Парламент провів вражаючий бліцкриг проти антикорупційних органів. Пише Главком.
“BGA-Cервіс” пропонує ремонт зарядних станцій та інверторів. Відновлюємо плати, балансує батареї, збираємо устаткування для домів та квартир.
Резонансні обшуки в НАБУ та САП, що відбулися у понеділок, наступного дня отримали вражаюче продовження. Комітет Верховної Ради з правоохоронної діяльності зранку вівторка екстрено ухвалив правки до законів, якими діяльність незалежних антикорупційних органів тепер фактично підпорядковується генпрокурору.
Важлива деталь: на цьому засіданні комітету навіть не були присутні його голова Сергій Іонушас («Слуга народу») та його перший заступник Андрій Осадчук («Голос»). Головуючим був заступник голови комітету «слуга» Максим Павлюк. Парламент після цього спочатку оперативно схвалив кожну правку, а потім і законопроєкт в цілому – 263 голосами.
«Главком» ще попереджав, що після галасу з викриттям російських агентів у лавах НАБУ в Раді вже у вівторок спробують змінити підслідність Бюро. Але на той момент цей сценарій мав не дуже реалістичний вигляд, бо в парламенті навіть не було зареєстровано відповідної ініціативи. Проте ініціатори таких революційних змін навіть не реєстрували окремий проєкт, який би довелося проводити за звичною тягучою процедурою у двох читаннях. Правки, що стосуються обмеження повноважень НАБУ та САП, були вшиті в законопроєкт №12414 авторства чотирьох нардепів на чолі зі «слугою народу» Максимом Павлюком.
В первинному варіанті він стосувався зовсім іншої тематики – особливостей розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних зі зникненням безвісти осіб під час дії воєнного стану. Цінність цього мало чим примітного законопроєкту полягала в тому, що Рада вже прийняла його за основу ще в квітні, що дозволило ухвалити його з «антинабушними» правками в цілому в екстреному режимі. Прихильники НАБУ одразу знайшли символізм в тому, що №12414 був зареєстрований 16 січня цього року – на чергову річницю прийняття «диктаторських законів» Януковича.
Перед голосуванням розгляду НАБУ оприлюднило свою офіційну позицію, в якій констатувало, що внесені правки фактично знищують незалежність НАБУ і САП та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Були за кордоном……
«Фактично у разі ухвалення цього законопроєкту керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури, – зазначили в Бюро. – Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована».
Нечисленна парламентська опозиція очікувано заявила про порушення процедури: окрім того, що правки, які «хоронять» антикорупційні органи в нинішньому вигляді, були внесені в сторонній законопроєкт (цей метод вже давно не унікальною практикою), порівняльна таблиця на 45 сторінок з’явилася буквально перед голосуванням. Обурені були навіть деякі співавтори проєкту.
«Поправки до другого читання не мають із нашим законопроєктом нічого спільного, – заявив «слуга» Олександр Бакумов в коментарі «Главкому». – Внесені пропозиції взагалі не відповідають предмету його правового регулювання. Про засідання комітету, де ухвалювалися правки, я не знав, мене ніхто не інформував. Побачив в чаті ранкове посилання на Zoom і зміг підключитись на останніх секундах в онлайн. Фактично був відсутній і не зміг взяти участі ні в засіданні, ні в голосуванні».
Бакумов в результаті за «свій» законопроєкт не голосував, але монобільшість могла дозволити собі такі втрати. За підрахунками керівника монобільшості Давида Арахамії, який ледь не вночі збирав голоси за скандальні правки, для їхнього прийняття вистачало голосів «слуг» та депутатських груп, багато членів яких вже є, або ж потенційно можуть стати клієнтами НАБУ. До цієї вже звичної компанії додалася «Батьківщина», що мало б бути несподіванкою лише для тих, хто давно не слідкував за риторикою Юлії Тимошенко. Плюс нещодавно створену ТСК з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних і судових органах, яка збиралася зайнятися аналізом роботи НАБУ та САП, очолив давній соратник Юлії Володимирівни Сергій Власенко. Показово, що спіч лідерки «Батьківщини», яка заявила, що залучення міжнародних експертів до побудови цих органів було помилкою, та назвала сьогоднішній день «світлим», гучними оплесками зустріла монобільшість.
