійним, як видається, села є серйозним джерелом постачання продуктами харчування шкіл та лікарень. Нині Україна має непоодинокі випадки, коли на запустілих хуторах відновлювалося господарське життя. До речі, ми вже мали зустріч з науковцями Львова й Івано-Франківська щодо можливості розроблення та впровадження концепції сталого розвитку території громади. Наше бачення щодо започаткування цього процесу знайшло розуміння і підтримку фахівців. – Звідки Рогатин братиме ресурси, щоб розвивати території, які приєднаються до нього?
– Безсумнівно, ресурси є на самих територіях. Просто тут потрібно навести лад. І ми вже маємо такий досвід. Адже стереотип громадського сприйняття, що Рогатин нібито не може розвиватися через відсутність добротного бюджету, який домінував на початку цієї каденції, розвіяно. Сьогодні самі рогатинці кажуть, що за останні п’ять років у місті зроблено більше, ніж за попередні десятиліття. – Які Ваші прогнози щодо фінансової спроможності Рогатинської ОТГ?
– Потенційна Рогатинська ОТГ належить до числа небагатьох громад області з високим рівнем спроможності. Це її потенціал. Але його дуже швидко можна втратити. Маємо розуміти, що йде не просто механічне перекроювання територій – нині формується нова модель організації громадського життя. Якщо ця модель буде функціонально самодостатньою, Україна отримає стабільний розвиток, позбудемося ручного управління, залежності від чиновників, нестабільності. Та в разі нефахового підходу до справи, популізму скористатися тим потенціалом не вдасться, розгубиться навіть те, що лежить на поверхні. Такі реалії, і ми їх бачимо. – А які маєте очікування від об’єднання?
– Рогатинська міська рада та я як міський голова можемо твердо заявити: за роки цієї каденції ми продемонстрували, що такі громади, як рогатинська, можуть розвиватися та змінювати міське життєве середовище. Потенціал майбутньої громади є непомірно більшим за потенціал міста, а це і більші можливості. Тільки потрібно вміло його використати. Гарантія цього – чесність і професіоналізм команди, яка буде керувати громадою. Громаду творять люди.
