Надія Богович — родом із села Гарасимів, що на Івано-Франківщині. У 2016 році жінка вступила до лав тактичної групи ДУК ПС “Сапсан”, де займалася глибинною розвідкою. Вона брала участь у боях за Мар’їнку, Піски, Шахту “Бутовка”, Кам’янку, біля Донецького аеропорту, Жованку. Зараз вона є командиркою взводу дистанційного мінування.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Історію Надії Богович розповіли на Facebook-сторінці Обертинської громади.
“Коли я пішла воювати, моїй дочці Аліні було 15 років. Вона мене чекає — і ця любов зігріває та допомагає у реаліях воєнних буднів”, — каже бійчиня.
У 2018 році Надія Богович підписала контракт із 24 окремою механізованою бригадою імені Короля Данила. У 2019 з побратимами звільняла території поблизу Мар’їнки.
Військова брала участь у виходах диверсійно-розвідувальної групи, за що отримала кілька нагород. Воювала за Красногорівку, Світлодарськ, Новолуганське, Миронівське.
“На початку 2021 року — Попасна. Тут і застало жінку-бійця повномасштабне вторгнення. Після Попасної — Врубівка, Комишуваха. Поранення, лікування — і знову бої: на Херсонському напрямку, звільнення Давидового Броду, Бахмут, Торецьк… Майже рік — участь в боях за Часів Яр, як командирка саперної розвідки”, — йдеться у дописі.
Надія Богович має звання молодшого лейтенанта і зараз є командиркою взводу дистанційного мінування.
“На війні немає чоловічої чи жіночої роботи. Усі ці роки я гартувала свій характер. Та найстрашніше — це втрачати. Скільки разів доводилося бачити сльози в очах чоловіків. І це нестерпно боляче”, — розповідає Надія Богович.