Є певна іронія в тому, що перед голосуванням за «антинабушний» законопроєкт, парламент прийняв звернення до Конгресу США щодо підтримки українського народу. Таке сусідство виглядало б сюрреалістичним ще пару років тому, бо саме Штати були одними з драйверів створення в нашій країні нової масивної антикорупційної інфраструктури. Але адміністрації Дональда Трампа ця тема не надто цікава, тож вашингтонський «дах» НАБУ та САП ймовірно вже не спрацює. Євросоюз та посли держав «Великої сімки» висловили занепокоєння діями української влади, але при цьому в ЄС підкреслили, що плани допомоги Україні від цього не залежать.
Категорично проти девальвації антикорорганів виступили фракції «Європейської солідарності» та «Голосу», до них доєдналася «біла ворона» монобільшості голова антикорупційного комітету «слуга» Анастасія Радіна. Спочатку опозиціонери вимагали прибрати видозмінений законопроєкт з порядку денного (пропозиція набрала 53 голоси, з них 23 – від «слуг»), а потім – відсторонити спікера Руслана Стефанчука за порушення процедури («за» – 23). Потім депутати від ЄС» та «Голосу» мляво намагалися блокувати трибуну та навіть зайшли до президії, але процес було не зупинити. Після швидкого почергового голосування всіх правок законопроєкт був прийнятий в цілому 263 голосами, з яких 185 дали «слуги народу». Досить несподівано три голоси в загальну скарбничку дала «Європейська солідарність» Петра Порошенка (Сергій Алєксєєв, Мустафа Джемілєв та Ніна Южаніна) і один – «Голос» (експредставник президента в Криму Таміла Ташева).
Можна припустити, що політики – кримські татари Джемілєв та Ташева віддали свої голоси за одіозний законопроєкт через зв’язки з ексміністром оборони, а нині секретарем РНБО Рустемом Умєровим (при цьому ще один представник Меджлісу Рустем Чийгоз з «ЄС» утримався при голосуванні).
«Главком» також намагався дізнатися мотивацію Ніни Южаніної, але зазвичай відкрита для спілкування соратниця Петра Порошенка сьогодні не відповідала на дзвінки та повідомлення. Просто нагадаємо, що до невістки Южаніної минулого місяця приходило з обшуками ДБР, а «ЄС» пов’язувала це з «політичним переслідуванням опозиції».
Крім того, нардепи підстрахувалися та одразу прийняли рішення, яким унеможливили подання блокуючої постанови. Це дозволило спікеру негайно підписати №12414 та відправити його на підпис президенту. Такий поспіх в кулуарах пояснювали тим, що НАБУ після справи ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова збиралося найближчим часом пред’явити звинувачення ще деяким особам, наближеним до влади. Тепер всі вони проходитимуть через генпрокурорський «фільтр». Таким чином нещодавно призначений керівник Офісу генпрокурора Руслан Кравченко отримує повноваження, про які й не мріяли його попередники.
На екстреному брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос, який терміново повернувся в Україну з Великої Британії, повторив, що після цього рішення Верховної Ради НАБУ і САП фактично перестають бути незалежними антикорупційними інституціями. Він закликав президента ветувати законопроєкт. «Фактично зараз створюється загроза євроатлантичним прагненням нашої країни», – заявив директор НАБУ і додав, що антикорупційні органи України вже звернулися до Європейського союзу, американських партнерів, Міжнародного валютного фонду та низки міжнародних інституцій.
Більш того, Кривонос припустив, що особисто проти нього та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, можуть бути відкриті кримінальні справи.
Директор НАБУ Семен Кривонос (праворуч) припускає, що проти нього та голови САП Олександра Клименка (ліворуч) можуть бути відкриті кримінальні справи
фото: hromadske.ua
Що ж, власне, сьогодні прийняв парламент та чому колись недоторкані антикорупційні органи тепер перетворюються у декоративні?
Диявол криється у деталях
Отже, що буквально сталося сьогодні у парламенті. Розберемо це в деталях. У законопроєкт «…щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти..», окремі парламентарі (Максим Павлюк, Тарас Батенко, Григорій Мамка, Максим Бужанський та інші) неймовірно швидко запхнули «цікаві» правки. Наприклад, йдеться про посилення ролі генерального прокурора, зокрема, в антикорупційній царині. Насамперед «підчищено» статтю 36 Кримінального процесуального кодексу, яка нині гласить: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється».
Після проголосованих змін у цій статті КПК з’явилася згадка про посаду генерального прокурора (або особи, яка виконує його обов’язки), якому дозволено мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.
Також генпрокурор може витребувати у керівника органу слідства матеріали досудового розслідування. Останній повинен безапеляційно підкоритися. Далі ж генпрокурор на свій розсуд може змінити керівника органу досудового розслідування.
Крім того, Рада відкрила генеральному прокурору ще одну опцію: з його благословення Бюро економічної безпеки розслідуватиме кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. У проголосованому законопроєкті прямо не стверджується, але це можуть бути і кримінальні справи, які розслідує НАБУ.
Нещодавно призначеному генпрокурору Руслану Кравченку сходу дали повноваження, яких не було у його попередників
фото: gp.gov.ua
За схожим принципом генпрокурор зможе забирати справи у НАБУ і передавати їх на розслідування іншому органу досудового розслідування. Щоправда, є нюанс: «у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування». Як це визначити? Можна припустити, що генпрокурор керуватиметься власними суб’єктивними чинниками.
Окремо парламент «підрізав» підслідність детективів НАБУ щодо розслідування злочинів за статтями 369 Кримінального кодексу («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі») і ч. 1 статті 369-2 Кримінального кодексу («Зловживання впливом»). За новими змінами, генпрокурор (або особа, яка виконує його обов’язки) своєю постановою може віддати НАБУ розслідувати перелічені злочини у випадку, «якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам». У цьому місці законодавець дав тлумачення, що «під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб».
Окремо нардепи прибрали з КПК частину 5 статті 218. Вона стосувалася повноважень генпрокурора, його заступника і керівника САП, які вирішували спір про підслідність справ НАБУ.
(для перегляду – натисніть на документ)
Підсилився генеральний прокурор і у питанні закриття кримінальних справ. Після набрання чинності проголосованих змін прокурор або учасники кримінального провадження мають право клопотати перед генпрокурором закрити справи, у яких розслідування велося, у тому числі проти колишнього президента, прем’єр-міністра, членів Кабміну, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, директора НАБУ і його заступників, директором Державного бюро розслідувань і його заступників, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та заступників генпрокурора, суддів Конституційного суду.
За результатами розгляду клопотання генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) виносить постанову про закриття кримінального провадження щодо особи або відмовляє у задоволенні клопотання.
Крім цього, вплив генпрокурора збільшився у питанні продовження термінів досудового розслідування. Якщо тепер, щоб продовжити розслідування, слідчий має погодити своє клопотання перед походом до суду з генеральним прокурором чи його заступниками, то після ухвалених змін таке погодження має дати лише генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов’язки!
І наостанок про первинну мету, яку обранці вкладали у законопроєкт №12414, який несподівано став суперскандальним. Фактично після кінцевих правок вона вмістилася в один абзац, якщо не рахувати низку «антинабушних» правок. Зокрема, запропоновано внести зміни до статті 615 Кримінального процесуального кодексу, які передбачатимуть, що прокурор постановою визначитиме місце проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень за статтями умисне вбивство, насильницьке зникнення, порушення законів та звичаїв війни і злочини проти людяності, за місцем проживання або перебування родичів безвісти зниклих осіб. Ця норма діятиме виключно під час воєнного стану.
Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»
Нагадаємо Зеленський підписав законопроєкт №12414, який обмежує повноваження НАБУ та САП
